26.02.24
33/812/105/24
Справа № 490/8998/23
Провадження № 33/812/105/24
Іменем України
20 лютого 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Горенко Ю.В.,
без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Балабан Оксани Віталіївни, потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 17 000 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколєва від 30 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
07 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно досліджені докази у справі та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому апелянт посилався на те, що працівники поліції не мали підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ознак сп'яніння він не мав, у нього було нормального кольору без почервоніння обличчя, чітка мова, правильно побудовані речення та запаху алкоголю з порожнини рота він не мав. Це вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
Також з відеозапису вбачається, що на запитання працівника поліції ОСОБА_1 пояснює, що перед тим, як сісти за кермо він спиртних напоїв не вживав та перед виїздом пройшов огляд лікаря та отримав дозвіл на виїзд.
Посилаючись на приписи частини 4 статті 266 КУпАП, апелянт вважав результати його огляду недійсними, оскільки він був проведений більше, ніж через дві години з моменту встановлення підстав для його здійснення. Так, з матеріалів справи вбачається, що ДТП за участі ОСОБА_1 сталося о 10 год 25 хв, а огляд на стан сп'яніння він проходив о 13 год 10 хв.
Крім цього, відповідно до приписів пункту 8 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
У ДТП ОСОБА_1 отримав закриту травму грудної клітини, перелом 10 ребра з права та забій грудної стінки. Проте, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, огляд ОСОБА_1 проводився працівником поліції на місці ДТП за допомогою алкотестера Драгер.
Також апелянт посилався на порушення працівниками поліції вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу Драгер 6810. Вказував, що алкотестер Драгер є приладом для контролю видихуваного повітря, а не кількості алкоголю в крові, отже результат тестування не може свідчити про наявність в його крові 0,92 проміле алкоголю.
Крім цього він вживав ліки, які могли містити спирт та стати наслідком такого результату тестування.
Щодо притягнення до відповідальності за статтею 124 КУпАП, апелянт зазначав, що суд безпідставно визнав його винним за цією статтею, закривши провадження у справі за закінченням строку притягнення до відповідальності.
Згідно пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не можу бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, визначених статтею 38 КУпАП. Ця норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду вирішувати питання винуватості чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Також апелянт посилався на свою позитивну характеристику за місцем служби, зазначав, що у військовій частині виконує обов'язки водія, тому позбавлення його права керування транспортними засобами є для нього непомірним тягарем.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП.
За частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами
особами в стані алкогольного сп'яніння є адміністративним правопорушенням та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Проте, як визначено пунктом 8 розділу І Інструкції № 1452, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
З протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 414731 від 06 вересня 2023 року вбачається, що він складений про те, що цього дня о 10 годині 25 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по перехрестю вул. Врожайної та вул. Рекордної в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz 312D", н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 "б", 16.12 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги транспортному засобу «ЗИЛ-ММЗ 4502» д.н.з. НОМЕР_2 , що наближався з права. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та їх власникам завдано матеріальних збитків. За дані дії передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Також на місці ДТП відносно водія ОСОБА_1 складено протокол серії ААД № 414731 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно вказаного протоколу, о 10 годині 25 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по перехрестю вул. Врожайної та вул. Рекордної в м. Миколаєві керував транспортним засобом "Mercedes-Benz312D", н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу, в зв'язку з тілесними ушкодженнями.
Після повернення з лікарні ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу "Alcotest Drager ARАM 2242". Результат -0,92 проміле.
З цих підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується відповідними доказами.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.
Відповідно до приписів частини 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Пунктом 8 розділу І Інструкції № 1452, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи ДПТ мало місце 06 вересня 2023 року о 10 год 25 хв.
Проте, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проходив на місці ДТП за допомогою алкотестеру Драгер о 13 год 10 хв.
Отже, під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння працівниками поліції було допущено порушення приписів частини 4 статті 266 КУпАП та пункту 8 Інструкції №1452.
Згідно частини 5 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінняабо щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.
За таких обставин постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 статті 130 КУпАП підлягає скасуванню. Провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне визначення вини ОСОБА_1 при закритті провадження у справі за статтею 124 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що 06 вересня 2023 року о 10 годині 25 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по перехрестю вул. Врожайної та вул. Рекордної в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz 312D", н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 "б", 16.12 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги транспортному засобу «ЗИЛ-ММЗ 4502» д.н.з. НОМЕР_2 , що наближався з права. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та їх власникам завдано матеріальних збитків.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує обставини справи та вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн.
Проте, згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд першої інстанції припустився помилки не закривши провадження за цією статтею, на підставі частини 2 статті 38 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О. Тищук