Справа № 420/35507/23
26 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області” (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, пров. Каркашадзе, буд. 3; код ЄДРПОУ 08734546) про визнання протиправними дії щодо не складення та не внесення відомостей до довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області” (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, пров. Каркашадзе, буд. 3; код ЄДРПОУ 08734546), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» щодо не складання в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення;
зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Ухвалою від 22.12.2024 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
04.01.2024 року (вх. № ЕС/616/24) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.
22.02.2024 року (вх. №ЕС/7669/24) представником позивача до канцелярії суду подані додаткові пояснення по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.07.2021 року ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» виготовило довідку №33/36-2355 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року та надіслано її до ГУ ПФУ в Одеській області. Проте, в зазначеній довідці відсутня така складова грошового забезпечення, як індексація.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Пунктом “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
24.07.2021 року ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» виготовило довідку №33/36-2355 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року та надіслано її до ГУ ПФУ в Одеській області. Проте, в зазначеній довідці відсутня така складова грошового забезпечення, як індексація.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.
Положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ містяться в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Приписами пункту 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 260);
надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 260);
надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 розділу ІІ Порядку № 260);
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 260);
надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 розділу ІІ Порядку № 260);
доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 розділу ІІ Порядку № 260);
доплата за вчене звання (пункт 10 розділу ІІ Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 розділу ІІ Порядку № 260).
Згідно статті 1 вказаного Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, на який стаття 9 Закону № 2011-ХІІ посилається, а тому механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
При цьому, Верховний Суду у справі № 638/9697/17, виклав правовий висновок щодо застосування статті 43 Закону № 2262-ХІІ та зазначив, що територіальні органи Пенсійного фонду України при обрахуванні пенсії особам, які мають право на неї відповідно до Закону № 2262-ХІІ, повинні враховувати індексацію грошового забезпечення, яка нараховувалася за час служби перед звільненням.
Водночас Верховний Суд не робив висновку, щодо застосування статті 63 Закону №2262-ХІІ та положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).
Судом в межах цієї справи встановлено, що Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача №33/36-2355 від 27.07.2021 для перерахунку його пенсії.
Тобто складання (не складання) відповідачем довідки станом на 19 листопада 2019 року для перерахунку пенсії позивача не є спірним в межах розгляду цієї справи, позаяк цей спір стосується лише не включення до такої довідки такого додаткового виду грошового забезпечення, як індексація у листопаді 2019 року за прирівняної посадою поліцейського для проведення перерахунку пенсії позивача.
Водночас порядок здійснення перерахунку пенсій зокрема колишнім працівникам органів внутрішніх справ України врегульовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядком № 45.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
При цьому, сума індексації грошового забезпечення повинна враховуватися при обрахунку (тобто призначенні) пенсії територіальними органами Пенсійного фонду України та не повинна враховуватися при перерахунку пенсії, яка здійснюється відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Пенсія, яку позивач отримує, є об'єктом індексації, яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За таких обставин, слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника органів внутрішніх справ на підставі частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки сума індексації грошового забезпечення має враховуватися при обрахунку (призначенні) пенсії територіальними органами Пенсійного фонду України та не повинна враховуватися при перерахунку пенсії, яка здійснюється відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), а тому відсутні підстави для зазначення їх у довідці про грошове забезпечення за аналогічною посадою для перерахунку пенсії позивачу.
Подібних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суду у постановах від 17 липня 2023 року (справа № 560/5304/23), від 25 липня 2023 року (справа №600/4304/22-а), від 19 вересня 2023 року (справа №560/9664/21) та від 26 вересня 2023 року (справа №560/5018/23).
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області” (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, пров. Каркашадзе, буд. 3; код ЄДРПОУ 08734546) про визнання протиправними дії щодо не складення та не внесення відомостей до довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2024 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.