Справа № 420/23004/23
26 лютого 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень при виконанні рішення суду по справі №420/23004/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплати з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 14.12.2023.
15.12.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
04.01.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження №3723462.
29.01.2024 до суду надійшла заява (вх..№3966/24) позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови виплати суму заборгованості з 01.07.2021 по 31.01.2024 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень, згідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити заборгованість, яка виникла з 01.07.2021 по 31.01.2024 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», по день набрання судовим рішенням законної сили, з врахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення.
Подану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 22 січня 2024 року він звернувся до державного виконавця про хід виконання судового рішення по виконавчому листу, отримавши копію листа Головного управління йому стало відомо, що перерахунок пенсії проведено за період з 01.07.2021 по 31.01.2024 тобто (31 місяць х 2000,00 грн= 62000,00 грн), але право на доплату за рішенням суду за висновком Головного управління у нього відсутнє, а рішення суду у справі №420/23004/23 Головним управлінням виконане в повному обсязі. Отже, виникли об'єктивні підстави відповідно до ст.383 КАС України звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, від порушень з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виплати нарахованої суми заборгованості у розмірі 60000,00 грн з 01.07.2021 по 31.12.2023.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи № 420/23004/23, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлено таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005р., та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009р.).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в такому рішенні. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Норма статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються (постанова Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України.
Таким чином, статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
В той же час, з наявних у суду доказів вбачається, що 12.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено нарахування до пенсії ОСОБА_1 щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
В своєму листі-відповіді від 16.01.2024, адресованому державному виконавцю, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі № 420/23004/23 проведено за період з 01.07.2021 по 31.01.2024, але доплата пенсії за цей період відсутня, оскільки розмір пенсії за цей період не змінився після проведеного перерахунку пенсії на підставі рішення суду по справі 420/6506/23 без обмеження її максимальним розміром.
Натомість, заявником суду не надано належних доказів невиконання пенсійним органом рішення суду №420/23004/24, а саме існування заборгованості у відповідача перед ОСОБА_1 у сумі 62000,00 грн.
Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 01.02.2024 по 16.02.2024 та проходження навчання у Національній школі суддів України з 19.02.2024 по 23.02.2024, ухвала постановлена 26.02.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 241, 248, 382, 383 КАС України, суд
Заяву (вх.№3966/24 від 29.01.2024) позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписаннясуддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА