07.02.2024м. СумиСправа № 920/1225/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/1225/23
за позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
до відповідача Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40004, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 00205618)
про стягнення 19080000 грн 00 коп.
представники учасників справи:
від позивача: Лисенко В. Ю.
від відповідача: Сафронов М. А.
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову, короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.
1.1. 24.10.2023 до Господарського суду Сумської області надійшов позов Міністерства оборони України до Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг” про стягнення 19080000 грн 00 коп., з яких: 10680000 грн 00 коп. пені, 8400000 грн 00 коп. штрафу, нарахованих на підставі державного контракту № 370/3/5/2/2/437 від 28.12.2022 про закупівлю товарів оборонного призначення за державні кошти.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 справу № 920/1225/23 призначено судді Джепі Ю.А.
1.3. Суддею Господарського суду Сумської області Джепою Ю.А. заявлено самовідвід у справі № 920/1225/23.
1.4. Ухвалою від 25.10.2023 Господарський суд Сумської області задовольнив самовідвід у справі № 920/1225/23 судді Джепи Ю.А. Передав матеріали позовної заяви від 18.10.2023 б/н (вх. № 4097 від 24.10.2023) Міністерства оборони України до Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг” про стягнення 19080000 грн 00 коп. та справу № 920/1225/23 на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
1.5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023, справу № 920/1225/23 призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.6. Ухвалою від 26.10.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1225/23; призначив підготовче засідання на 22.11.2023, 12:30; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
1.7. Представник позивача, Лисенко Володимир Юрійович, звернувся до суду із заявою про участь у судовому засіданні у справі № 920/1225/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 4471 від 17.11.2023).
1.8. Ухвалою від 20.11.2023 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву представника позивача про участь судовому засіданні у справі № 920/1225/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника позивача, Лисенка Володимира Юрійовича, у судовому засіданні 22 листопада 2023 о 12:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
1.9. 22.11.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 4548, 7340 від 22.11.2023), в якому просив суд поновити АТ “СМНВО-Інженіринг” строк на подання відзиву у справі № 920/1225/23, зменшити нарахування неустойки на 90 % до суми 1908000 грн 00 коп., з яких пеня - 1068000 грн 00 коп. та штраф - 840000 грн 00 коп. Відповідач зауважує, що протягом березня 2022 по об'єктам критичної інфраструктури міста Суми літаками країни агресора неодноразово наносились авіа удари. Вищевказані обставини створили для працівників АТ «СМНВО-Інжиніринг» неможливість своєчасного прибуття на місце роботи, виконання дорученої роботи в безпечних для життя умовах, а для АТ «СМНВО-Інжиніринг» забезпечувати безпечні виробничі, організаційні, технічні умови для нормального виробничого процесу, у зв'язку з чим, було видано наказ № 1203/ВК від 12.03.2022р. «Про організацію трудових відносин в АТ «СМНВО-Інжиніринг» в умовах воєнного стану».
Виконання виробничих завдань в структурних підрозділах АТ «СМНВО- Інжиніринг» обов'язково передбачає експлуатацію машин, механізмів, устаткування (газове, електричне під високою напругою), транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт (небезпечних та особливо небезпечних), застосування небезпечних речовин, негайна зупинка яких (під час сповіщення про загрозу повітряного або артилерійського обстрілу) без порушення вимог техніки безпеки, пожежних, природоохоронних, технологічних, техногенних та інших правил неможлива, та безумовно створює небезпеку для життя працівників, а також загрозу знищення майна та виробничих приміщень. Відсутність безпечного залізничного, авіаційного, автотранспортного та морського сполучення створює неможливість виконання працівниками дій щодо поставки технологічного обладнання (включаючи отримання дозволів, сертифікатів, пакування, маркування, страхування, декларування тощо). А у зв'язку з припиненням транспортного сполучення з російською федерацію Товариство фактично втратило можливість доставляти власну продукцію замовникам у країнах Середньої Азії. Вищевказані обставини, зумовили неможливість виконання АТ «СМНВО - Інжиніринг» прийнятих на себе договірних зобов'язань з поставки готової продукції, та отримання за неї оплати, призвело АТ «СМНВО - Інжиніринг» до складних фінансово-економічних умов.
Постановою від 14.04.2022 р. АТ «СМНВО-Інжиніринг» було залучено у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 42022202510000032, досудове розслідування по якому провадиться за статтею 438 Кримінального кодексу України, за фактом авіанальоту військово-повітряних сил Збройних сил Російської Федерації по м. Суми, в результаті чого внаслідок бомбардування пошкоджено будівлі і споруди, орендовані АТ «СМНВО-Інжиніринг». Зокрема, внаслідок вказаного авіаудару було пошкоджено конструкції цеху № 2, 3 10, 14, 15, 16, 19, адміністративно-побутових корпусів цехів № 2, 14, 16 та трубопровідні мережі. З метою подолання негативних фінансово-економічних наслідків, мінімізації витрат на енергоносії в умовах обмеженого газового та енергетичного постачання на період опалювального сезону 2022-2023 рр., створення безпечних організаційних та виробничих умов для збереження робочих місць та недопущення масового вивільнення працівників Товариства під час дії воєнного стану в Україні, наказом № 82 від 07.10.2022 «Про встановлення режиму неповного робочого тижня» встановлено з 10.10.2022 для всіх працівників АТ «СМНВО-Інжиніринг» неповний триденний робочий тиждень тривалістю 24 години. Накладено арешти на майно та кошти Товариства, що призвело до неможливості відновлення обладнання підприємства та перешкоджає отриманню АТ «СМНВО-Інжиніринг» грошових коштів, що були б направлені на оплату податків та зборів, виплату заробітної плати працівникам. АТ «СМНВО-Інжиніринг», у зв'язку із вказаними обставинами, отримує значні збитки від господарської діяльності, що підтверджено звітами про фінансові результати за 2021 -2022 роки. Відповідач зазначає, що АТ «СМНВО-Інжиніринг» потребує значного часу та коштів на відновлення після відповідних руйнувань, проте продовжує виробництво продукції військового призначення з метою забезпечення обороноздатності держави за замовленнями інших підприємств оборонно-промислового комплексу. Товариство забезпечує роботою більш ніж 4000 мешканців міста Суми. Стягнення з Товариства повної суми неустойки поставить під загрозу виконання інших оборонних замовлень держави, придбання матеріалів та комплектуючих для забезпечення виробництва продукції, та відповідно, призведе до неможливості відновлення обладнання підприємства та нарощування обсягу випуску продукції, а отже до неможливості отримання підприємством грошових коштів, які могли бути направлені на оплату податків та зборів, виплату заробітної плати працівникам Товариства та розрахунки з постачальниками енергоносіїв, без яких виробництво продукції взагалі є неможливим.
1.10. У судовому засіданні 22.11.2023 Господарський суд Сумської області, за участю позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 06.12.2023, 12:45; повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
1.11. Представник позивача подав до суду клопотання (вх. № 7641 від 06.12.2023) про залучення документів до матеріалів справи, а саме доказів на підтвердження повноважень представника, Лисенка В.Ю., на представництво інтересів Міністерства оборони України у даній справі.
1.12. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 12:16 до 14:39 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу “Тривога. Сумська область”), судове засідання у справі 06.12.2023 о 12:45 не відбулось. З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання. Ухвалою від 06.12.2023 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання на 08.01.2024, 11:45.
1.13. Представник відповідача подав до суду заяву (вх. № 10 від 02.01.2024, ел. суд) про проведення підготовчого засідання 08.01.2024 без участі повноважного представника АТ “СМНВО-Інжиніринг”.
1.14. Ухвалою від 08.01.2024 Господарський суд Сумської області продовжив АТ “СМНВО-Інжиніринг” строк на подання відзиву та прийняв відзив (вх. № 4548, 7340 від 22.11.2023) до розгляду; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 22.01.2024, 12:30.
1.15. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 12:09 до 13:28 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу “Тривога. Сумська область”), судове засідання у справі 22.01.2024 о 12:30 не відбулось. З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання. Ухвалою від 22.01.2024 Господарський суд Сумської області призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи на 07.02.2024, 12:40.
1.16. В судовому засіданні 07.02.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача підтримав позицію викладену у відзиві, відповідно до якої просить суд зменшити нарахування неустойки та штрафу на 90% .
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. Між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Акціонерним товариством “Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання - Інжиніринг” (далі - Виконавець) був укладений Державний контракт про закупівлю товарів оборонного призначення за державні кошти від 28.12.2022 № 370/3/5/2/2/437 (далі - Контракт) на загальну суму 120000000,00 грн.
2.2. Згідно пункту 1.1. Контракту Виконавець зобов'язується до 01.06.2023 поставити Замовнику відповідно до ДК021.2015 - 35340000-9 - Частини вогнепальної зброї та боєприпасів труби з кожухом і ресивером 125 мм КБА-3 (далі - Продукція) спеціального призначення за номенклатурою, у кількості, в термін та за цінами, які зазначені в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити таку продукцію.
2.3. Згідно пункту 3.1. Контракту ціна цього Контракту становить: 120000000 грн 00 коп., ПДВ - 0,00 грн. Ціна за одиницю Продукції - відповідно Специфікації (Додаток №1). Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом (КПКВ 2101020/7 у 2022 році складає 36000000 грн. Обсяг фінансування у 2023 році визначаються Сторонами після затвердження кошторису МОУ на 2023 рік шляхом укладання додаткової угоди.
2.4. Згідно розділу 4 Контракту «Порядок здійснення оплати» розрахунки за продукцію здійснюються за фактично поставлену інтродукцію протягом 30-ти банківських днів з дати отримання Замовником наданих Виконавцем рахунків на оплату, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок МОУ та проведення платежів ДКС України. Розрахунки з Виконавцем за поставлену продукцію Замовник здійснює через відповідні реєстраційні рахунки, відкриті у Державній казначейській службі України. При цьому кошти, Замовником сплачуються за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260, код видатку 060/7 за загальним фондом.
2.5. Відповідно до пункту 5.1. Контракту строк поставки Продукції - до 01.06.2023. Дозволяється дострокове постачання Продукції партіями.
2.6. Відповідно до пункту 5.7. Контракту належним виконанням Сторонами цього Контракту є підписаний Акт взаєморозрахунків (поставка продукції), який є невід'ємною частиною Контракту (Додаток № 2).
2.7. Пунктом 5.18. Контракту визначено, що датою виконання Виконавцем зобов'язань щодо поставки Продукції є дата приймання-передачі Продукції, зазначена в Акті приймання-передачі Продукції (Додаток № 3 до Договору).
2.8. Відповідно до пункту 6.3.1. Контракту Виконавець зобов'язаний забезпечити поставку Продукції у строки, встановлені цим Договором.
2.9. Згідно пункту 6.2.1. Контракту Замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати Контракт у разі невиконання (неналежного виконання) зобов'язань Виконавцем, зокрема, але не виключно, порушення Виконавцем строків постачання більш, ніж на 31 календарних днів.
2.10. Пунктом 10.4 Контракту визначено, що умовами припинення (розірвання) Контракту є: в односторонньому порядку розірвання Замовником Контракту у разі істотного порушення Контракту другою стороною, зокрема, але не виключно, порушення строків постачання Виконавцем більш, ніж на 31 календарних днів та в інших випадках встановлених Контрактом або законодавством.
2.11. Відповідальність Сторін обумовлена в розділі 7 Контракту.
Пунктом 7.3.1. передбачена відповідальність Виконавця за порушення строку поставки Продукції, а саме: 0,1 відсотка ціни Продукції, щодо якої порушені строки поставки за кожний день прострочення. За прострочення поставки Продукції понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Договору.
2.12. Згідно п. 10.1. Контракту цей Державний контракт набирає чинності з моменту підписання його двома Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а з питань розрахунків - до повного його виконанням Сторонами фінансових зобов'язань по цьому Контракту, а в частині та гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
2.13. Між сторонами Контракту укладено додаткову угоду № 1 від 25.01.2023 до Державного контракту № 370/3/5/2/437 від 28.12.2022 відповідно до якої внесено зміни в абзац другий та третій п. 3.1. Контракту та викладено його в наступній редакції:
Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом (КПКВ 2101020/7) у 2022 році становлять 0 (нуль) грн. 00 копійок. Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом (КПКВ 2101020/7) у 2023 році становлять 120000000 грн 00 коп. Ця Угода є невід'ємною частиною Контракту і набирає чинності після підписання її двома Сторонами.
2.14. 03.07.2023 позивачем направлено відповідачу претензію № 1 щодо неналежного виконання умов державного контракту № 370/3/5/2/437 від 28.12.2022, відповідно до якої позивач констатує факт прострочення поставки Продукції відповідачем на 32 дні, у зв'язку з чим просить сплатити штрафні санкції в розмірі 12240000 грн 00 коп. та додає відповідний розрахунок.
2.15. Між сторонами Контракту укладено Додаткову угоду № 2 від 30.08.2023 до Державного контракту № 370/3/5/2/437 від 28.12.2022, відповідно до якої Сторони вирішили розірвати Контракт відповідно пункту 10.4. Умовами припинення (розірвання) Контракту є: в односторонньому порядку розірвання Замовником Контракту у разі істотного порушення Контракту другою стороною, зокрема, але не виключно, порушення строків постачання Виконавцем більш, ніж на 31 календарних днів та в інших випадках встановлених Контрактом або законодавством. Ця Угода є невід'ємною частиною Контракту і набирає чинності після підписання її двома Сторонами.
2.16. Продукцію за Контрактом відповідачем позивачу поставлено не було. Вказаний факт підтверджено відповідачем у поданому відзиві.
2.17. Позивач визначає термін порушення строку поставки Продукції 89 днів (з 02.06.2023 до 29.08.2023).
Позивач просить суд стягнути з відповідача:
пеню в розмірі (з 02.06.2023 до 29.08.2023 - 89 днів) = 120000000,00 грн х 0,1% х 89 - 100 = 10680000,00 грн.;
штраф в розмірі 8400000,00 грн. (7% від суми прострочення) за порушення строків виконання зобов'язання перед Міністерством оборони України більше, ніж на 30 днів.
3. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За приписами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно розділу 8 Контракту «Обставини непереборної сили» сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за цим Контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Контракту та виникли поза волею Сторін і безпосередньо вплинули на виконання Контракту (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Державним Контрактом у наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі. У разі не повідомлення у строк, який визначений у першому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього Контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами України. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами. Якщо обставини, зазначені у пункті 8.1 Контракту, будуть продовжуватись більше 30 календарних днів, то кожна із Сторін буде вправі розірвати Державний контракт повністю чи частково.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 28.06.2022 у справі № 902/653/21).
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат.
Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 - 79 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4. Висновки за наслідками розгляду справи.
Дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 28.12.2022 Між Міністерством оборони України та АТ «Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання - Інжиніринг» укладений Державний контракт про закупівлю товарів оборонного призначення за державні кошти від № 370/3/5/2/2/437 (далі - Контракт) на загальну суму 120000000,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1. Контракту строк поставки Продукції - до 01.06.2023. Проте, відповідач, в порушення умов Контракту, не поставив Продукцію позивачу.
Пунктом 7.3.1. передбачена відповідальність Виконавця за порушення строку поставки Продукції, а саме: 0,1 відсотка ціни Продукції, щодо якої порушені строки поставки за кожний день прострочення. За прострочення поставки Продукції понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Договору.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції в установлений контрактом строк, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10680000грн 00 коп. пені та 8400000 грн 00 коп. штрафу.
У відзиві на позовну заяву відповідач звертається до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що нараховані штрафні санкції є надмірно великими, підприємство відповідача зазнало ракетної атаки внаслідок чого було пошкоджено будівлі і споруди, орендовані АТ «СМНВО-Інжиніринг». Зокрема, пошкоджено конструкції цеху № 2, 3 10, 14, 15, 16, 19, адміністративно-побутових корпусів цехів № 2, 14, 16 та трубопровідні мережі, тому стягнення позивачем значних сум штрафних санкцій призведе до негативних наслідків для підприємства.
У вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №910/11733/18 та від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).
Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань. Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Наявними у справі доказами підтверджено, що АТ «СМНВО-Інжиніринг» отримує значні збитки від господарської діяльності, згідно звітів про фінансові результати за 2021 -2022 роки. Відповідач зазначає, що АТ «СМНВО-Інжиніринг» потребує значного часу та коштів на відновлення після відповідних руйнувань, проте продовжує виробництво продукції військового призначення з метою забезпечення обороноздатності держави за замовленнями інших підприємств оборонно-промислового комплексу. Товариство забезпечує роботою більш ніж 4000 мешканців міста Суми.
Суд враховує, що Контракт укладено під час дії військового стану, що вказує на обізнаність відповідача з проблемами, які можуть виникнути під час виконання контракту, проте наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин, станом на дату розгляду спору, зменшити розмір неустойки, оскільки у даному випадку мова йде не про звільнення від сплати неустойки у зв'язку з відсутністю вини відповідача, а про зменшення її розміру відповідно до статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України.
Враховуючи економічну ситуацію в країні, зважаючи на місце розташування підприємства відповідача та специфіку покладених завдань на підприємство-відповідача розумним є зменшення фінансового навантаження. Крім того, судом взято до уваги, що майно підприємства пошкоджене внаслідок ракетного удару, а його відновлення потребує значних фінансових ресурсів. А тому, стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України максимально можливих розмірів штрафних санкцій суттєво підірве фінансовий стан відповідача та призведе до збитковості його діяльності, що, негативним чином впливає на загальну спроможність підприємства своєчасно виконувати замовлення та навіть продовжувати вести господарську діяльність в цілому, поставить під загрозу виконання інших оборонних замовлень держави, придбання матеріалів та комплектуючих для забезпечення виробництва продукції, та відповідно, призведе до неможливості відновлення обладнання підприємства та нарощування обсягу випуску продукції, а отже до неможливості отримання підприємством грошових коштів для оплати податків та зборів, виплати заробітної плати працівникам Товариства та розрахунки з постачальниками енергоносіїв, без яких виробництво продукції є неможливим.
Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 90%: пені - до 1068000 грн 00 коп., штрафу до 840000 грн 00 коп.
Водночас суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачу. Стягнення судом частини пені та штрафу забезпечує інтереси позивача у зв'язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.
Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1068000 грн 00 коп. пені, 840000 грн 00 коп. штрафу.
5. Розподіл судових витрат.
Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору повністю покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, ч. 9 ст. 129, ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40004, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 00205618) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 1068000 грн 00 коп. пені, 840000 грн 00 коп. штрафу, 286200 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 26.02.2024.
(Суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці з 09.02.2024 до 23.02.2024).
Суддя Є.А. Жерьобкіна