Номер провадження: 22-ц/813/2737/24
Справа № 521/15920/23
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В.
Доповідач Комлева О. С.
26.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Вадовська Л.М., Сєвєрова Є.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року постановленого під головуванням судді Тополевої Ю.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2023 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 жовтня 2021 року у розмірі 60966,61 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримав в рамках проекту monobank кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 40 000 грн. на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є відповідна платіжна картка, з погашенням кредиту згідно умов та графіку кредитного договору.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором не виконував у нього виникла заборгованість перед АТ «Універсал Банк», яка станом на 13 грудня 2022 року склала 60966,61 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року позов АТ «Універсал Банк» задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 60966,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що відсутні підстави вважати погодженими відповідачем та банком зазначених тарифів, правил та умов. Матеріали справи взагалі не містять дати отримання кредитних коштів, розмір отриманих кредитних коштів, дату повернення коштів, до позовної заяви не додано докази такого отримання, а розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку. Також, АТ «Універсал Банк» не направляло вимогу клієнту ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту.
У своєму відзиві АТ «Універсал Банк» зазначило що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року є таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Крім того, АТ «Універсал Банк» звернуло увагу на незаконність застосування до даних правовідносин правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, оскільки різними є суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об'єкт (предмет).
У відповіді на відзив ОСОБА_1 заперечує проти прийняття апеляційним судом доказів, а саме: виписки про рух коштів, транзакції в розстрочку, оскільки ці докази не були надані до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
02 жовтня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та підписано Анкету-заяву до вказаного договору (а.с.8).
За умовами Анкети-заяви, відповідач підтвердив, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі Договір). Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank, відповідач: 1. Просив відкрити поточний рахунок ПАТ «Універсал Банк» (далі - Банк) у гривні на його ім'я № НОМЕР_1 . 2. Просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. У разі виходу із пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. 3. Підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою. 4. Засвідчив генерацію ключової пари удосконалого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. 5. Погодився з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність.
Так, відповідно до п.п. 6.4, 6.5, 6.6 Розділ I Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підвищувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа.
Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі.
Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 40000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .
Також п.п. 5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання Клієнтом за Договором.
5.15. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.
5.16. У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту.
При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.
5.17. У випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою менеджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.
5.18. При цьому у разі якщо Клієнт погасить Заборгованість зі сплати обов'язкового платежу, яка виникла до настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати Щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються.
Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу).
5.19. У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі «на вимогу», а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідно п. 8.20. п. 8 Розділу 1 Умов з урахуванням положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Сторони погодили, що за несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взятих на себе зобов'язань по договору не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надавав, на пропозицію позивача погасити заборгованість не реагував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 13 грудня 2022 року становила 60966,61 грн.
Задовольняючи частково позов АТ «Універсал Банк» та стягуючи з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 60966,61 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 02 жовтня 2021 року кредитні кошти були фактично отримані та використані відповідачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (в редакції чинній на час укладення між сторонами кредитного зобов'язання), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживчий кредит» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом вірно становлено, що станом на 28 грудня 2022 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28 грудня 2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 26.01.2023 став у формі «на вимогу».
Тобто, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті у строки передбачені зобов'язанням, а тому кредитор має право вимагати їх повернення.
Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач на підтвердження наявної у ОСОБА_1 заборгованості за укладеним договором надав розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 966,61 грн. (а.с. 6-7).
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі встановленого кредитного ліміту в сумі 60 966,61 грн., які фактично були отримані та використані відповідачем.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відсутні підстави вважати погодженими відповідачем та банком зазначених тарифів, правил та умов, апеляційний суд не приймає, оскільки вони спростовуються зібраними доказами та матеріалами справи.
Анкета-заява, з якою відповідач звернувся до Банку про надання банківських послуг, містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
Також у анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Відповідач вказав, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору. Просить вважати наведений у ній зразок його власноручного підпису або його аналоги, а також електронний цифровий підпис, обов'язковими, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору.
Також відповідач підтвердив в анкеті-заяві, що усі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.
Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства "Універсал Банк" в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
З огляду на викладене, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив із використанням електронно-цифрового підпису, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги з приводу того що матеріали справи взагалі не містять дати отримання кредитних коштів, розмір отриманих кредитних коштів, дату повернення коштів, до позовної заяви не додано докази такого отримання, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки матеріали справи містять належні докази того, що 02 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування Банком за договором про надання банківських послуг monobank, що вбачається з Анкети-заяви, Додатку і копії паспорту споживчого кредиту, в яких міститься необхідна інформація (про умови кредитування; щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; про порядок повернення кредиту; тарифи і додаткова інформація тощо).
Розмір заборгованості, визначеної Банком, а також про обізнаність щодо умов кредитування, що вбачається із паспорту споживчого кредиту від 02 жовтня 2021 року (процентні ставки, санкції за порушення зобов'язань, комісії, тарифи, основні умови кредитування, тощо), відповідач у встановленому законом порядку не спростував.
Відповідач не заперечував факт отримання від Банку кредитної картки з установленим кредитним лімітом, проте, контррозрахунку, як доказу наявності розбіжностей щодо нарахованого йому боргу, не надав, розмір заборгованості, визначений Банком не спростував.
Доводи апеляційної скарги про те, що АТ «Універсал Банк» не направляло вимогу клієнту ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту апеляційний суд вважає необгрунтованими оскільки відповідно до п. 5.17. Розділу II Умов у випадку настання Істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою менеджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.
Доказів на підтвердження доводів відповідача про неотримання ним повідомлення про відповідне порушення у мобільному додатку за допомогою менеджерів та sms матеріали справи не містять.
Посилання апелянта на те, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, колегія суддів вважає необгрунтованими з підстав того, що апелянтом не спростовано розрахунок заборгованості по карті, а доказів того, що кредитний ліміт був визначений в іншому розмірі та в подальшому змінювався до суду надано не було.
Одночасно колегія суддів зазначає, що надана позивачем суду апеляційної інстанції виписка про рух коштів по картці не може бути прийнята до уваги з огляду на те, що позивачем не надано доказів неможливості неподання виписки до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, не заявляв клопотання про прийняття та дослідження такого нового доказу.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують
Крім того, вказані доводи зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
Зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення, за ненаданням до суду доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, та позовних вимог.
Судом при прийнятті рішення були взяті до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 26 лютого 2024 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська
______________________________________ Є.С. Сєвєрова