“22” лютого 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2024 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 березня 2024 року без можливості внесення застави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_6 не погоджується з рішенням суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Просить зазначив, що має тяжку хворобу, а також в нього неповнолітня дитина.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
На розгляді Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 27.01.2023 застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. В подальшому строк тримання під вартою було неодноразово продовжено. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2023 запобіжний захід щодо ОСОБА_6 змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22:00 години до 06:00 години строком до 06.11.2023. Зобов'язано ОСОБА_6 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Однак, після зміни запобіжного заходу, за повідомленням ВКП Миколаївського РУП ГУНП 2023 в Миколаївській області від 20.09.2023 ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, не виконував, змінив своє місце проживання, на виклики до суду з'являтися перестав, ухвали про його привід у судове засідання виконати не виявилось можливим у зв'язку з не встановленням місцезнаходження останнього.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.12.2023 було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , та кримінальне провадження зупинене. Надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно протоколу затримання від 22.01.2024, ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2023. Оскільки місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 було встановлено, провадження по справі відновлено.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.
У разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушень йому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі.
Враховано, що ОСОБА_6 раніше судимий, наразі на розгляді в Заводському районному суді м. Миколаєва, окрім даної справи, перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України. Тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, тієї обставини, що обвинувачений перебував у розшуку, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, судом першої інстанції враховано, що наразі під час судового розгляду допитано потерпілу ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , отже, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшився, але не перестав існувати.
Позиція учасника судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, його участь в апеляційному розгляді відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України є необов'язковою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід обвинуваченому.
З матеріалів провадження вбачається, що на розгляді Заводського районного суду м. Миколаєва перебувають обвинувальні акти у об'єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152030001719, №12022152030001329, №12022152030000799 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
З наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що у відношенні ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і в подальшому строк тримання під вартою неодноразово продовжено.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2023 запобіжний захід щодо ОСОБА_6 змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Однак, після зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 покладені на нього обов'язки не виконував, змінив своє місце проживання, на виклики до суду з'являтися перестав, ухвали про його привід у судове засідання виконати не виявилось можливим у зв'язку з не встановленням місцезнаходження останнього.
Встановлено, що ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2023 оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , та на виконання цієї ухвали він був затриманий 22.01.2024.
Розглядаючи клопотання, суд першої інстанції достатньо врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів. Також враховані і дані про особу обвинуваченого, який має тяжкі захворювання, отримує лікування, медикаментами забезпечений в повному обсязі за рахунок держави. Інвалідність не встановлювалась.
Крім того, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_6 офіційно неодружений, має неповнолітню дитину 2014 року народження, яка проживає з матір'ю.
ОСОБА_6 раніше судимий, звільнений з Ольшанської ВК Миколаївської області 09.01.2019 у зв'язку із відбуттям покарання.
Наразі на розгляді в Заводському районному суді міста Миколаєва, окрім даної справи, перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 , ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, врахувавши дані щодо особи обвинуваченого, та ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також з огляду на невиконання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що під час судового розгляду допитано потерпілу ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , є підстави вважати, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшився, але не перестав існувати.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що зазначеним ризикам неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду.
Хоча обвинувачений зазначив про наявність у нього дитини та хвороб, але ці обставини не є достатньою підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів зауважує, що медична допомога обвинуваченому забезпечується медичною частиною ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», тобто він отримує лікування та забезпечений медикаментами в повному обсязі.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422-1, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3