Справа № 420/31729/23
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання Головного управління МВС України в Одеській області - Рудь В.В., про залишення без розгляду частини позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 16 листопада 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 03.01.2024, просить суд:
1. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, які полягають у не нарахуванні не виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 -03.01.2018, з 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;
2. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 - 03.01.2018, в 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;
3. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 18.12.2020 по 08.09.2023;
4. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 18.12.2020 по 08.09.2023 рік включно до вислуги років.
Ухвалою судді від 21.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн, та зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету у позивача та його представника.
Ухвалою судді від 04.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
31.01.2024 до суду надійшло клопотання (вх..№ЕС/4729/24) представника Головного управління МВС України в Одеській області - Рудь В.В., про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з: 24.07.2018 по 30.09.2018; 20.02.2019 по 19.05.2019; 3.09.2019 по 12.06.2020; 18.12.2020 по 29.06.2021; 20.12.2022 по 08.09.2023 залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. На виконання рішення ООАС від 20.12.2022 по справі № 420/12655/21 Головним управлінням було видано наказ №7 о/с від 22.05.2023. 31 липня 2023 року Голімбієвським було подано рапорт про звільнення його за власним бажанням з 11.09.2023. 08.09. 2023 Головним управлінням МВС України в Одеській області на підставі поданого рапорту ОСОБА_1 наказом №10 о/с було звільнено з міліції за власним бажанням. З огляду на викладене слід зазначити, що із вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 21.12.2022 по 19.05.2023 позивач теж звернувся з пропуском тримісячного терміну. Оскільки подаючи рапорт 31липня 2023 року про звільнення, позивач знав, що його було поновлено і саме з цієї дати повинен відраховуватись строк для подачі позову з позовними вимогами щодо виплатити середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 20.12.2022 по 08.09.2023. Останнім днем для подачі позову з зазначеними позовними вимогами було 31.10.2023.
Ознайомившись з доводами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в контексті обставин справи, суд зазначає таке.
Так, питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
За правилами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу приписів частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП), зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З огляду на вказане, право позивача на звернення до суду із цим позовом щодо вимог про середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 - 03.01.2018, в 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021 відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП (в редакції, чинній до 19.07.2022) не обмежене будь-яким строком, а після 19.07.2022 такий строк встановлено у три місяці.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 21.12.2022 - 19.05.2023 обмежуються тримісячним строком на звернення до суду та закінчується 19.08.2023.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 16.11.2023, а отже не в межах трьох місячного строку.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 19 січня 2023 року по справі № 460/17052/21.
Отже, позивач пропустив строк на звернення до суду з такими вимогами, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску та не надавши обґрунтованої заяви про його поновлення.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З аналізу викладених положень статей 123, 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з'ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
Проте, суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску строку звернення.
До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.
У подібний спосіб законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, указані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Як убачається з матеріалів справи, під час відкриття провадження у справі суд уважав, що позов подано з дотриманням встановленого у статті 122 КАС України строку звернення до суду.
Суд враховує, що застосування ч.3 ст.123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі, та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви підлягає частковому задоволенню шляхом залишення позовної заяви без руху, забезпечивши позивачу процесуальні гарантії доступу до суду, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Кодексом адміністративного судочинства України.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Відтак, недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів на підтвердження цього; доказів досудового врегулювання спору, якщо таке відбувалось.
Суд застерігає, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, має своїм наслідком - залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 01.02.2024 по 16.02.2024 та проходження навчання у Національній школі суддів України з 19.02.2024 по 23.02.2024, ухвала постановлена 26.02.2024.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання (вх..ЕС/4729/24 від 31.01.2024) Головного управління МВС України в Одеській області про залишення частини позовних вимог без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА