Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
26 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/5377/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» (61026, м. Харків, вул. Драгоманова, 6-Г), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7).
про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення коштів
Позивач - ОСОБА_1 , м. Харків, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», в якому просить суд визнати рішення про створення ОСББ "Драгоманова 6Г" нелегітимним, визнати незаконною діяльність даного ОСББ та зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном по квартирі АДРЕСА_2 , шляхом проведення ремонтних робіт з ліквідації руйнування, спричиненого влученням російського снаряда у будинок. Просить суд стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 41 860 грн. Також просить суд скасувати вимоги відповідача щодо сплати позивачкою зобов'язання щодо сплати внесків на утримання будинку у сумі 5 757, 66 грн та відмовити відповідачу у праві подальшого надання позивачці вимог щодо сплати коштів на утримання будинку по квартирі АДРЕСА_2 , починаючи із 01 січня 2024 року до виконання ним взятого на себе зобов'язання по утриманню будинку згідно норм чинного законодавства та усунення перешкод у користуванні позивачкою майном - квартирою АДРЕСА_2 . Також позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь суму упущеної вигоди у розмірі 385 616, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/5377/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15 лютого 2024 року о 12:15 год.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківські міську раду (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7), а також задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. З метою виконання відповідачем та третьою особою вимог ухвали суду від 15.02.2024, розгляд підготовчого засідання було відкладено, в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України.
19.02.2024 за вх. № 4489 господарським судом одержано зауваження позивачки, в порядку ст. 225 ГПК України щодо неповноти та неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії у справі № 922/5377/23, в яких остання просить суд посвідчити правильність поданих нею зауважень на протокол вчинення окремої процесуальної дії та приєднати їх до справи.
У поданих зауваженнях з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії, ОСОБА_1 посилається на наступне:
1) Як вказує позивачка, у протоколі зазначено, що згідно клопотання відповідача від 14 лютого 2024 року наданого особисто до суду представником відповідача за номером реєстрації 4254, відповідачу стало відомо про позовну заяву стосовно нього лише 13 лютого 2024 року, але ніяких доказів підтвердження саме цього факту - отримання інформації щодо позову саме 13 лютого 2024 року відповідачем у клопотанні не надано, також суддя не витребував самостійно доказів підтвердження саме цього факту. Зазначає, що у клопотанні відповідача інформація що про наявність позовної заяви йому стало відомо саме 13 лютого 2024 року - ніяким чином не підтверджується та є недостовірною інформацією, яка вводить суд в оману та має на меті спробу відкладення розгляду справи судом на більш пізніший строк, що саме і здійснено суддею згідно протоколу підготовчого засідання яким підготовче засідання відкладено на 28 лютого 2024 року.
2) У клопотанні відповідача зазначено, що сам відповідач та його представник зареєстровані у системі електронний суд, але при цьому клопотання надане не засобами електронного суду, а у паперовому вигляді безпосередньо до канцелярії суду 14 лютого 2024 року, що, на думку заявниці, викликає додаткові питання до відповідача та його представника - чому у такому разі при наявності реєстрації у електронному суді клопотання надане у паперовому вигляді безпосередньо до канцелярії суду, але як вбачається із протоколу підготовчого засідання від 15 лютого 2024 року у судді не виникло ніяких питань з цього приводу.
У поданих зауваженнях на протокол вчинення окремої процесуальної дії, заявниця зазначила про своє право просити суд про витребування доказів у відповідача стосовно підтвердження вищезазначених фактів ознайомлення ним про наявність позовної заяви саме 13 лютого 2024 року, адже ці докази необхідні для підтвердження обґрунтування наданих нею зауважень щодо вищезазначеного протоколу.
З приводу зазначених зауважень на протокол вчинення окремої процесуальної дії, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 225 ГПК України, під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. Такий протокол є процесуальним документом суду. Слід зауважити що протокол окремої процесуальної дії складається саме ПОЗА судовим засіданням. У ньому може фіксуватися порядок та результати огляду на місці речових та письмових доказів. При огляді можуть застосовуватися технічні засоби, зокрема звуко-, відеозалис, фотографування, бути присутніми суд, секретар судового засідання, особи, які беруть участь у справі, спеціалісти, експерти, перекладачі, свідки. Тому їх процесуальна діяльність має бути відображена у протоколі. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол (протокол про проведення окремих процесуальних дій), що підписується всіма особами, які беруть участь у огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2024 у Господарському суді Харківської області відбувалось підготовче засідання по справі № 922/5377/23, яке фіксувалось за допомогою протоколу судового засідання в паперовій формі, у відповідності до норм ч. 3 ст. 222, ст. 223 ГПК України.
За приписами ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти.
Відповідно до ч. 14, 15 ст. 8 ГПК України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 222 ГПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
У ч. 1, 3, 4 ст. 223 ГПК України встановлено, що у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи. Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Тому суддя оголошує про фіксацію судового процесу за допомогою протоколу в паперовій формі.
Як свідчать матеріали справи, у підготовче засідання 15.02.2024 представники сторін не з'явились, а отже фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Одночасно, у ч. 2 статті 223 ГПК України визначено відомості, які секретар судового засідання в обов'язковому порядку відображає у протоколі судового засідання. Зокрема, у протоколі судового засідання зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
З наведеного вбачається, що у протоколі судового засідання не підлягає обов'язковому відображенню, зокрема, детальний опис доводів, пояснень сторін, обґрунтувань їх вимог та заперечень, не цитується їх висловлювання на адресу суду або ж опонента, висловлювання суду, якими супроводжується ведення ним судового засідання та спілкування зі сторонами у справі в ході засідання, мотиви постановлення протокольних ухвал.
До того ж, забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об'єктивно неможливим за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі.
Протокол судового засідання це документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться аудіозапис.
Тому саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, здійснюється звукозапис судового засідання.
Заявниця посилається на неповноту та неправильність протоколу.
Неповнота - це не відображення в протоколі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.
Неправильність - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.
Так, суд зазначає, що протокол судового засідання від 15.02.2024 підписаний кваліфікованим електронним підписом секретарем судового засідання, перенесений (переданий, імпортований) до автоматизованої системи діловодства суду (АСДС) за відповідною справою та його паперовий примірник приєднаний до матеріалів справи в паперовій формі.
У протоколі підготовчого засідання від 15.02.2024 секретарем зазначено усі відомості, визначені ч. 2 статті 223 ГПК України, зазначено про надходження до суду від позивача клопотання про розгляд справи без присутності позивача (вх. № 2733/24), заява про збільшення позовних вимог та витребування доказів ( вх. № 3280/24 ). Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 4254/24). Та про долучення наданих документів до матеріалів справи. Також зазначені підстави відкладення підготовчого засідання.
Суд зауважує, що зазначення у протоколі судового засідання мотивів суду щодо долучення до матеріалів справи відповідних доказів, а також з'ясування підстав для подання стороною відповідних доказів не передбачено ГПК України, а тому посилання позивачки на їх відсутність у протоколі судового засідання, є необґрунтованими.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до мотивувальної частини ухвали суду від 15.02.2024 у справі № 922/5377/24, розгляд підготовчого засідання судом було відкладено не з підстав поданого відповідачем клопотання про відкладення підготовчого засідання, а у зв'язку з поданням саме позивачем клопотання про витребування доказів, що є самостійною підставою для перенесення підготовчого засідання, на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України. Також судом було залучено до участі у справі третьою особою Харківську міську раду, що також стало підставою для відкладення підготовчого засідання, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 183 ГПК України.
Щодо зауваження Орел Н.О., що відповідач та його представник зареєстровані у системі електронний суд, але при цьому клопотання про відкладення розгляду справи надали не засобами електронного суду, а у паперовому вигляді безпосередньо до канцелярії суду 14 лютого 2024 року, суд зазначає про таке.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" внесено зміни до господарського процесуального кодексу України, а саме:
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, ГПК України передбачена можливість звернення сторони по справі до суду з відповідними документами в паперовій формі, у зв'язку з чим доводи заявниці з приводу звернення відповідача до суду із клопотанням в паперовому вигляді судом відхиляються.
Таким чином, дослідивши протокол судового засідання від 15.02.2024 у справі № 922/5377/23, судом встановлено про відсутність неповноти та неправильності записів у протоколі судового засідання, у протоколі судового засідання належно зазначено хід судового засідання, а тому протокол судового засідання від 15.02.2024 відповідає вимогам вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України.
Щодо дій судді в ході підготовчого засідання, суд констатує, що ч. 3 ст. 198 ГПК України встановлено, що відповідно до завдання господарського судочинства головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Отже, визначення порядку та черговості вирішення клопотань та заяв, процесуальна форма розгляду таких заяв та клопотань є виключною процесуальною компетенцією суду і такі дії не можуть бути критерієм оцінки.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відхилення зауважень ОСОБА_1 до протоколу судового засідання від 15.02.2024 у справі № 922/5377/23.
Щодо викладеного у зауваженні на протокол судового засідання клопотання ОСОБА_1 про витребування у відповідача доказів на підтвердження фактів отримання ним позовної заяви саме 13 лютого 2024 року, суд зазначає, що вказане питання буде з'ясовано судом в процесі підготовчого провадження у справі № 922/5377/23.
Керуючись ст. 6, 222 - 224, 234 ГПК України, суд
Зауваження ОСОБА_1 до протоколу судового засідання від 15.02.2024 у справі № 922/5377/23 (вх. № 4489) - відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали підписано 26.02.2024.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/5377/23
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.