Справа № 420/5110/24
26 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непогодження звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 погодити звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
Ухвалою судді від 20.02.2024 позов залишений без руху через невідповідність вимогам КАС України із наданням п'ятиденного строку з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
Зокрема, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у адміністративному позові не зазначено місцезнаходження відповідачів - Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 .
22.02.2024 до суду від представника позивача надійшла заява щодо усунення недоліків адміністративного позову, згідно з якою останній наголошує на відкритті провадження по справі за відсутності вказаних в адміністративному позові адрес місцезнаходження відповідачів. Представник позивача зазначає, що при оцінці позовної заяви під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд має визначити, чи є об'єктивна можливість у позивача усунути вказані недоліки і чи є недоліки позовної заяви такими, що суттєво впливають на можливість здійснення правосуддя у вказаній справі, а не перевіряти дані позовної заяви на відповідність нормам КАС України з метою встановлення формальних неточностей, які не матимуть суттєвого впливу на забезпечення законного і справедливого судового розгляду. Також зазначає, що відомості про місцезнаходження відповідачів відсутні у відкритих джерелах, також такі дані закриті для перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адже відповідачі є військовими частинами, а тому їх місцезнаходження становить державну таємницю під час дії воєнного стану відповідно до пп. 1.4.3 та 1.4.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Центрального управління Служби безпеки України № 383 від 23.12.2020. Крім того, це підтверджується тим, що підсудність справи визначена в порядку ч. 1 ст. 25 КАС України, тобто за місцем реєстрації позивача, а тому місцезнаходження відповідачів не впливає на наявність у суду повноважень щодо розгляду цієї справи. Також відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України відповідачі в обов'язковому порядку зобов'язані зареєструвати особистий кабінет в підсистемі “Електронний Суд” ЄСІТС, що було зроблено Військовою частиною НОМЕР_2 , якій позивач надіслав екземпляр позовної заяви та додані до неї документи, що підтверджується відповідною квитанцією, яка була долучена до позовної заяви. Водночас Військова частина НОМЕР_1 не зареєструвала вказаний кабінет, а тому позивач на підставі ч. 9 ст. 44 КАС України звільняється від обов'язку надсилати їй копію позовної заяви з додатками, а Військова частина НОМЕР_1 несе негативні наслідки відсутності реєстрації в системі ЄСІТС, зокрема, і пов'язані з невчасним інформуванням про початок судового розгляду. Тобто, як зазначає Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 560/11791/21, сучасний стан електронного судочинства в Україні, враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дозволяє зробити його використання для особи зручним, а суду уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.
Саме тому з урахуванням вище наведених обставин, незазначення позивачем місцезнаходження відповідачів, на переконання представника позивача, не може вважатися недоліком позовної заяви, який перешкоджає відкриттю провадження у справі, адже визнання його таким установить непереборну перешкоду для реалізації позивачем права на пред'явлення позову, що є недопустимим.
Оцінюючи викладені у заяві про усунення недоліків адміністративного позову аргументи, суд виходить з наступного.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому, застереження «(якщо такі відомості відомі позивачу)» застосовано виключно до реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Натомість зазначення в адміністративному позові місцезнаходження відповідачів - юридичних осіб є імперативним приписом та є обов'язковим реквізитом адміністративного позову, а не надмірним формалізмом, як зазначає представник позивача.
При цьому як до позову, так і до заяви про усунення недоліків, стороною позивача не додано жодного доказу, який би свідчив про спроби представника позивача дізнатися юридичні адреси військових частин - відповідачів (звернення із адвокатським запитом або запитом в порядку Закону України «Про звернення громадян» тощо). Більше того, як зазначає сам представник позивача у позові, з 25.03.2022 ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває у складі Військової частини НОМЕР_2 , тобто позивач має бути обізнаним про місцезнаходження військової частини, де він безпосередньо проходить службу.
У свою чергу, порушення судового провадження за адміністративним позовом, в якому всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, відсутні будь-які відомості відносно відповідачів (окрім назв та кодів ЄДРПОУ) та будь-які засоби зв'язку, призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та, як наслідок, в подальшому - принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, адже суд фактично позбавлений можливості повідомити відповідачів про відкриття провадження по справі.
Отже станом на 26.02.2024 вимоги ухвали в повному обсязі не виконані та недоліки адміністративного позову належним чином не усунуті, а сам позов не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги те, що до теперішнього часу позивачем недоліки не усунено, суд вважає за потрібне позовну заяву відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України повернути позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк