15 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/361/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.
за участю представників сторін:
прокурор - на підставі посвідчення від 01.03.2023 № 072865;
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Плеханов І.О. - за довіреністю від 03.07.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.01.2019 № 2560,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава (вх.№2800 П/2 від 19.12.2023)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 (повний текст складено 29.11.2023, суддя Безрук Т.М.)
за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти Полтавської міської ради, м. Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Експрес-лайн", м. Полтава,
про стягнення 311558,58 грн
У березні 2023 Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти Полтавської міської ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"ТК Експрес-Лайн" про стягнення 311558,58 грн штрафних санкцій згідно з договором про надання послуг спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів №24У від 04.01.2022.
Обґрунтовуючи поданий у справі позов, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури вказує на відсутність виконання з боку відповідача обов'язку надавати послуги належної якості відповідно до умов розділу II договору від 04.01.2022 № 24У:
- в порушення вимог тендерної документації перевезення дітей здійснювалося не тими водіями, які були заявлені у тендерній пропозиції переможця закупівлі ТОВ «ТК Експрес-Лайн»; допуск на маршрут водіїв, інформація про яких не була зазначена у тендерній пропозиції товариства, є порушенням вимог тендерної пропозиції та унеможливлює контроль замовника за дотриманням вимог ст. 38 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо наявності у водія, який перевозить групи дітей, стажу роботи не менше 5 років та, як наслідок, створює загрозу для життя та здоров'я дітей.
- ТОВ «ТК Експрес-Лайн» не узгодило паспорт маршруту із відповідними підрозділами Національної поліції, чим порушило вимоги чинного законодавства та п. 2.4 договору № 24У від 04.01.2022 та упродовж січня-лютого 2022 року надавало послуги неналежної якості.
Крім того, заявник, обґрунтовуючи підстави для подання відповідного позову в інтересах Департаменту освіти Полтавської міської ради, вказує на те, що неналежне надання послуг за договором не тільки порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а й ставить під загрозу життя та здоров'я учасників освітнього процесу; дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин безумовно становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 у позові відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 1, 35, 39, 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.п. 46, 48, 49 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, п.п. 1.5, 2.1, 2.9, 2.11, 2.12, 2.13, 3.3 наказу Мінтрансзв'язку від 07.05.2010 № 278 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», вказує, що ні умовами договору № 24У від 04.01.2022, ні діючим законодавством не покладено на відповідача обов'язку розробляти та затверджувати паспорти при здійсненні спеціалізованих перевезень, які визначені предметом договором.
З огляду на те, що позивачем не надано доказів затвердження ним паспорту маршруту та не надано доказів складення комісією, утвореною відповідним організатором перевезень, акту відповідності паспорта маршруту регулярних спеціальних перевезень умовам перевезень, що є передумовою для подальшого затвердження вказаних паспортів маршрутів у відповідних державних органах, фактично вимоги про стягнення штрафу на користь позивача заявлені внаслідок невиконання саме позивачем своїх обов'язків з організації перевезень, у зв'язку з чим не підлягають застосуванню.
Крім того, Господарський суд Полтавської області зазначає, що заміна водіїв відбулася в зв'язку із звільненням попередніх; водії, які фактично надавали упродовж січня-лютого 2022 року послуги з пасажирських перевезень на замовлення Департаменту освіти Полтавської міської ради, повністю відповідали кваліфікаційним вимогам, які були передбачені умовами тендерної документації, а саме: мали на момент фактичного надання послуг стаж роботи категорії «Д» більше 5 років; ні прокурором, ні позивачем не доведено, що вказані обставини призвели до надання неякісних послуг.
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Стягнути на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує на те, що:
- у договорі погоджено сторонами критерії якості наданих послуг, обов'язок ТОВ «ТК Експрес-Лайн» надавати послуги належної якості відповідно до умов розділу II договору та встановлено відповідальність за надання послуг належної якості;
- суд дійшов необґрунтованого висновку, що матеріалами справи не доведено надання позивачем послуг з перевезення саме організованих груп дітей; згідно абз. 38 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 69 Правил № 176 регулярні та нерегулярні перевезення груп дітей здійснюють за умови узгодження маршруту та розкладу руху із замовником та відповідними підрозділами Національної поліції.
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка є не релевантною у спірних правовідносин, зазначивши, що безпосередньо перевізник не має відношення до підготовки паспорту автобусного маршруту;
- надання послуг ТОВ «ТК Експрес-Лайн» за договором № 24У від 04.01.2022 з перевезення учнів шкіл є регулярними спеціальними перевезеннями, що підтверджується наявними у справі доказами, а тому саме на перевізника покладено обов'язок ведення господарської діяльності виключно за наявності всього переліку документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»; перевізник не мав права приступати до надання послуг без наявності узгодженого паспорта маршруту та передачі його водію автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом спеціальних перевезень.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі № 917/361/23.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Експрес-Лайн» просить залишити апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 - без змін (вх.№ 1528).
В обґрунтування своєї позиції у справі щодо відсутності підстав для застосування до відповідача штрафу, передбаченого у пункті 8.4 договору, вказує на те, що:
- у п. 7.4.1 та п. 7.4.13 договору № 24У від 04.01.2022 до обов'язків виконавця (відповідача) не віднесено обов'язку виготовлення та затвердження паспортів маршрутів;
- вимоги про стягнення штрафу на користь позивача заявлені внаслідок невиконання саме позивачем своїх обов'язків з організації перевезень (п.п. 2.9, 2.11, 2.12, 2.13, 3.3 наказу Мінтрансзв'язку від 07.05.2010 № 278 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту»);
- саме на Державну службу України з безпеки на транспорті покладений державний контроль під час надання послуг з перевезення, виявлення таких порушень та складання актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт;
- умовами договору № 24У від 04.01.2022 не передбачено відповідальність перевізника за зміну водіїв, вказаних у тендерній пропозиції, а вказані обставини не призвели до надання неякісних послуг.
У відповіді на відзив (вх. № 2377) Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури вказує на безпідставність посилань відповідача на інформацією Управління патрульної поліції в Полтавській області щодо відсутності порушень правил перевезення дітей у 2022 році, з огляду на те, що вказане свідчить про недопущення порушення Правил дорожнього руху при перевезенні дітей, але не спростовує відсутність порушень саме при забезпеченні перевезень за умовами розділуII договору. На думку прокурора, відсутність паспорту маршруту є порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт та в свою чергу є забороною на здійснення діяльності для перевізника, оскільки дотримання суб'єктом господарювання всіх організаційних та кваліфікаційних вимог, установлених законом, є критерієм безпечних та якісних послуг перевезення пасажирів.
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі № 917/361/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.3 ,а.с. 88).
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між Департаментом освіти Полтавської міської ради (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Експрес-Лайн» (далі - виконавець) укладено договір №24У від 04.01.2022 про надання послуг спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів, з додатками (далі - договір; т. 1, а.с.73-100). Договір укладений за результатом процедури закупівлі ID UA-2021-11-15-015072-a.
Відповідно до п. 1.1 договору визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за плату здійснити перевезення 60130000-8 Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів організованої замовником групи пасажирів, а замовник зобов'язується сплатити за таке перевезення 60130000-8 Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів виконавцю встановлену цим договором плату.
Відповідно до п. 4.1 договору сума цього договору становить 14999900,00 грн (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.) з ПДВ. В тому числі ПДВ 2499983,33грн (два мільйони чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 33 коп.).
Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.4.2 договору).
В пункті 7.4.2 договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору.
Згідно з п. 6.1 договору - строк (термін) надання послуг з 04.01.2022 по 31.12.2022.
Місце надання послуг - відповідно маршруту перевезень додаток №1 договору (п. 6.2).
У додатку № 1 до договору визначено специфікацію послуг, кількість днів та вартість послуг (т.1, а.с.77-78).
У додатку № 2 до договору сторони узгодили технічну, кількісну та якісну специфікацію, найменування маршрутів, місця зупинок, графіки прибуття, відправлення (т.1, а.с.79-100).
В подальшому між Департаментом освіти Полтавської міської ради та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 від 05.10.2022 до договору, якою зменшено суму договору на 9490000,00 грн та внесено зміни до специфікації до договору, що є його додатком (т.1, а.с.101-103).
У додатковій угоді № 2 від 07.12.2022 змінено реквізити сторін (т.1, а.с.104-105).
У додатковій угоді № 3 від 27.12.2022 сторони зменшили суму договору на 985423,48 грн та внесли відповідні зміни до додатку № 1 - специфікації (т.1 а.с.106-108).
На виконання договору Департамент освіти Полтавської міської ради та відповідач склали наступні документи.
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 31.01.2022 (т.1, а.с.149) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Чорноглазівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Валківської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 10 по 31.01.2022» на суму 168126, 26 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 31.01.2022 (т.1, а.с.150). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 331 від 09.02.2022 (т.1, а.с.146).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 21.02.2022 (т.1, а.с.151) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Чорноглазівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Валківської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01 по 18.02.2022» на суму 147110,46 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000023 від.2022 (т.1, а.с.152). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 669 від 03.03.2022 (т.1, а.с.146).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000034 (т.1, а.с.154) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Чорноглазівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Валківської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 21 по 23.02.2022» на суму 31523,68 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000033 від.2022 (т.1 а.с.153). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 675 від 03.03.2022 (т.1, а.с.147).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0000010 від 31.01.2022 (т.1, а.с.161) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Пальчикіївського навчально-виховного комплексу з 10 по 31.01.2022» на суму 183770,72 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру №СФ-0000010 від 31.01.2022 (т.1, а.с.160). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 332 від 09.02.2022 (т.1,а.с. 158).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000025 (т.1, а.с.163) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Пальчикіївського навчально-виховного комплексу з 01 по 18.02.2022» на суму 160799,38 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000024 від березня 2022 (т.1,а.с. 162). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 662 від 03.03.2022 (т.1,а.с. 159).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000035 (т.1, а.с.165) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Пальчикіївського навчально-виховного комплексу з 21 по 23.02.2022» на суму 34457,00 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000034 від .2022 (т.1, а.с.164). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 676 від 03.03.2022 (т.1,а.с. 158).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 31.01.2022 (т.1, а.с.172) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Абазівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 10 по 31.01.2022» на суму 128521,12 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000008 від 31.01.2022 (т.1,а.с. 171). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 330 від 09.02.2022 (т.1,а.с. 169).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000023 (т.1,а.с. 174) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Абазівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01 по 18.02.2022» на суму 112455,98 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000022 від березня 2022 (т.1, а.с.173). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 668 від 03.03.2022 (т.1,а.с. 169).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000033 (т.1, а.с.176) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Абазівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 21 по 23.02.2022» на суму 24097,72 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000032 від. 2022 (т.1,а.с. 175). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 677 від 03.03.2022 (т.1 а.с. 170).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 31.01.2022 (т.1,а.с. 183) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Ковалівської ЗОШ І ступеня з 10 по 31.01.2022 на суму 131824,80грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 31.01.2022 (т.1,а.с. 182). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням №325 від 09.02.2022 (т.1, а.с.180).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000018 (т.1,а.с. 185) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Ковалівської ЗОШ І ступеня з 01 по 18.02.2022» на суму 115346,70 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000017 від березня 2022 (т.1,а.с. 184). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 666 від 03.03.2022(т.1,а.с. 180).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000029 (т.1,а.с. 187) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Ковалівської ЗОШ І ступеня з 21 по 23.02.2022» на суму 24717,16 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000028 від.2022 (т.1,а.с. 186). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 680 від 03.03.2022 (т.1,а.с. 181).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 (т.1,а.с. 193) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Сем'янівського навчально-виховного комплексу з 10 по 31.01.2022» на суму 122086,32 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000011 від 31.01.2022 (т.1,а.с. 194). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 333 від 09.02.2022 (т.1 а.с. 191).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000026 (т.1,а.с. 196) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Сем'янівського навчально-виховного комплексу з 01 по 18.02.2022» на суму 142434,04 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000025 від.2022 (т.1,а.с. 195). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 665 від 03.03.2022 (т.1 а.с. 191).
В акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000036 (т.1,а.с. 198) позивач та відповідач підтвердили, що виконавець надав послуги «Перевезення учнів Сем'янівського навчально-виховного комплексу з 21 по 23.02.2022» на суму 30521,58 грн (з ПДВ). На оплату цих послуг відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000035 від.2022 (т.1,а.с. 197). Вказані послуги Департамент освіти оплатив повністю за платіжним дорученням № 674 від 03.03.2022 (т.1 а.с. 192).
Вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані та затверджені представником Департаменту освіти Полтавської міської ради без зауважень. У вказаних актах вказано, що сторони претензій одна до одної не мають.
Отже, на виконання вказаного договору упродовж січня-лютого 2022 року позивач та відповідач підтвердили надання виконавцем послуг на загальну суму 1557792,92 грн, а замовник здійснив оплату на загальну суму 1557792,92 грн.
Полтавська обласна прокуратура звернулася до Управління патрульної поліції в Полтавській області з листом від 01.08.2022 № 24-480вих-22 (т.1 а.с.138-139), в якому просила надати інформацію стосовно здійснення перевезень ТОВ «ТК Експрес-Лайн» за договором № 24У від 04.01.2022:
- щодо технічного стану транспортних засобів та їх відповідність вимогам до перевезення дітей,
- чи надавалися дозвільні документи перевізнику - ТОВ «ТК Експрес-Лайн» для здійснення перевезень;
- чи узгоджувався паспорт маршруту перевізнику ТОВ «ТК Експрес-Лайн»;
- про виявлені порушення в діяльності ТОВ «ТК Експрес-Лайн» щодо дотримання вимог законодавства про перевезення дітей (за маршрутами), складені адміністративні протоколи.
Управління патрульної поліції в Полтавській області листом за № 8642/41/26/03-2022 від 19.08.2022 (т.1, а.с.140) надало відповідь, в якій зазначило, що:
- стан транспортних засобів ТОВ «ТК Експрес-Лайн» на відповідність вимогам до перевезення дітей не перевірявся;
- дозвільні документи пасажироперевізнику ТОВ «ТК Експрес-Лайн» не видавалися;
- у січні 2022 року ТОВ «ТК Експрес-Лайн» звернувся для узгодження паспортів маршрутів, але в лютому йому було відмовлено через наявність недоліків та помилок в паспортах маршрутів та було рекомендовано після усунення недоліків звернутися повторно; тому паспорти маршрутів не погоджувалися;
- порушень правил перевезення дітей у 2022 році УПП в Полтавській області виявлено не було.
Полтавська обласна прокуратура звернулася до Управління патрульної поліції в Полтавській області з листом від 20.10.2022 № 24-710вих-22 (т.1, а.с.202-203), в якому просила надати інформацію та документи щодо звернення ТОВ «ТК Експрес-Лайн» та Департаменту освіти Полтавської міської ради для узгодження паспортів маршрутів; щодо приналежності автобусів до транспортних засобів спеціалізованого призначення.
Управління патрульної поліції в Полтавській області листом за № 12167/41/26/01-2022 від 04.11.2022 (т.1, а.с.204) надало відповідь, в якій зазначило, що Полтавська міська рада, як замовник послуг спеціалізованих перевезень за вказаним договором, для узгодження паспортів маршрутів УПП в Полтавській області не зверталася; також не має можливості встановити приналежність автобусів до транспортних засобів спеціалізованого призначення. А також надало звернення ТОВ «ТК Експрес-Лайн» від 25.01.2022 щодо узгодження паспортів маршрутів (т.1, а.с.208) і відповідь УПП в Полтавській області від 22.02.2022 про необхідність усунення недоліків документів (т.1 а.с.205-207).
Згідно п. 8.4 договору № 24У від 04.01.2022, якщо надана послуга не відповідає за якістю стандартам чи умовам договору, виконавець сплачує до міського бюджету штраф у розмірі 20 % вартості наданої послуги неналежної якості.
Прокурор у позові вказує, що оскільки на виконання вказаного договору упродовж січня-лютого 2022 року здійснено оплату на загальну суму 1557792, 92 грн, з якої за надання послуг, що не відповідають стандартам якості, до відповідача мають бути застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % - 311558,58 грн.
На виконання вимог прокурора щодо звернення до відповідача з вимогою про усунення порушень Департамент освіти Полтавської міської ради направив ТОВ «ТК Експрес-Лайн» претензію за № 01-09-01.3-08/3675 від 22.11.2022 (т.1, а.с.228-232) та претензію за № 01-09-01.3-08/4188 від 29.12.2022 (т.1, а.с.235-238) з вимогою сплатити штраф у розмірі 20% вартості наданої послуги неналежної якості.
Відповідач у відповіді від 28.02.2023 № 17 (т.2, а.с.18) відхилив претензію Департамент освіти Полтавської міської ради в зв'язку з її безпідставністю та вказав, що замовник прийняв надані послуги, відповідні акти підписав без зауважень та з відміткою про відсутність претензій.
Відсутність добровільного виконання ТОВ «ТК Експрес-Лайн» вимоги щодо сплати 311558,58 грн. штрафу стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.
28.11.2023 року прийняте оскаржуване судове рішення, з підстав, викладених вище.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Положеннями частин 1, 2 статті 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України унормовано, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, вказаний пункт Основного Закону відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.
Згідно абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
За змістом ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (ч. 1 ст. 167 Цивільного кодексу України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).
Як зазначено Великою Палатою Верховного суду у постанові від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17, що незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Договір про закупівлю № 24У про надання послуг спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів від 04.01.2022, на підставі якого заявлено позов, укладений між Департаментом освіти Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Екпрес-Лайн».
Як свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент освіти Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 02145725) є органом місцевого самоврядування (т.1 а.с.239).
Згідно з п. 1.2 Положення про Департаменту освіти Полтавської міської ради, затвердженого рішенням п'ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.07.2021 (далі Положення; т.1 а.с.109-137), Департамент є виконавчим органом Полтавської міської ради, який створений для здійснення функцій і делегованих йому повноважень щодо реалізації на території Полтавської міської територіальної громади державної політики в галузі освіти, провадження освітньої діяльності.
Департамент фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, а також коштів спеціального фонду (п.п. 1.12). Департамент є неприбутковою організацією (п. п.1.13).
До основних завдань Департаменту належить закупівля товарів, робіт та послуг за кошти державного та міського бюджетів (п. п. 2.28.6) та укладання договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за кошти державного та міського бюджетів (п. п. 2.28.7).
Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч.3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з положеннями ст. 22 БК України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Згідно з ст. 26 БК України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).
У даному випадку, прокурор вказує, що неналежне надання послуг за договором не тільки порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а й ставить під загрозу життя та здоров'я учасників освітнього процесу, а тому дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин безумовно становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочин.
Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, адже Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, Полтавською обласною прокуратурою неодноразово скеровувались листи (від 23.09.2022 № 24-630вих-22 (т.1 а.с.209-213) та від 15.11.2022 № 24-750вих-22 (т.1 а.с.217-224) у відповідності до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Департаменту освіти Полтавської міської ради, в яких вказувалось про виявлені порушення при виконанні договору про закупівлю № 24У про надання послуг спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів від 04.01.2022, зазначала про необхідність вжиття заходів усунення виявлених порушень та проведення відповідно претензійно-позовної роботи щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Експрес-Лайн» штрафу.
Також у вказаних листах Прокуратура повідомляла, що у випадку невжиття вказаних заходів самостійно Департаментом, прокурор буде звертатися до суду для здійснення представництва інтересів держави.
У відповідь на вказані листи Департамент освіти Полтавської міської ради повідомив Прокуратуру, що у Департаменту відсутні повноваження щодо проведення перевірок та контролю за господарською діяльність підприємств, установ і організацій (лист від 12.10.2022 № 01-09-013-08/3144; т.1 а.с.214-216), а також, що Департамент направив до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Експрес-Лайн» претензію про сплату штрафу (лист від 22.11.2022 № 01-09-013-08/3678; т.1 а.с.225).
Полтавська обласна прокуратура направила на адресу Департаменту освіти Полтавської міської ради листи від 08.12.2022 № 24-817вих-22 (т.1 а.с.226) та від 27.01.2023 № 24-48вих-23 (т.1 а.с.233), в яких вказувала про необхідність звернення з відповідним позовом до суду про стягнення штрафу. Також у цих листах прокуратура повідомляла, що у випадку невжиття вказаних заходів самостійно Департаментом, прокурор буде звертатися до суду для здійснення представництва інтересів держави.
Департамент освіти Полтавської міської ради листами від 30.12.2022 № 01-09-01-.3-08/4204 (т.1 а.с.227) та від 02.02.2023 № 01-09-01-.3-08/461 (т.1 а.с.234) повідомив прокуратурі, що відповідь на претензію не надійшла.
Однак, Департаментом освіти Полтавської міської ради, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, позов до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій з ТОВ «ТК Експрес-Лайн» не подано, що свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.
Полтавська обласна прокуратура листом від 28.02.2023 № 24-152вих-23 (т.1 а.с.241) повідомила Департамент освіти Полтавської міської ради про подання відповідної позовної заяви до суду.
З таких обставин, судова колегія зазначає про належне дослідження господарським судом першої інстанції підстав звернення прокурором з даним позовом до суду, а саме: дотримання норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" при визначенні уповноваженого органу державної влади здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та наданні обґрунтовання необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок бездіяльності позивача.
Щодо заявлених позовних вимог судова колегія зазначає наступне.
Поняття зобов'язання та підстав його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Під предметом договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення пасажирів та з огляду на статтю 11 ЦК України є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення (ч. 1 ст. 910 ЦК України).
Предметом договору № 24У від 04.01.2022 є надання послуг спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів.
Організація регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюється відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт»,Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176,наказу Мінтрансзв'язку від 07.05.2010 № 278 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту».
Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт'послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.
Регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень (ст. 1 Закону).
Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг (ч. 4 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно п. 45 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18 лютого 1997 року (далі - Правила №176) регулярні спеціальні перевезення організовуються для перевезення працівників підприємств, установ та організацій, учнів, студентів та інших організованих груп пасажирів.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевезення організованих груп дітей не включено до предмету договору про закупівлю № 24У від 04.01.2022 року, який має іншу, ніж визначену ст. 38 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. п. 69, 70 Правил №176 правову природу.
Сторонами договору в додатках до нього № 1 «Специфікація» та № 2 «Технічна кількісна та якісна специфікація» визначений детальний опис послуги, замовленої Департаментом освіти Полтавської міської ради та прийнятої до виконання ТОВ «ТК Експрес-Лайн», а саме: кількість та вартість послуги, найменування маршруту, місця прибуття і відправлення, тривалість та місця зупинок.
Таким чином, при підписанні договору сторони повністю узгодили між собою усі істотні умови надання послуги, зокрема маршрут та розклад руху.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідальність сторін за договором перевезення пасажирів - це різновид загальної цивільно-правової відповідальності з особливостями, властивими цьому договору.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника відповідно до закону правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
В ст. 610 ЦК України міститься визначення порушення зобов'язання, згідно якого порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Отже, спрощено, в договірних зобов'язаннях порушенням є невиконання або неналежне виконання стороною своїх обов'язків, визначених чинним законодавством та договором.
Слід також відзначити, що відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.
Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, відповідно до п. 2.1 договору визначено, що виконавець повинен надати (поставити) замовнику послуги відповідної якості.
У розділі II договору «якість товарів, робіт та послуг» передбачено наступне:
2.2. Забезпечити своєчасну подачу автомобілів в пункт навантаження.
2.3. Подавати для перевезення справні автобуси, придатні для перевезення пасажирів, які відповідають вимогам чинного законодавства.
2.4. Дотримуватися вимог Законів України «Про транспорт»(із змінами), «Про автомобільний транспорт» (із змінами), «Про дорожній рух» (із змінами), постанови КМУ від 18.02.97 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (із змінами), постанови КМУ від 02.12.2015 р. №1001 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом» (із змінами) та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність автомобільного транспорту.
Тобто, умови договору не містять визначення чітких параметрів якості послуг, відхилення від яких має наслідком застосування штрафу згідно з п. 8.4 договору.
Щодо твердження прокурора про покладення обов'язку щодо розроблення та затвердження (погодження) паспортів маршруту на перевізника в силу норм діючого законодавства про автомобільний транспорт, як підстави для застосування до відповідача визначеної п. 8.4 договору відповідальності, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон):
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів;
Відповідно до п. 46 Правил регулярні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.
Вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів визначено Порядком розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №278 від 07.05.2010 року (далі - Порядок № 278).
Пунктом 2.1 Поряду №278 встановлено, що паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, а також туристично-екскурсійних перевезень); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).
Відповідно до пункту 2.13 Порядку №278 затвердження паспорта автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень (додаток 2) здійснюється замовником послуг за погодженням з організатором перевезень на відповідній території (у частині маршруту та графіка руху).
Пунктом 3.4 Порядку №278 визначено, що підрозділи Державтоінспекції розглядають протягом 30 днів та в цей самий строк погоджують паспорти маршрутів (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надають обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні. Підставами для відмови в погодженні паспорта є фактори, які не забезпечують належного рівня безпеки перевезень.
Відповідно до пункту 3.5 Порядку №278 погоджені підрозділами Державтоінспекції паспорти маршрутів регулярних спеціальних перевезень надсилаються на погодження до організатора перевезень, який протягом 30 днів з дня їх надходження приймає відповідне рішення. У разі непогодження паспорта маршруту організатором перевезень у цей самий строк надається письмова обґрунтована відповідь із зазначенням причин.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано порядок затвердженого паспорта автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень, відповідно до якого його затвердження (у частині маршруту та графіку руху) та погодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції України та організатором перевезень на відповідній території здійснюється замовником таких послуг.
Відповідне також підтверджується положеннями статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої передбачено, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень пасажирів покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (ч.1 ст. 44 Закону).
Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали (ч.10 ст. 44 Закону).
Судова колегія зазначає, що вказані норми права мають загальний характер щодо процедури проведення конкурсу з визначення перевізника пасажирів автобусами з різних режимів організації перевезень, що не спростовано прокурором у апеляційній скарзі.
Після вказаної процедури відповідні складові паспорта маршруту виготовляються в кількості, необхідній для забезпечення організації перевезень та зберігається в перевізника. Відповідно на перевізника покладається обов'язок щодо забезпечення водія необхідною документацію з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
В свою чергу, судовою колегією встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження затвердження позивачем паспортів маршруту спеціальних регулярних перевезень, які б відповідали вимогам, що ставляться для оформлення відповідних документів, та складення уповноваженими членами комісії, утвореною організатором перевезень у відповідності до п. 2.9 Порядку, акту відповідності паспорта маршруту регулярних спеціальних перевезень умовам перевезень, що є передумовою для подальшого затвердження вказаних паспортів маршрутів у відповідних державних органах.
Умови договору № 24У від 04.01.2022 також не містять визначеного сторонами обов'язку перевізника щодо розроблення та затвердження (погодження) паспортів маршруту при здійсненні регулярних спеціальних перевезень.
За таких обставин, згідно наведених вимог законодавства саме на Департамент освіти покладено обов'язок затверджувати паспорти маршруту.
Як вбачається з матеріалів справи, Полтавська обласна прокуратура звернулася до Управління патрульної поліції в Полтавській області з листом від 20.10.2022 № 24-710вих-22 (т.1 а.с.202-203), в якому прохала надати інформацію та документи щодо звернення ТОВ «ТК Експрес-Лайн» та Департаменту освіти Полтавської міської ради для узгодження паспортів маршрутів.
Управління патрульної поліції в Полтавській області листом за № 12167/41/26/01-2022 від 04.11.2022 (т.1 а.с.204) надало відповідь, в якій зазначило, що Полтавська міська рада, як замовник послуг спеціалізованих перевезень за вказаним договором, для узгодження паспортів маршрутів УПП в Полтавській області не зверталася; надало звернення ТОВ «ТК Експрес-Лайн» від 25.01.2022 щодо узгодження паспортів маршрутів (т.1 а.с.208) і відповідь УПП в Полтавській області від 22.02.2022 про необхідність усунення недоліків документів (т.1 а.с.205-207).
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що справедливість, добросовісність і розумність є загальними засадами цивільного законодавства, закріпленими ст. 3 Цивільного кодексу України. Добросовісність визначено як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип добросовісності за своєю правовою природою є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору.
Основне призначення цього принципу в наданні судам більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи для встановлення об'єктивної істини.
Так, наприклад, особа, яка вбачає недобросовісну поведінку контрагента, не може вважатися такою, що сама дотримується принципу добросовісності, оскільки сприяє продовженню такої поведінки. Уникнення від необхідності бути обізнаним в законності або незаконності діяльності контрагента, не звільняє особу від відповідальності за свідоме сприяння вчиненню протиправної діяльності контрагента, у разі встановлення факту такої діяльності.
Аналіз практики Верховного Суду також показує, що, окрім принципів цивільного права - справедливості, добросовісності та розумності, суд повинен також керуватись аксіомою цивільного судочинства: «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що фактично вимоги про стягнення штрафу на користь позивача заявлені внаслідок невиконання саме позивачем своїх обов'язків з організації перевезень.
Судова колегія звертає увагу на те, що обставинам порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт не була надана оцінка прокурором при з'ясуванні винної особи у відсутності належно затвердженої документації під час здійснення перевезення учнів до шкільних закладів станом на момент звернення з даним позовом до суду.
Якість транспортного обслуговування пасажирів можливо визначити у вигляді сукупності властивостей перевізного процесу і системи перевезень пасажирів, що обумовлюють задоволення потреб пасажирів у поїздках відповідно до встановлених нормативних вимог.
Надані відповідачем послуги з перевезення учнів шкіл прийняті на підставі підписаних особа сторонами договору актів здачі-приймання робіт (надання послуг) без зауважень та оплачені в повному обсязі.
В свою чергу, прокурором не наведено жодних обставин настання несприятливих наслідків для позивача, як замовника відповідних послуг, за наслідками виконання відповідачем умов договору на підставі наданих йому документів.
Крім того, статтею 30 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначений перелік обов'язків автомобільного перевізника, зокрема, забезпечувати водіїв необхідною документацією.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт'автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт'документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідне положення також міститься в статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв необхідною документацією.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт'вбачається, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, на який покладено здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах тощо.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполученнятощо, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006, та згідно якого відповідними органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідна процедура передбачає реалізацію Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб'єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі ненадання всіх документів, визначених статтею 48 вказаного Закону.
Крім того, саме на Державну службу України з безпеки на транспорті покладений державний контроль під час надання послуг з перевезення, виявлення таких порушень та складання актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, обов'язок по застосуванню адміністративно-господарських санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання у сфері перевезення.
Матеріали справи не містять відомостей про створення організатором перевезень комісії з розгляду порушень, допущених ТОВ «ТК Експрес Лайн» під час здійснення регулярних спеціальних пасажирських перевезень та наявність з боку відповідача порушень умов укладеного з позивачем договору перевезень.
Відповідно до листа Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції від 19.08.2022 (т.1, а.с. 140) також повідомлено про відсутність виявлених порушень ТОВ «ТК Експрес-Лайн» правил перевезення дітей у 2022 році.
Таким чином, твердження прокурора про наявність підстав для застосування до відповідача штрафу, передбаченого п. 8.4 договору № 24У від 04.01.2022, є необґрунтованим з огляду на відсутність складу правопорушення, за наявності якого до правопорушника має бути застосована цивільно-правова відповідальність, передбачена умовами договору.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/361/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.02.2024.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко