Справа № 461/8900/23 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.
Провадження № 33/811/56/24 Доповідач: Урдюк Т.М.
21 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника Михалевського Ю.Р., представника Львівської митниці Державної митної служби України Зирянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Михалевського Юрія Романовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,
вищенаведеною постановою ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, та накладено на неї стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «VOLVO» модель «XC90» р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою, 12.10.2023 року близько 00 години 20 хв. гр. Республіки Латвія ОСОБА_4 , слiдуючи з України в Республіку Польща через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» м/п «Грушів» Львівської митниці, в якості пасажира автобуса марки «VAN HOOL», VIN - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації - Республіка Польща, в'їхала в зону митного контролю смугою руху «Червоний коридор». Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про пасажирів, які у ньому переміщуються через митний кордон України, в АСМО «Інспектор» спрацював АСАУР (коди 401-1, 801-1, «По даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення», що стосується гр. Республіки Латвія ОСОБА_2 з паспортом НОМЕР_5 )
Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄAIC) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що гр. Республіки Латвія ОСОБА_2 22.08.2020 року близько 20 год. 00 хв. ввезла на територію України через пункт пропуску UA205020 в митному режимі «тимчасове ввезення» легковий автомобіль марки «VOLVO» модель «XC90» р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , країна реєстрації - Латвійська Республіка
Згідно з даними АСМО «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄAIC), легковий автомобіль марки «VOLVO» модель «XC90» р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , країна реєстрації - Латвійська Республіка з митної території України, станом на 12.10.2023 гр. Республіки Латвії ОСОБА_2 не вивозився та у інший митний режим, згiдно законодавства не поміщений.
На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було.
У відповідності до ст. 192 Митного кодексу України, до найближчого митного органу, щодо обставин аварії чи непереборної сили, гр. Республіки ОСОБА_5 щодо даного факту не зверталась.
Таким чином, гр. Республіки Латвія ОСОБА_2 перевищила строк тимчасового ввезення автомобіля марки «VOLVO» модель «XC90» р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 на митну територію України більше ніж тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України.
Згідно з базою даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України станом на 11.10.2023 року вищевказаний транспортний засіб за її межі не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений; протокол про порушення митних правил за ст. 481 Митного Кодексу України щодо даного факту не складався.
На момент перетину кордону для забезпечення сплати штрафу гр. Республіки Латвія ОСОБА_2 не мала, про що зазначила в митній декларації.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, адвокат Михалевський Ю.Р. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України закрити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що неможливість вивезення ОСОБА_6 транспортного засобу була зумовлена непереборною силою та особистими обставинами, які не залежали від волі останньої. Зокрема, ОСОБА_6 самостійно виховує малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адже батько її доньки ОСОБА_8 загинув під час відсічі збройної агресії російської федерації. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 ОСОБА_7 є особою з інвалідністю. Крім цього, з самого народження ОСОБА_7 є дитиною з інклюзіями та потребує особливого догляду; у неї діагностовано ДЦП, нижній спастичний парапез. Вказаний діагноз супроводжується паралічем кінцівок, що унеможливлює її самостійне пересування. Таким чином, неможливість залишення малолітньої доньки без належного нагляду безпосередньо вплинула на можливість ОСОБА_6 вивезти транспортний засіб за межі території України.
Як зазначає апелянт, у вересні-жовтні 2021 року мати ОСОБА_6 - ОСОБА_9 тяжко хворіла на респіраторну вірусну інфекцію, з огляду на що ОСОБА_6 вимушена була додатково здійснювати нагляд і за хворою матір'ю похилого віку. Внаслідок ускладнення хвороби 31 жовтня 2021 року ОСОБА_10 померла, після чого ОСОБА_6 була змушена здійснювати догляд за своєю бабусею - ОСОБА_11 , 1932 р.н. Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на території України було введено воєнний стан. Переживаючи за безпеку власної доньки, яка потребує постійного догляду, ОСОБА_6 постійно перебувала разом із нею, через що не мала можливості вивезти транспортний засіб «Volvo» за межі території України.
Також просить врахувати, що ОСОБА_6 12 жовтня 2023 року перетинала кордон рейсовим автобусом, оскільки транспортний засіб «VOLVO» модель «XC90» р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , перебував у технічно несправному стані.
Сторона захисту вважає, що у цьому випадку наявні підстави для звільнення ОСОБА_6 від адміністративної відповідальності, оскільки порушенням митних правил було викликано об'єктивними обставинами, що не залежали від волі останньої.
Окрім цього, транспортний засіб особистого користування (як окремий вид транспортних засобів, що згадується у МК України) не охоплюється ст. 461 МК як об'єкт, що може підлягати конфіскації у випадку ухвалення рішення про накладення адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 481 МК. Водночас, автомобіль «VOLVO» модель «XC90» р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , 5 липня 2021 року було перереєстровано у власність ОСОБА_12 . Тобто станом на момент розгляду цієї справи автомобіль «Volvo» не належить ОСОБА_13 на праві власності, з огляду на що накладення такого адміністративного стягнення як конфіскація автомобіля у цьому випадку є неможливим.
На переконання сторони захисту, строк накладення адміністративного стягнення за митне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України, сплив 10 серпня 2022 року, відтак складення протоколу про порушення митних правил №1412/20900/23 від 12 жовтня 2023 року здійснено за межами строку для накладення адміністративного стягнення.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 та її адвокат Михалевський Ю.Р. підтримали подану апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів та просили таку задовольнити.
Представник Львівської митниці Державної митної служби України Зирянов О.Ю. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що така не ґрунтується на вимогах закону.
Заслухавши позицію учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно зі ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також; з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дійшовши висновку про те, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_14 ) вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України, та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суддя суду першої інстанції відповідно до вимог статей 486, 489 МК України належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
На переконання апеляційного суду, при розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_6 вказані вимоги закону суддею суду першої інстанції дотримані у повному обсязі.
Приймаючи рішення у справі, суддя місцевого суду виходив з того, що вина ОСОБА_6 в порушенні митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1412/20900/23 від 12 жовтня 2023 року, з яким ОСОБА_2 ( ОСОБА_14 ) була ознайомлена, що стверджується її підписом (а.с. 4), копією паспорта та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, витягом з ЄАІС Держмитслужби та доповідною запискою, відповідно до яких ОСОБА_2 ( ОСОБА_14 ) 22 серпня 2020 року ввезла на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» легковий автомобіль марки «VOLVO» модель «ХС90», р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 країна реєстрації - Латвійська Республіка, який станом на 12 жовтня 2023 року з території України не вивозився та в інший митний режим не поміщений, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Таким чином, висновок про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, є правильним.
Доводи захисника про те, що перевищення строку тимчасового ввезення автомобіля відбулося у зв'язку з особистими обставинами та обставинами непереборної сили, а саме наявністю в ОСОБА_6 дитини з інвалідністю, хворобами її матері та бабусі, а також введенням в Україні воєнного стану, апеляційний суд до уваги не бере з таких підстав.
Як установлено в ході судового розгляду, транспортний засіб ОСОБА_6 ввезла на митну територію України 22 серпня 2020 року та мала вивезти такий з митної території України, тобто до 22 серпня 2021 року.
В апеляційній скарзі захисник вказує, що мати ОСОБА_6 хворіла у вересня-жовтні 2021 року, тобто вже після того, як порушниця пропустила строк на вивезення транспортного засобу за межі території України.
Стосовно наявності на утриманні ОСОБА_6 дитини з інвалідністю, то апелянтом не представлено даних про те, що вона протягом двох років не мала змоги відлучитися від дитини і виконати взяте на себе зобов'язання або скористатися для цього допомогою сторонніх осіб.
Згідно з пунктом «а» ч. 4 ст. 263 МК України, під обставинами непереборної сили розуміють стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події.
Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
При цьому, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.
Натомість доводи апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на обставини військової агресії російської федерації проти України, яка стала підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, а також наявність у неї дитини з інвалідністю, слід визнати недоречними, оскільки ОСОБА_6 не зверталася в митний орган України про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу та не повідомляла митний орган України про обставини, які унеможливлюють вивезення транспортного засобу за межі України після спливу строку на вивезення транспортного засобу, і матеріали справи не містять відповідних підтверджень.
Водночас, документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку, до митниці не надано.
Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_6 не мала можливості вивезти за межі митної території України ввезений нею транспортний засіб у термін до 22 серпня 2021 року внаслідок настання форс-мажорних обставин, слід визнати необґрунтованими, оскільки жодних обставин які б свідчили про її намагання вчинити певні дії, пов'язані із вивезенням за межі митної території України вищевказаного транспортного засобу у визначений зобов'язанням термін, судом не встановлено. Більше того, стороною захисту не представлено даних про те, що ОСОБА_6 була також позбавлена можливості повідомити митний орган про наявність у неї таких обставин.
Більше того, воєнний стан на території України було введено 24 лютого 2022 року, однак ОСОБА_6 не довела наявність причинно-наслідкового зв'язку між воєнним станом та невиконанням взятого на себе зобов'язання, а саме по собі віднесення воєнного стану в Україні до переліку форс-мажорних обставин не свідчить, що особа через дію воєнного стану автоматично звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.
Доводи про те, що автомобіль марки «VOLVO» модель «ХС90», р.н. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , з 5 липня 2021 року належить на праві власності іншій особі не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки обов'язок щодо вивезення вказаного транспортного засобу у відведені законом строки покладено на особу, яка ввезла його на митну територію України, а саме на ОСОБА_6 .
Безпідставними є і покликання апелянта на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився 10 серпня 2022 року.
Так, згідно зі ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Як слідує з матеріалів справи, факт вчинення ОСОБА_6 правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, було виявлено митним органом 12 жовтня 2023 року, тому строк накладення адміністративного стягнення слід обчислювати саме з цієї дати.
Стосовно того, що ОСОБА_6 10 лютого 2022 року перетинала кордон, то апеляційний суд зазначає, що згідно зі ст. 467 МК України обчислення строків починається з моменту виявлення правопорушення, а не перетину особою кордону.
Інші доводи апеляційної скарги не містять покликання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування та винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 528 МК України апеляційний суд
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року, якою ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Михалевського Юрія Романовича в її інтересах - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк