10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"15" листопада 2007 р. Справа № 3/5157
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" (м.Волочиськ Хмельницької області)
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "29" серпня 2007 р. у справі № 3/5157 (суддя Вибодовський О.Д.)
за позовом Приватного підприємства "Робімакс" (с.Зелена Волочиського району)
до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" (м.Волочиськ Хмельницької області)
про стягнення 155511,78 грн.,
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.08.2007р. у справі №3/5157 позов Приватного підприємства "Робімакс" (с.Зелена Волочиського району Хмельницької області) до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" (м.Волочиськ Хмельницької області) задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 138297,07 грн. основного боргу, 14134,25 грн. індексу інфляції, 3080,46 грн. 3% річних, 1555,12 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення.
В апеляційній скарзі Дочірнє підприємство "Волочиськ-цукор" вказує на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема:
- так, судом не враховано ту обставину, що відповідач з об'єктивних причин не зміг направити в судове засідання свого представника, у зв'язку з чим слухання справи проводилось без його участі, в результаті чого скаржника було позбавлено реалізації права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, принципу змагальності, а також можливості надання своїх доказів та заперечень по суті позову відповідно до ст.ст.4-2,4-3,4-4 ГПК України;
- місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що позов обгрунтований та підтверджений належними доказами, оскільки позивачем проведено нарахування індексу інфляції з порушенням Рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 04.04.1997р. за №6.2-97, відповідно до якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, як нарахував позивач, а в середньому на місяць. Фактична сума індексу інфляції становить 8798,17 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 11.10.2007р., а також з огляду на положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія зазначає наступне.
22.06.2006 року між Приватним підприємством "Робімакс" (Виробник) та Дочірнім підприємством "Волочиськ-цукор" (Замовник) був укладений договір №50 щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти «А», згідно п.3.1.2. якого Виробник зобов'язався виростити та продати Замовнику цукрові буряки, а Замовник зобов'язався оплатити поставлені на умовах даного договору цукрові буряки в заліковій вазі для виробництва цукру квоти «А» за цінами, обумовленими п. 5.1 договору (а.с.7-10)
Пункт 5.1 зазначеного договору передбачає, що Замовник оплачує Виробнику прийняті в рахунок договору кондиційні цукрові буряки в заліковій вазі для виробництва цукру квоти "А" за цінами, обумовленими в договорі, але не нижче мінімальної ціни, установленої чинними нормативно-правовими актами України. Оплата цукрових буряків проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виробника або готівковими коштами Замовника. Оплату за цукрові буряки до 30 вересня Замовник проводить без перерахунку на базисну цукристість. Остаточні взаєморозрахунки за здані цукрові буряки проводяться не пізніше 30 днів після завершення поставки сировини та проведення остаточної звірки. У разі невиконання розрахунків однією з сторін застосовують штрафні санкції згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п.5.2. договору №50 від 22.06.2006р. Замовник за домовленістю з Виробником може розрахуватися за придбані цукрові буряки цукром з урахуванням мінімальної ціни в строки згідно з пунктом 5.1. договору.
Згідно п.4.2. договору транспортування цукрового буряку здійснюється транспортом за рахунок Замовника.
Позивач свої зобов'язання за договором №50 від 22.06.2006р. виконав належним чином, а саме: поставив відповідачу цукровий буряк на суму 884 195,41 грн., що підтверджується накладною №188 від 20.10.2006р. (а.с.18) та податковою накладною № 116 від 20.10.2006 року (а.с.19).
Крім цього, позивачем відповідачу надано послуги по перевезенню цукрового буряка на суму 3020,30 грн., про що свідчить накладна №189 від 20.10.2006р. (а.с.20) та податкова накладна №117 (а.с.21).
Проте, відповідач (ДП "Волочиськ-цукор") свої зобов'язання щодо оплати за договором №50 від 22.06.2006р. в повному обсязі не виконав.
Так, в період з жовтня 2006р. по січень 2007р. перерахував ПП "Робімакс" кошти в сумі 420000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.10.2006р. на суму 20000,00 грн., від 01.11.2006р. на суму 30000,00 грн., від 14.11.2006р. на суму 40000,00 грн., від 16.11.2006р. на суму 20000,00 грн., від 29.11.2006р. на суму 80000,00 грн., від 30.11.2006р. на суму 80000,00 грн., від 29.12.2006р. на суму 100000,00 грн. та від 24.01.2007р. на суму 50000,00 грн. (а.с.32-36).
У відповідності до п.5.2 договору №50 від 22.06.2006р. відповідач розрахувався з позивачем за придбаний цукровий буряк цукром на загальну суму 171220,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №207/112 від 04.10.2006р. на суму 59000,00 грн. (а.с.29), №255/116 від 07.10.2006р. на 89100,00 грн. (а.с.30), №927 від 25.12.2006р. на суму 23120,00 грн. (а.с.22) та податковими накладними №10 від 04.10.2006р. (а.с.24), №10 від 07.10.2006р. (а.с.25), №12 від 25.12.2006р.(а.с.22).
Також, на виконання умов договору №11 від 06.10.2006р., укладеного сторонами, відповідно до якого ДП "Волочиськ-цукор" взяло на себе обов'язки щодо збирання цукрового буряка комбайном на полях ПП "Робімакс", відповідачем позивачу було надано послуги по збиранню буряків бурякозбиральним комбайном на суму 115920,00 грн. й це вбачається з акта здачі-приймання виконаних робіт від 18.10.2006р. (а.с.14), видаткової накладної від 25.10.2006р. (а.с.28) та податкової накладної від 25.10.2006р. (а.с.31).
Крім того, ДП "Волочиськ-цукор" передав ПП "Робімакс" дизпалива на загальну суму 37830,04 грн. на підставі видаткових накладних від 22.06.2006р., №172 від 25.10.2006р., №154 від 13.10.2006р. (а.с.27,28,30) та податкових накладних від 22.06.2006р., від 13.10.2006р., від 25.10.2006р. (а.с.24,26,31), надав автопослуг на суму 528,60 грн. (видаткова накладна від 11.07.2006р., а.с.29, податкова накладна від 11.07.2006р., а.с.25) й відпустив жому сухого на суму 3420,00 грн. (видаткова накладна №16 від 30.03.2007р., а.с.23, податкова накладна №6-16 від 30.03.2007р., а.с.26).
Всі ці суми було зараховано позивачем в рахунок розрахунків за зобов'язаннями відповідача по договору №50 від 22.06.2006р., чого не заперечував останній, як вбачається з акту звіряння розрахунків, складеного станом до 31.03.2007р., відповідно до якого борг на користь ПП "Робімакс" визначений в сумі 141717,07 грн.
Станом на 11.07.2007р. основний борг відповідача перед позивачем склав 138297,07 грн. При звірці розрахунків сторони не врахували передання жому на суму 3420,00 грн.
Згідно відповіді на претензію (№211 від 04.06.2007р.) ДП "Волочиськ-цукор" визнав борг перед позивачем у зазначеній сумі - 138297,07 грн. (а.с.15).
Враховуючи викладене, Приватне підприємство "Робімакс" 12.07.2007р. звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" 155511,78 грн., у тому числі 138297,07 грн. основного боргу, 14134,25 грн. індексу інфляції, 3080,46 грн. 3% річних (а.с.2-4).
За наслідками розгляду даної справи господарським судом першої інстанції, як зазначалось вище, прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія апеляційного господарського суду, переглядаючи справу, відмічає наступне.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 11 та стаття 509 ЦК України передбачають, що однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України також встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вже вказувалось в цій постанові, відповідач в погоджені сторонами договором №50 від 22.06.2006р. строки розрахунки не провів.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Керуючись даною нормою законодавства, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14134,25 грн. інфляційних та 3080,46 грн.3% річних (згідно розрахунку в позові).
З огляду на викладене та перевіривши наведені в позові розрахунки інфляційних та річних, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 138297,07 грн. основного боргу та 3080,46 грн. 3% річних правомірно задоволені судом першої інстанції.
Що ж до задоволення місцевим господарським судом позову в частині стягнення з ДП "Волочиськ-цукор" 14134,25 грн. інфляційних, то судова колегія вважає, що суд припустився помилки при нарахуванні інфляційних.
Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обгрунтований розрахунок відповідно суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.
У відповідності з Рекомендацією Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 6.2.-97р. від 04.04.1997р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Проте, як вбачається з розрахунку індексу інфляції в позовній заяві (а.с.4) позивач не врахував вказані рекомендації Верховного Суду України, у зв'язку з чим нарахував індекс інфляції не на місяць, а на кожну дату внесення суми боргу відповідачем.
Так, позивачем при нарахуванні суми інфляційних за грудень 2006р. даний місяць поділений на три періоди: з 01.12.2006р. по 25.12.2006р., з 26.12.2006р. по 29.12.2006р. та з 30.12.2006р. по 31.12.2006р. відповідно до внесених відповідачем сум погашення боргу. Аналогічно позивачем здійснено розрахунок інфляційних за січень та березень 2007р.
Проаналізував розрахунок позивача з врахуванням Рекомендацій ВСУ №6.2.-97р. від 04.04.1997р., судова колегія апеляційного господарського суду, виходячи з суми основного боргу, що змінювався в період, за який нараховувались інфляційні, приходить до висновку про обгрунтованість цього розрахунку лише в сумі 8798,17 грн., що й підлягає стягненню.
Таким чином доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо необгрунтованого розрахунку розміру інфляційних - 14134,25 грн. заслуговують на увагу.
Що ж до посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів таких не вбачає, оскільки як свідчать матеріали справи, відповідач свого представника в судові засідання, які відбулися 02.08.2007р. та 29.08.2007р., не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів та заперечень не надав, незважаючи на обізнаність про час і місце розгляду справи ( телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату, а.с.41).
Відповідно до ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, змінити рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2007р. у справі №3/5157 слід змінити в частині суми інфляційних нарахувань та судових витрат.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2007р. у справі №3/5157 змінити в частині суми інфляційних нарахувань та судових витрат, виклавши абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Позов Приватного підприємства "Робімакс" (с. Зелена Волочиського району) до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" (м. Волочиськ) про стягнення 155 511,78 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Заводська, 1, код 32461570 на користь Приватного підприємства "Робімакс" Хмельницька область, Волочиський район, с. Зелена, вул. Радянська, 10, код 33233466 138 297,07 грн. основного боргу, 8798,17 грн. індексу інфляції, 3080,46 грн. - 3% річних, 1501,76 грн. витрат по оплаті державного мита та 113,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити."
2. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" (м.Волочиськ Хмельницької області) залишити без задоволення.
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.
4.Справу №3/5157 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя:
судді::
віддрук.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд