Справа № 420/82/22
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі - відповідач, Департамент), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо неприйняття у встановленому законом порядку рішення за результатами розгляду заяви позивача про видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію належного йому гаража за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 28 жовтня 2021 року про надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію належного йому гаража за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення у встановленому статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 19.07.2022 (у складі головуючого судді Цховребової М.Г.), залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту щодо розгляду звернення ОСОБА_1 про надання йому містобудівних умов та обмежень на реконструкцію, без зміни геометричних границь, гаражу за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Департамент розглянути звернення ОСОБА_1 про надання йому містобудівних умов та обмежень на реконструкцію, без зміни геометричних границь, гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку, встановленому ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 , наданої судом у рішенні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 (у складі головуючого судді Цховребової М.Г.) задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язано Департамент подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (у складі головуючого судді Цховребової М.Г.) встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано Департамент подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (у складі головуючого судді Цховребової М.Г.) відмовлено у задоволенні заяви представника позивача в частині накладення на керівника Департаменту штрафу у сумі, визначеної ст. 382 КАС України.
18.09.2023 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення суду у справі №420/82/22.
Згідно із Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2023 головуючим суддею щодо розгляду звіту про виконання рішення суду визначено суддю Цховребову М.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 головуючим суддею щодо розгляду звіту про виконання рішення суду визначено суддю Пекного А.С.
У той же час раніше представником позивача подано заяву про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу, щодо якої згідно із Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею визначено суддю Цховребову М.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 головуючим суддею щодо розгляду заяви про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу визначено суддю Завальнюка І.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 (у складі головуючого судді Пекного А.С.), яка залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023, відмовлено у прийнятті поданого Департаментом звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22. Судом встановлено відповідачу новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №420/82/22 та зобов'язано подати суду звіт про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 (у складі головуючого судді Завальнюка І.В.) відмовлено у задоволенні заяви про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу.
04.12.2023 представником позивача до суду першої інстанції подано заяву про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника Департаменту у сумі, визначеній ст.382 КАС України.
Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року №710 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №420/82/22 у зв'язку з довготривалою відпусткою головуючого судді Цховребової М.Г.
Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 головуючим суддею визначено суддю Катаєву Е.В.
Ухвалою суду від 08.12.2023 задоволено самовідвід судді Катаєвої Е.В. у розгляді клопотання позивача про призначення судового засідання та накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду по справі № 420/82/22, встановлення нового строку для подання звіту.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2023 головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 (у складі головуючого судді Пекного А.С.) заяву представника позивача про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу повернуто без розгляду.
15.12.2023 представником позивача подано до суду заяву про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 15.12.2023 головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 (у складі головуючого судді Пекного А.С.) заяву представника позивача про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу повернуто без розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 (у складі головуючого судді Пекного А.С.), постановленій при розгляді вищезазначеної заяви представника позивача, вирішено повторно направити Департаменту копію ухвали суду від 26.09.2023 в адміністративній справі № 420/82/22.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 (якою заяву представника позивача про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу повернуто без розгляду) та прийнято постанову про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 від 15.12.2023 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу.
12.02.2024 представником позивача засобами «Електронного суду» подано до суду першої інстанції заяву про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2024 головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
14.02.2024 представником позивача подано заяву про відвід судді Пекному А.С.
Заява мотивована тим, що раніше згідно до розпорядження в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №543 від 13.09.2023, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Цховребової М.Г. у довготривалій відпустці, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України 15.09.2016 № 58), пункту 20 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням зборів суддів №22 від 23.11.2021, на підставі рішення зборів суддів ООАС № 3 від 05.09.2023 було призначено автоматизований розподіл матеріалів справи № 420/82/22, унаслідок чого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 справу було передано на розгляд судді Завальнюка І.В., який 03.10.2023 розглянув клопотання позивача про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу.
У зв'язку з цим представник позивача вважав, що для розгляду нині поданої заяви про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу, протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2024 було визначено некомпетентний склад суду (суддя Пекний А.С.), що є підставою для самовідводу / відводу судді.
Крім того, представник позивача вказував, що постановою від 12.02.2024 у цій справі П'ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023, постановлену суддею Пекним А.С. та якою було вирішено питання щодо обґрунтованості тотожної заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції при вирішенні питання не було дотримано норм процесуального законодавства України і не враховано існуючі обставини справи. З огляду на викладене, представник позивача зазначає, що наведені обставини дають підстави для сумнівів в неупередженості судді Пекного А.С. та їх наявність вимагає вирішення питання про його відвід.
Ухвалою від 15.02.2024 заявлений відвід визнано необґрунтованим та передано матеріали заяви у справі 420/82/22 до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвалою від 19.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Пекному А.С.
Водночас, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід по даній справі, з огляду на наступне.
Суддя заявляє самовідвід по даній справі 26.02.2024 з врахуванням періоду навчання в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України з 19.02.2024 по 23.02.2024 включно.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Пунктом 5 частини 1 статті 36 КАС України установлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1,3 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Конвенційні норми-принципи зобов'язують суд у межах своїх повноважень бути безстороннім, не мати жодної упередженості або упереджень, суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
Існування процедур для забезпечення безсторонності у національному законодавстві, а саме правил, що регулюють відсторонення судді (суддів), спрямоване на усунення будь-яких проявів упередженості, що сприяє довірі суспільства до суду.
Суд повинен бути об'єктивно безсторонній, тобто передбачається існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Розгляд справи безстороннім судом передбачає, що суд повинен діяти на підставі закону та законним складом суду.
Правосуддя має здійснюватися, зокрема, у спосіб, який нівелює сумніви щодо упередженості та безсторонності судді та/або суддів, дотичних до розгляду справи. У цьому сенсі кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо його неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналогічна теза міститься в пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23), який передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що в учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
У даному випадку в якості підстави для відводу головуючому судді представник позивача зазначав пункт 5 частини 1 статті 36 КАС України, посилаючись на те, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (заяви представника позивача про накладення на керівника відповідача штрафу у порядку судового контролю за виконанням рішення суду).
Таку свою позицію представник позивача з посиланням на норми пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України 15.09.2016 № 58), пункту 20 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням зборів суддів від 23.11.2021 № 22, обґрунтовує тим, що у зв'язку із перебуванням головуючого у цій справі судді Цховребової М.Г. у довготривалій відпустці та на підставі рішення зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 № 3 було здійснено автоматизований перерозподіл справ, які перебували у провадженні судді Цховребової М.Г. та вперше справу було передано на розгляд судді Завальнюка І.В. згідно з протоколом від 13.09.2023.
З цього представник позивача фактично висновує, що подані в подальшому заяви і клопотання у цій справі мали надходити саме судді Завальнюку І.В., а здійснений 13.02.2024 автоматизований розподіл на суддю Пекного А.С. поданої заяви про накладення штрафу є порушенням порядку визначення судді для розгляду справи.
На думку представника позивача, унаслідок викладеного, суд у складі головуючого судді Пекного А.С. є некомпетентним для розгляду заяви про накладення на керівника відповідача штрафу у порядку судового контролю за виконанням рішення суду.
Слід зазначити, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність. Фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 353 КАС України обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є розгляд неповноважним складом суду.
При цьому термін «неповноважний склад суду» не може сприйматися лише як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків. Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах, визначених КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судочинство, яке здійснюється з порушенням цих правил, за наявності сумнівів в безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, а ухвалені з допущенням таких порушень судові рішення не можуть залишатися в силі у зв'язку з їхньою незаконністю.
У пункті 5 частині першої статті 36 КАС України унормовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 4 частині першої статті 36 КАС України установлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правова конструкція «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
У справі «Лавентс проти Латвії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, «суд» має завжди бути «встановленим законом». Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення ЄСПЛ у справах «Булут проти Австрії» («Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, заява 1996-11, с. 359, п. 29), та «Бускаріні проти Сан-Марино» («Buskarini v San Marino» від 4 травня 2000 року, заява № 31657/96).
Отже, суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної, суб'єктної та територіальної юрисдикції та у складі, визначеному законом.
Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи, врегульовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (із змінами), Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України 26.11.2010, а також локальними правовими нормами, що визначаються у Засадах використання автоматизованої системи документообігу суду (в цьому випадку - затверджених Рішенням Зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 №22).
За загальним правилом, відповідно до приписів зазначених правових актів, суддя визначається для розгляду справи, йому ж передаються як раніше визначеному судді процесуальні документи (заяви, клопотання), які надходять в подальшому до суду, у тому числі і на стадії виконання судового рішення.
Як з'ясовано судом, у даному випадку повторний автоматизований розподіл заяв, поданих у цій справі в порядку судового контролю за виконанням рішення суду, та передача в подальшому поданих заяв раніше визначеному судді здійснювалась відповідно до, зокрема, особливостей функціонування автоматизованої системи документообігу суду, визначених Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 №22.
Тобто, формально не було порушено порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого вищезгаданими Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, а також статтею 31 КАС України.
Натомість такий порядок визначення судді для розгляду заяв, поданих у цій справі в порядку контролю за виконанням рішення суду, породив у позивача сумнів у тому, що суд у складі судді Пекного А.С. є «судом, встановленим законом», що вбачається як із змісту заяви про відвід, так і з матеріалів справи, оскільки як виявилось, позивач оскаржував в апеляційному порядку постановлену вказаним складом суду ухвалу від 26.09.2023 з підстав, зокрема, розгляду питання про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу саме неповноважним складом суду.
З підстав розгляду справи неповноважним складом суду позивачем оскаржено в апеляційному порядку також і ухвалу від 18.12.2023, яка постановлена судом у складі судді Пекного А.С.
Крім того, не надання апеляційним судом відповіді на доводи апеляційної скарги позивача на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 щодо розгляду справи неуповноваженим складом суду слугували підставою для заявлення колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду відводу, який був задоволений ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024.
Зважаючи на викладене, обставини здійсненого автоматизованого розподілу заяв у цій конкретній справі та визначення судді для їх розгляду (автоматизований розподіл заяв з визначенням для їх розгляду різних головуючих суддів без автоматизованого розподілу самої справи та визначення у ній судді), хоча формально і не являються порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, який передбачений Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 №22, однак з певною долею ймовірності можуть викликати сумнів у стороннього спостерігача у безсторонності суду саме в частині дій та розгляду заяв законним складом суду.
Зважаючи на викладене, ухвалення суддею Пекним А.С. будь-якого судового рішення по суті спірного питання може викликати у стороннього спостерігача сумнів у його неупередженості (безсторонності).
Таким чином, оскільки участь судді Пекного А.С. у прийнятті судового рішення може бути сприйнято учасниками справи як упереджене з огляду саме на існування вищевказаних обставин, і ймовірно викликати недовіру до складу суду, то з метою забезпечення в очах учасників справи та розумного спостерігача впевненості у відсутності упередженості або впливу на суд, вважаю за необхідне в силу статті 39 КАС України заявити собі цим самим самовідвід.
Цим самовідводом суддя не має на меті самоусунутись від здійснення правосуддя у цій справі, однак з огляду на зазначені вище обставини вважає, що лише відведення його від участі у розгляді даної справи остаточно усуне сумніви щодо безсторонності судді та повноважності складу суду.
Згідно з частини 1 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 39, 40, 41 КАС України, суд
ухвалив:
Заявлений самовідвід головуючого судді Пекного А.С. у справі №420/82/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Відвести суддю Пекного А.С. від розгляду заяви представника позивача про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу у справі №420/82/22.
Матеріали адміністративної справи №420/82/22 передати для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Пекний