"27" листопада 2007 р.
Справа № 16/258-4291
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув матеріали справи
За позовом: Прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Пенсійного фонду фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі вул. Д.Галицького 67, смт.Підволочиськ, Тернопільська область
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" вул. Д. Галицького, 77, смт.Підволочиськ, Тернопільська область
За участю представників сторін:
Позивача: Чоп'як В.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт, посвідчення №90 від 01.08.07 р.,
Відповідача: Не з'явився.
Прокуратури: Савка М.В. -прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Тернопільської області, посвідчення № 16
Суть справи:
Ухвалою суду від 30.10.2007р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2007р. на 09 год. 30 хв. у відповідності до п.п.1.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.
Ухвалою суду від 13.11.2007р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2007р. на 09 год. 45 хв. у відповідності до п.п.1.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.
Прокурор Підволочиського району звернувся в господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, смт. Підволочиськ Тернопільської області, вул. Д. Галицького,67 до Відкритого акціонерного товариства «Під волочиська фабрика пластмасових виробів», смт. Підволочиськ Тернопільської області, вул. Д.Галицького,77 про стягнення 7284 грн. 24 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як зазначає прокурор в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства щодо витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.
В розпочатому судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю.
Представникам прокуратури та позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, разом з тим, направив на адресу суду лист без номера без дати, в якому повідомлено про перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача в сумі 3000 грн., додавши до листа копію платіжного доручення №193 від 22.10.2007 року на суму 3000 грн. та просить суд припинити провадження у справі.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників прокуратури та позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника прокуратури, який брав участь в судовому засіданні 27.11.2007р. та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.121 Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2,29 Господарського процесуального кодексу України, на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб в судах при умові наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою шляхом звернення до суду з позовами для усунення порушення інтересів держави.
Згідно абзацу 4 пункту 1статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. (надалі -Закон про збір) об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-12 від 05.11.1991 р. (надалі -Закон № 1788), а пунктом 1 статті 4 даного Закону, встановлено ставку збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону, тобто в розмірі фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
У відповідності до розділів 6 та 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України № 053-2989 від 19.10.2001 р. та згідно розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюються підприємствами на підставі повідомлень про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які направляються органами Пенсійного фонду України.
Сума до відшкодування вважається узгодженою у день отримання платником збору повідомлення і повинна бути сплачена протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення (згідно Інструкції №053-2989), а згідно Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Як випливає з матеріалів справи, зокрема з довідки № 100 від 26.10.2007р. Управління статистики у Підволочиському районі, Відкрите акціонерне товариство «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»є юридичною особою, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 00310261 та зареєстрована як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Підволочиському районі.
Як зазначено прокурором в Підволочиському районі, відповідач несвоєчасно сплачував до Пенсійного фонду України суми по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв»язку з чим за ВАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»за період з 01.06.2007р. по 01.08.2007р. рахується заборгованість в сумі 7284 грн.24 коп.
В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи в процесі розгляду справи додано картку особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком 2; розрахунки суми страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, серпень та вересень 2007р.; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень, серпень та вересень 2007р.; розрахунок боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
26.11.2007р. позивач звернувся до суду з заявою № 3266/04 від 26.11.2007р. про зменшення кредиторських вимог, а саме повідомив, що в зв»язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості просить зменшити позовні вимоги і стягнути з відповідача замість 7284 грн.24 коп. лише 5347 грн.84 коп., надавши при цьому банківські виписки за 22.11.2007р. та 23.11.2007р.. Однак, з даних документів слідує, що відповідачем перераховано на рахунок позивача 22.11.2007р. -4000 грн. та 23.11.2007р. 284 грн.24 коп., при цьому відповідачем при перерахуванні було вказано призначення платежу «пільгові пенсії по справі № 16/258-4291 від 15.10.2007р.». Крім того, позивач подав виписку з особового рахунку відповідача, з якої слідує, що відповідачем за період з 22.10.2007р.по 23.11.2007р. перераховано позивачу в загальній сумі 7284 грн.24 коп. Однак, як стверджує повноважний представник позивача в судовому засіданні, частина перерахованих відповідачем коштів направлена на погашення поточних платежів за жовтень та листопад 2007р.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до встановленого ст.129 Конституції України, ст. ст. 4-3, 33 ГПК України принципу змагальності, кожна сторона повинна довести, поданими суду доказами, ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалами суду від 15.10.2007р.,30.10.2007р. та 13.11.2007р. від позивача було витребувано документи, необхідні для вирішення спору, а саме: обґрунтований розрахунок суми позову (в т.ч. період, оплата тощо) з посиланням на докази; докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини; повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та докази надіслання та вручення їх відповідачу; докази про поступлення коштів на рахунок позивача; докази надіслання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та докази надіслання та вручення їх відповідачу.
Однак, на розгляд справи 27 листопада 2007р. позивачем, всупереч ст. 33 ГПК України без поважних причин в повній мірі не представлено витребуваних документів, що мають значення для справи по суті, що позбавляє можливості розглянути даний спір по суті, оскільки, зокрема, за відсутності повідомлень та доказів їх отримання відповідачем сума до відшкодування не вважається узгодженою; суми пільгових пенсій в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій по Барняк Н.М., Гук Любов Михайлівна, Гук Любов Миколаївна не співпадають з сумами, наведеними в довідках Фонду про отримання пенсій за віком за Списком № 2; на Будник В.Г. відсутні відомості про те, чи отримує зазначена особа пенсію на пільгових умовах; відсутні докази про перебування Гук Л.М., Барняк Н.М,, Ковальчук П.Т., Конопацька М.З., Будник В.Г. Гук Л.М, в трудових відносинах з відповідачем; відсутні докази про понесені витрати по доставці пільгових пенсій, що загалом створює перешкоди для всебічного, об'єктивного та повного дослідження всіх обставин справи.
За даних обставин, господарський суд у відповідності до вимог п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України залишає позов без розгляду.
Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України стягненню не підлягають, оскільки позов заявлено прокурором в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в Підволочиському районі, який, відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», користується пільгами щодо сплати держмита у разі звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1.Позов залишити без розгляду.
2.Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач вправі знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.
3.Ухвалу направити сторонам по справі та прокурору, який брав участь у справі.
Суддя С.О. Хома