вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6050/23
За позовом Фізичної особи-підприємця Глущенко Романа Васильовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 62 183,80 грн. - боргу, 810,88 грн. - індексу інфляції, 491,25 грн. - пені, 403,77 грн. - 3 % річних, 6 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
26.12.2023 від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 62 183,80 грн. - основного боргу, мотивуючи тим, що Відповідач сплатив основну заборгованість після подання позовної заяви.
Господарський суд Дніпропетровської області 27.11.2023 відкрив провадження у справі №904/6050/23 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить повернуте 21.02.2024 до суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600239215693.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 27.11.2023, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
17.07.2023 сторони уклали Договір № ТО-140-П оренди транспортного засобу з екіпажем (далі Договір), за п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець (Позивач) зобов'язується передати Орендарю (Відповідачеві) в тимчасове платне користування транспортний засіб(и) разом з екіпажем (далі іменується - транспортний засіб), а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування транспортний засіб з екіпажем, і зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Характеристики транспортного засобу визначаються у Додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору).
Передача транспортного засобу здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1. Договору).
Передача транспортного засобу в оренду, а також повернення з оренди, здійснюється на підставі Актів приймання-передачі (п. 4.1. Договору).
Фактичні строки оренди визначаються відповідно до Актів приймання-передачі (п. 4.2. Договору).
Орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. Вартість орендної плати погоджується сторонами Додатковою угодою до Договору, яка є його невід'ємною частиною (п. 5.1. Договору).
Орендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що підписується сторонами протягом 5 робочих днів з моменту отримання його від Орендодавця або в цей же строк направити Орендодавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту (п. 5.2. Договору).
Виплата орендної плати проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця (п. 5.3. Договору).
У разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з Орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду, орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується і сплачується за весь строк прострочення платежу (п. 8.3. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 31.12.2023 року (п. 9.1. Договору).
17.07.2023 сторони підписали Додаток №1 до Договору, згідно з яким передано в суборенду техніку, а саме КАМАЗ 55111, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .
17.07.2023 сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору, у якій погодили вартість послуг на перевезення.
На виконання умов Договору, Позивач передав в оренду Відповідачеві транспортний засіб, що підтверджується Актом приймання-передачі транспортного засобу № 1 від 22.07.2023.
05.08.2023 Відповідач повернув Позивачеві транспортний засіб з оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі (повернення з оренди) транспортного засобу № 2.
05.08.2023 сторони підписали Акт № 1 від 05.08.2023 про те, що Виконавець виконав роботи (надав послуги) згідно Договору № ТО-140П оренди автомобіля з екіпажем від 17.07.2023 на суму 62 183,80 грн.
Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 1 від 05.08.2023 на суму 62 183,80 грн.
Відповідач надані послуги своєчасно не оплати, у зв'язку з чим, у останнього виник борг у розмірі 62 183,80 грн.
На прострочений борг Відповідача, Позивач з посиланням на п. 8.3. Договору нарахував 491,25 грн. - пені за період з 25.08.2023 до 11.11.2023 та з посиланням на ст. 625 ЦК України 403,77 грн. - 3 % річних за період з 25.08.2023 до 11.11.2023, 810,88 грн. - індексу інфляції за період вересень - жовтень 2023 року.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт надання Відповідачеві транспортного засобу в оренду, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України),
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не заперечував і не спростував.
Перевіривши доводи і докази Позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд частково погоджується з Позивачем.
Так, 17.07.2023 сторони уклали Договір № ТО-140-П оренди транспортного засобу з екіпажем, за п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець (Позивач) зобов'язується передати Орендарю (Відповідачеві) в тимчасове платне користування транспортний засіб(и) разом з екіпажем (далі іменується - транспортний засіб), а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування транспортний засіб з екіпажем, і зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.
На виконання умов Договору, Позивач передав в оренду Відповідачеві транспортний засіб, що підтверджується Актом приймання-передачі транспортного засобу № 1 від 22.07.2023.
05.08.2023 Відповідач повернув Позивачеві транспортний засіб з оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі (повернення з оренди) транспортного засобу № 2.
05.08.2023 сторони підписали Акт № 1 від 05.08.2023 про те, що Виконавець виконав роботи (надав послуги) згідно Договору № ТО-140П оренди автомобіля з екіпажем від 17.07.2023 на суму 62 183,80 грн.
Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 1 від 05.08.2023 на суму 62 183,80 грн.
Відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати виставленого рахунку, у зв'язку з чим, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу 62 183,80 грн.
26.12.2023 від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 62 183,80 грн. - основного боргу, мотивуючи тим, що Відповідач сплатив основний борг після подання позовної заяви. До заяви додано заключну виписку з рахунка Відповідача, відповідно до якої 23.11.2023 від Відповідача на рахунок Позивача надійшло 62 183,80 грн., сплачених за оренду автотранспорту з екіпажем, згідно з рахунком № 1 від 05.08.2023.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 62 183,80грн., підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (п. 4 ст. 231 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки проведено неправильно, оскільки Позивачем помилково вважає, що строк оплати настав 24.08.2023.
Так, п. 5.3. Договору виплата орендної плати проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця.
Договір укладений 17.07.2023, оголошення НБУ щодо скасування поняття "банківський день" розміщено 01.04.2023, тобто сторони при укладання даного Договору мали на увазі саме робочі банківські дні, з чого слідує що Відповідач розраховував на відстрочення платежу саме з урахування кількості банківських, а не календарних днів, тому прострочка Відповідача почалася з 02.09.2023.
За таких обставин, за перерахунком суду, за період з 02.09.2023 до 11.11.2023 пеня становить 441,50 грн., 3 % річних - 362,88 грн., індекс інфляції за вересень - жовтень 2023 - 810,88 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: пеня - 441,50 грн., 3 % річних - 362,88 грн., індекс інфляції - 810,88 грн., решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 904/6050/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Глущенко Романа Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (52930, Дніпропетровська обл., Межівський р-н, с. Веселе (Веселівська с/р), вул. Центральна, буд. 74, код 30927164) про стягнення заборгованості в частині стягнення боргу в розмірі 62 183,80 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (52930, Дніпропетровська обл., Межівський р-н, с. Веселе (Веселівська с/р), вул. Центральна, буд. 74, код 30927164) на користь Фізичної особи-підприємця Глущенко Романа Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 441,50 грн. - пені, 362,88 грн. - 3 % річних, 810,88 грн. - індекс інфляції, 2 541,39 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков