Справа №592/10221/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/38/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Іменем України
21 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/10221/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2023 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи Сумського РУП ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
установила:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Сумського РУП ГУНП в Сумській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 28.06.2023, оскільки поза увагою слідчого судді залишилося те, що ч. 1 ст. 214 КПК містить імперативний припис, згідно з яким слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
12.07.2023 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла скарга ОСОБА_8 , в якій він просив зобов'язати уповноважену особу Сумського РУП ГУНП в Сумській області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК, згідно його заяви від 28.06.2023 до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2023 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 . Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що вимоги заявника фактично направлені на внесення додаткової правової кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке вже внесені до ЄРДР.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_9 надійшла письмова заява про розгляд провадження у її відсутність, від ОСОБА_8 клопотань про відкладення апеляційного розгляду не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін кримінального провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону (ст. 405 КПК).
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, ОСОБА_8 звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області із заявою від 28.06.2023, в якій повідомив про те, що 19.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , у подвір'ї будинку, ОСОБА_10 зі своїм братом ОСОБА_11 спричинили йому тілесні ушкодження у виді забійної рани лівої щоки та розбитої губи, чим порушили громадський порядок - вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 296 КК.
Вказана заява про вчинення кримінального правопорушення була зареєстрована Сумським РУП ГУНП в Сумській області у журналі єдиного обліку за № 27896 від 28.06.2023.
При ознайомленні 11.07.2023 з матеріалами кримінального провадження № 120232055520000440 від 20.05.2023 за ч. 1 ст. 125 КК було встановлено, що заява ОСОБА_8 від 28.06.2023 була приєднана до матеріалів даного кримінального провадження, а відомості до ЄРДР внесені не були.
Здійснивши розгляд скарги ОСОБА_8 та відмовивши у її задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції у своїй ухвалі дійшов висновку, що вимоги заявника фактично направлені на внесення додаткової правової кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке вже внесені до ЄРДР.
Однак наведені вище висновки слідчого судді щодо невнесення відомостей за заявою ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення до ЄРДР, колегія суддів вважає необґрунтованими, внаслідок чого рішення слідчого судді підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (ст. 370 КПК).
Підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК), а істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження (ч. 1 ст. 412 КПК).
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК), а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК.
Відповідно ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом; суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником (потерпілим), його представником.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК, у свою чергу, встановлено, що слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР, а згідно ч. 4 цієї статті прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення; відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Приписи вказаної норми КПК дійсно носять імперативний характер, тобто не підлягають широкому тлумаченню та будь-які виключення з них не допускаються, окрім того, що зміст зазначеної норми процесуального закону не передбачає обов'язку слідчого, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ним заяви, зокрема й ті, що фактично не містять у собі відомостей про склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого чинним законом України про кримінальну відповідальність, оскільки, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого КК, а згідно ч. 1 ст. 11 цього Кодексу кримінальним правопорушенням є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. При цьому необхідно враховувати, як зазначалось вище, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
З огляду на вказані вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_8 містить достатні відомості, які можуть попередньо свідчити про вчинення певними особами кримінального правопорушення.
Таким чином, викладені у заяві ОСОБА_8 фактичні обставини, колегія суддів вважає такими, що об'єктивно свідчать про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого самим заявником, а тому уповноважена особа Сумського РУП ГУНП в Сумській області повинна була внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 28.06.2023, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати ОСОБА_8 витяг з ЄРДР.
Вказані вище обставини були залишені поза увагою слідчим суддею суду першої інстанції, внаслідок чого були допущенні порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне і обґрунтоване рішення, оскільки заява ОСОБА_8 містить достатньо відомостей про кримінальне правопорушення, склад якого встановлений КК. При цьому підставами вважати, що в заяві містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак цього правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, суб'єкт та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення слідчого судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а уповноважену особу Сумського РУП ГУНП в Сумській області необхідно зобов'язати в порядку ст. 214 КПК внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_8 від 28.06.2023 про кримінальне правопорушення, задовольнивши таким чином його апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2023 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_12 на бездіяльність уповноваженої особи Сумського РУП ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу.
Зобов'язати уповноважену особу Сумського РУП ГУНП в Сумській області в порядку ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 від 28.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику відповідний витяг з ЄРДР.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4