Справа № 420/3027/19
15 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - Нартової І.О., відповідач та третя особа - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про зобов'язання привести самочинно збудований об'єкт у попередній стан,
17 травня 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило зобов'язати відповідача привести самочинно збудований об'єкт, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 та технічного паспорта № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_3 , без отримання права на виконання будівельних робіт, в порушення чинного містобудівного законодавства та припису від 22.11.2018р. №746/18, а тому вказаний об'єкт підлягає приведенню у відповідність до правовстановлюючих документів.
У свою чергу відповідачка у відзиві зазначила, що позивачем за результатом перевірки жодним чином не зафіксовано втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування безпосередньо у квартирі АДРЕСА_4 . Також позивачем не було зафіксовано порушення відповідачкою прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_3 або порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації.
Відповідачка вважала, що позивачем не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами наявність обов'язкових умов, в разі існування яких вона була б зобов'язана отримувати документальний дозвіл на реконструкцію власного балкону у власній квартирі або приводити реконструйований балкон до переднього стану.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, у задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20.09.2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 420/3027/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
03.10.2023 року адміністративна справа №420/3027/19 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та після проведення автоматичного розподілу справу призначено до розгляду судді Андрухіву В.В.
Ухвалою від 09.10.2023 року прийнято до провадження вказану справу. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Представник відповідача адвокат Лашкевич Д.В. заявою від 17.10.2023 року повідомив су про припинення його повноважень на представництво ОСОБА_1 після розгляду даної справи Верховним Судом, а також повідомив, що відповідач за спірною адресою більше не проживає та, скоріш за все, більше не є власницею спірної квартири.
У зв'язку з тим, що об'єкт нерухомого майна, щодо якого заявлено вимогу про зобов'язання привести його у попередній стан, за договором купівлі-продажу від 29.10.2020 року відповідачем ОСОБА_1 відчужено ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) і рішення суду у справі, у разі задоволення позовних вимог, може вплинути на права та інтереси нового власника квартири, за клопотанням позивача протокольною ухвалою від 30.11.2023 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Ухвалою від 11.01.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 15.02.2024 року о 10:00 год., з'явився представник позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не сповістила, про зміну адреси місця проживання суду не повідомила.
Судова повістка про виклик до суду направлялась відповідачу у встановленому законом порядку за адресою спірного об'єкта нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ), де відповідач проживала до його відчуження, та за адресою реєстрації місця проживання згідно відомостей Єдиного державного демографічного реєстру на час нового розгляду справи ( АДРЕСА_5 ), проте з обох зазначених адрес судова кореспонденція повернута до суду без вручення з незалежних від суду причин.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, про причини неявки суд не сповістила. Судова повістка про виклик до суду направлялася третій особі у встановленому законом порядку за адресою реєстрації місця проживання згідно відомостей Єдиного державного демографічного реєстру на час розгляду справи ( АДРЕСА_6 ), проте судова кореспонденція повернута до суду без вручення з незалежних від суду причин.
За викладених обставин суд ухвалив про розгляд справи за відсутності повідомлених належним чином відповідача та третьої особи.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 20.03.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М. (зареєстрованов реєстрі за № 832) належала квартира АДРЕСА_4 . Право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру зареєстроване в ОМБТІтаРОН 25.04.2001 року (а.с.65-66 том 1).
На момент придбання зазначеної квартири ОСОБА_1 квартира мала технічні характеристики, відображені у технічному паспорті від 02.03.2001 року реєстровий номер 360пр-189-с.115, складеному ОМБТІтаРОН (а.с.67-70 том 1).
Наказом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 02.07.2018 № 01-13/162 ДАБК уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2018 року (а.с.72 том 1).
Службовою запискою головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 повідомлено в.о. начальника Управління ДАБК Одеської міської ради, що при проведенні моніторингу Малиновського району м. Одеси виявлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4 без наявності документів, що дають право на виконання таких робіт, внесено пропозицію щодо надання дозволу на проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва за вказаною адресою (а.с.15 том 1).
Направленням для проведення планового (позапланового) заходу від 15.11.2018 № 001581 направлено головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 для здійснення позапланової перевірки реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил (а.с.17).
У період з 15.11.2018 по 22.11.2018 головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки № 001581 від 22.11.2018 (а.с.18-39 том 1).
Згідно акта перевірки № 001581 від 22.11.2018 встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, частини 1 статті 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, ДБН В.3.2-2-2009 “Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт”, а саме: виконання реконструкції квартири АДРЕСА_2 шляхом розширення, утеплення та скління балкону за адресою: АДРЕСА_3 , без отримання права на виконання будівельних робіт. Під час перевірки здійснювалася фотофіксація об'єкта (а.с.71 том 1).
Також за результатом виявлених порушень, відповідальність за які передбачена частинами 1, 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), складено протоколи про адміністративні порушення від 22.11.2018 (а.с.40-49 том 1).
Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 № 746/18 зобов'язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або привести об'єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 та № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001; привести об'єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 22.12.2018; зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 до моменту отримання права на виконання будівельних робіт (а.с.50-54).
Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 06.12.2018 № 890/18 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 5 статті 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень (а.с.55-61 том 1).
Наказом Управління ДАБК Одеської міської ради від 01.01.2019 № 01-13/1ДАБК уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а.с.72 том 1).
Направленням для проведення планового (позапланового) заходу від 21.01.2019 №000149 направлено головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 для здійснення позапланової перевірки реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил у зв'язку з необхідністю перевірки виконання вимог припису від 22.11.2018 № 746/18 (а.с.73 том 1).
У період з 21.01.2019 по 30.01.2019 головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки № 000149 від 30.01.2019 (а.с.74-91).
Згідно з інформацією, зазначеною в акті перевірки № 000149 від 30.01.2019, органом контролю встановлені порушення відповідачкою пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, а саме: не виконано припис від 22.11.2018 № 746/18.
Також за результатом перевірки, внаслідок виявлення порушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 188-42 КУпАП (невиконання вимог припису), позивачем складено протокол про адміністративне порушення від 30.01.2019 (а.с.92-95 том 1).
Постановою Управління ДАБК Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 13.02.2019 № 085/19 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень (а.с.97-101 том 1).
За викладених обставин, через невиконання відповідачем вимог припису з усунення виявлених порушень містобудівного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання привести самочинно збудований об'єкт, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 та технічного паспорта № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001.
Також судом встановлено, що на виконання вимог протокольної ухвали суду 10 липня 2019 року щодо встановлення розмірів балкону та стану об'єкта станом на теперішній час (під час першого розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом) позивач надав до суду акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, на виконання якого Управлінням здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення стану об'єкта на теперішній час. За результатом виїзду встановлено, що власник або уповноважена особа були відсутні, з урахуванням чого, відсутня можливість потрапити до квартири для обмірів самочинно збудованого балкону. Водночас позивач наголосив, що оглядово встановлено наступні розміри балкону: 1,5 м на 5 м Також зазначений балкон має скління. Крім того, встановлено, що у порівнянні з іншими існуючими балконами, балкон квартири АДРЕСА_2 має ознаки збільшення, орієнтовно на 0,5 м та 2 м. До акту обстеження додано фотофіксацію зовнішнього вигляду балкону (а.с.160-161 том 1).
Представник відповідача подав до суду заяву про виконання відповідачем вимог суду щодо надання позивачу доступу до об'єкту. Зі змісту заяви вбачається, що з 10 липня 2019 року і до 17 липня 2019 року 15 годин 30 хвилин включно відповідачка ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком постійно знаходились у належній відповідачці квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , щодня у продовж цілого тижня чекаючи прибуття представника позивача з метою надання доступу до квартири. Проте позивач та його представник вперше проявили інтерес до виконання вимог протокольної ухвали від 10.07.2019 тільки 17 липня 2019 року, тобто у самий останній день строку, наданого судом. Про це представнику відповідача - адвокату Васильцю В.В. стало відомо особисто 17 липня 2019 року з телефонної розмови близько 09 години ранку, у якій представник позивача повідомив про свій намір прибути до квартири відповідача 17 липня 2019 року. У зв'язку із наведеним, після тижневого постійного знаходження у квартирі відповідач ОСОБА_1 , яка є особою дуже похилого вік (81 рік) та одночасно є інвалідом 2-ої групи, чекала представника позивача до 16 години, але представник позивача не з'явився. Після 16 години, відповідач ОСОБА_1 , яка має уражені дихальні шляхи внаслідок колишньої онкології, відчула погіршення самопочуття та почала задихатись, внаслідок чого була об'єктивно змушена у супроводі свого чоловіка негайно вийти з квартири на свіже повітря на майданчик біля будинку, де в тіні дерев на лавці чекала на прибуття представника позивача, але представник позивача так і не з'явився.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI “Про регулюванні містобудівної діяльності” (далі також Закон № 3038-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV “Про архітектурну діяльність” (далі - Закон № 687-XIV), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України “Про регулюванні містобудівної діяльності”.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
За змістом статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Так, приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 №746/18 зобов'язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або привести об'єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 та № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001; привести об'єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 22.12.2018; зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 до моменту отримання права на виконання будівельних робіт.
ОСОБА_1 не виконано вимоги припису від 22.11.2018 № 746/18, а саме: не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири та не приведено об'єкт до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 та технічного паспорта № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001.
Відповідно до частин 1-7 статті 376 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Предметом даного спору є зобов'язання привести об'єкт самочинного будівництва (самочинно реконструйовану квартиру) за адресою: АДРЕСА_1 у первісний стан, у відповідність до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001р. та технічного паспорта № 360 пр-189-с.115 від 02.03.2001, тобто зобов'язання здійснити відповідну перебудову.
В акті перевірки та приписі від 22.11.2018 № 746/18 наголошено на встановлені порушення відповідачкою пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, частини 1 статті 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, ДБН В.3.2-2-2009 “Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт” у зв'язку з виконанням реконструкції квартири АДРЕСА_2 шляхом розширення, утеплення та скління балкону за адресою: АДРЕСА_3 , без отримання права на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Водночас відповідно до статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 “Реконструкція” - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 10.07.2001р. № 582/5773 з останніми змінами та з урахуванням змін №4 до ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”, які вступили в силу з 01.10.2018 на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №139 від 14.06.2018, скління лоджій і балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом. Отже, на такі роботи не треба отримувати дозвільні документи та потім вводити приміщення в експлуатацію. Винятком вважаються будинки, які занесені до Державного реєстру пам'яток України.
Скління балконів у багатоповерхівках не вважається самовільним будівництвом, оскільки скління не передбачає зміни зовнішньої конфігурації об'єкта (квартири) по зовнішнім контурам фундаменту, не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткових навантажень на підвалини основи існуючого об'єкту. З огляду на це, скління не передбачає збільшення площі квартири та не є реконструкцією, що потребує отримання містобудівних умов.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 825/528/16.
Згідно з пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 “Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт”, при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено зокрема улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій.
Отже, розширення існуючого балкону є порушенням архітектурно-будівельного законодавства.
Разом з тим, під час нового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 189-190, т. 2), квартира за адресою: АДРЕСА_1 після набрання судовим рішенням у даній справі від 18.07.2019 року про відмову в позові законної сили (27.11.2019року) ОСОБА_1 була відчужена на підставі договору купівлі-продажу №1988 від 29.10.2020 року (а.с. 191-192, т. 2) ОСОБА_2 .
Таким чином, на теперішній час ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №1988 від 29.10.2020 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
У частині 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оскільки позивач просить зобов'язати привести квартиру АДРЕСА_4 у відповідність до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 та технічного паспорта № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001, суд зазначає, що в разі задоволення позовних вимог рішення суду порушуватиме право власності нового власника квартири - ОСОБА_2 , яка не є відповідачем по справі.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що наразі ОСОБА_1 не є належним відповідачем по справі, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Суд вважає, що оцінка доводам сторін щодо наявності чи відсутності факту реконструкції квартири, встановлення фактичних розмірів балкону цієї квартири не має значення для вирішення даного спору, оскільки оцінка цим доводам має надаватися за участю належного відповідача у справі, яким ОСОБА_1 на сьогодні не є.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, а тому у задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_7 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), про зобов'язання привести самочинно збудований об'єкт: квартиру АДРЕСА_4 у відповідність до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорта № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 26 лютого 2024 року.
Суддя: В.В. Андрухів