22 лютого 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження, за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
засуджений ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ
«Казанкіська ВП №93»)
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою суду, відмовлено в задоволенні подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання стосовно засудженого ОСОБА_5 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі засуджений вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Вказує, що має 3 заохочення та довіру від адміністрації установи, працевлаштований в ДУ «Казанківська ВК №93» електро-зварювальником де пропрацював 10 місяців, а потім був переведений на посаду будівельника де пропрацював ще 9 місяців. Зазначає, що стягнення, які в нього були накладені адміністрацією СІЗО спровоковані режимом утримання.
Вважає, що добросовісною поведінкою, ставленням до праці та дотримання вимог режиму утримання не порушуючи його, довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від покарання.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
21.12.2023р. до Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_5 .
Як вбачається з подання, під час відбування покарання в виправній колонії ВК-93 засуджений ОСОБА_5 зарекомендував себе задовільно, до праці відноситься позитивно, за що мав 3 заохочення в 2023 році. Вимоги режиму утримання порушував, мав 5 стягнень: 18.10.2021 році у вигляді догани за вилучення мобільного телефону ; 05.11.2021 році у виді догани н/СІЗО за те, що намагався встановити міжкамерний зв'язок ; 11.02.2022 році у вигляді попередження н/СІЗО за порушення розпорядку дня ; 07.02.2022 року у вигляді 3 доби Карцеру н/СІЗО та 18.04.2022 року у вигляді попередження н/СІЗО за порушення розпорядку дня , які погашені , відбув необхідні 2/3 строку покарання, тому вважають що він своєю поведінкою довів своє виправлення, у зв'язку з чим до нього можливо застосувати умовно - дострокове звільнення від покарання.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2023 року, відмовлено в задоволенні подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_5 .
Відмовляючи в задоволенні подання суд враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_5 в сукупності за весь період відбування ним покарання, вважав, що подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_5 є передчасним, оскільки останній власною поведінкою і ставленням до праці не довів свого виправлення.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно - дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, єдиною і достатньою підставою умовно - дострокового звільнення ( крім відбуття визначеної в законі частини строку покарання) є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбуття покарання, а також після фактичного відбуття засудженим не менш двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до ст. 6 КВК України - виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
При вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення слід враховувати не тільки поведінку засудженого під час відбування покарання, а і сукупність даних, що характеризують його особу в цілому, а також характер та тяжкість злочинів, вчинених засудженим.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 засуджений 18.01.2022р. Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ст.15ч.2,185ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст. 71ч. 1 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26.01.2021 року остаточно до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Початок строку: 08.10.2021 року, кінець строку: 08.01.2025 року. На день розгляду комісії від 15.12.2023 року відбув 2/3 частини строку покарання - 2 роки 2 місяців 7 днів., а невідбутий- 1 рік 24 дні.
Під час відбування покарання в виправній колонії ВК-93 засуджений ОСОБА_5 зарекомендував себе задовільно, до праці відноситься позитивно, за що мав 3 заохочення в 2023 році. Вимоги режиму утримання порушував, мав 5 стягнень: 18.10.2021 році у вигляді догани за вилучення мобільного телефону; 05.11.2021 році у виді догани н/СІЗО за те, що намагався встановити міжкамерний зв'язок; 11.02.2022 році у вигляді попередження н/СІЗО за порушення розпорядку дня; 07.02.2022 року у вигляді 3 доби Карцеру н/СІЗО та 18.04.2022 року у вигляді попередження н/СІЗО за порушення розпорядку дня, які погашені, відбув необхідні 2/3 строку покарання, на день розгляду судом справи відбув 1 рік 17 днів. Приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу "Духовне відродження " з 07.11.2023 року, зарплату не отримував в 2022 та 2023 роках, заборгованості по виконавчим листам не має, особистих кошів не має .
Загалом за весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_5 має 5 стягнень які погашені та зняті у встановленому законом порядку, та 3 заохочення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про нестабільність процесу виправлення засудженого протягом всього періоду відбування покарання.
Апеляційний суд також погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та вважає, що наявність у засудженого ОСОБА_5 5 стягнень, які хоча і погашені та зняті у встановленому законом порядку, проте свідчать про недостатність підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки не доводять виправлення засудженого та сумлінність його поведінки протягом всього строку відбування покарання.
Як вбачається з характеристики засуджений ОСОБА_5 приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу "Духовне відродження " з 07.11.2023 року, працевлаштований дневальним на відділенні установи, зарплату не отримував в 2022 та 2023 роках, заборгованості по виконавчим листам не має, особистих кошів не має. Крім того, вбачається, що раніше ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Доводи засудженого про те, що він довів своє виправлення не підтверджується матеріалами судової справи. З матеріалів провадження не вбачається, а засуджений ОСОБА_5 не надав в розпорядження суду доказів, які б давали підстави вважати, що він сумлінною поведінкою довів своє виправлення, та може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання.
Мотиви застосування умовно-дострокового звільнення на які посилається засуджений ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі не передбачені чинним законодавством, що виключає можливість для суду звільнити останнього умовно-достроково.
Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_5 сформованої правослухняної поведінки та не доведення свого виправлення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про нестабільність процесу виправлення засудженого протягом всього періоду відбування покарання та неготовність його до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим ухвалив рішення у відповідності з вимогами статті 81 КК України та статей 537, 539 КПК України.
Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування немає, а відтак і для задоволення апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді