Дата документу 26.02.2024 Справа № 332/1208/23
Єдиний унікальний № 332/1208/23 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/450/24 Ретинська Ю.І.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
26 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Дашковської А.В.
Кочеткової І.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Ніколаєнко Олени Миколаївни на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У березні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, посилаючись на те, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 17.01.2013.
14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк».
ОСОБА_2 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку» складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання, ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, а для користування кредитним картковим рахунком видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 8000,00 грн. Позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .
06.07.2020 позивачем була направлена претензія кредитора до Першої Запорізької державної нотаріальної контори та 23.08.2020 отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Чорненька О.М. за місцем заведення спадкової справи та 28.08.2020 отримано відповідь, в якій зазначено, що претензія додана до спадкової справи №25/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємці ОСОБА_2 повідомлені про претензії АТ КБ «Приватбанк».
Таким чином, відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого Позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
21.09.2021 до спадкоємця Позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 17.01.2013 становить 127 701,27 грн.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 127 701,27 грн. за кредитним договором № б/н від 17.01.2013 та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 травня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Чорненьку Олену Михайлівну.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року у задоволені позову відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 15 900,00 грн.
У апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» - Ніколаєнко О.М. зазначає, що рішення суду в частині стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду прийнято без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі. Не враховано, що адвокат відповідача участі при розгляді справи не приймав, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Отже не зрозуміло, що входило до послуги представництво в сумі і чому саме вона складає 10 000,00 грн. Залишилось поза увагою, що відповідачем не доведено фактичність та неминучість вказаних витрат, а також не обґрунтований їх розмір. Просить скасувати рішення суду в частині стягнення судових витрат на правову допомогу та в цій частині ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат на правову допомогу.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
За матеріалами справи, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Новіковим І.О. до суду першої інстанції було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 грн. 00 коп., на підтвердження яких надано суду: розрахунок гонорару за надану правничу допомогу; акт виконаних робіт від 29 серпня 2023 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера Серія 023 № 08 від 29 серпня 2023 року.
Крім того, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001226 від 27 січня 2017 року №2; копію договору про надання правничої допомоги від 29 березня 2023 року; ордер серії АР № 1121269 від 18 квітня 2023 року на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правовому допомоги/доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 29 березня 2023 року.
До обсягу правової допомоги, що доручається відноситься надання правової консультації, ознайомлення з матеріалами справи та підбір судової практики, складання запиту, складання клопотання, складання відзиву на позовну заяву та представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції.
Сторони погодили порядок оплати послуг адвокат та суму гонорару.
Згідно акту виконаних робіт від 29 серпня 2023 року виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги у формі:
1. надання правової консультації вартістю 300 грн.;
2. ознайомлення з матеріалами справи та підбір судової практики - 1 400 грн.;
3. складання запиту - 700 грн.
4. складання відзиву на позову заяву по справі - 2800 грн.;
5. складання клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - 700 грн.
6. представництво в суді першої інстанції.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що в межах цієї справи ОСОБА_1 отримувала правову допомогу адвоката Новікова І.О. і наданими доказами підтверджується надання останнім професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а також здійснення відповідачем оплати вказаних послуг у сумі 15 900 грн., а тому присуджуючи судові витрати вказав на їх доведеність та співмірність з складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
Однак колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Слід зауважити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Щодо представництва інтересів відповідача в суді першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що адвокат Новіков І.О. участі у жодному судовому засіданні при розгляді справи по суті, не приймав, останнім було надано заяву про розгляд справи за його відсутності, як представника сторони відповідача.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи, що адвокат Новіков І.О. не брав участь у розгляді справи, тому заявлена компенсація за представництво в суді першої інстанції за наданим розрахунком, зокрема: 19.04.2023 року, представництво в Заводському районному суді м. Запоріжжя по цивільній справі № 332/1208/23, кількість годин - 1, розрахунок вартості 1 х 10 000, стягненню не підлягає.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Врахувавши вищевказане, колегія суддів погодилась з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі.
Отже, оскільки докази фактично понесених витрат саме в такому розмірі, як просив представник відповідача, не є підтвердженими і неминучими, тому відсутні підстави для їх відшкодування саме у визначеному адвокатом розмірі.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що стягнення із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 900 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності і вважає за необхідне зменшити розмір стягнутих із АТ КБ «ПриватБанк» судових витрат до 5 900 грн.
Керуючись ст. ст. 367,368,374,376,380-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Ніколаєнко Олени Миколаївни задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат, зменшивши розмір стягнутої із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суми витрат на професійну правничу допомогу із 15 900 грн. 00 коп. до 5 900 грн. 00 коп.
В іншій частині рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови.
Повна постанова складена 26 лютого 2024 року.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: А.В. Дашковська
І.В. Кочеткова