465/1253/24
2/465/1846/24
Ухвала
про залишення позовної заяви без руху
"22" лютого 2024 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Украни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч.2 ст.174 ЦПК України визначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.
У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.
Ч.1 ст.175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
П.4 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
П.5 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позовній заяві позивачка просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрована та фактично проживає.
Однак, позивачкою в порушення вище наведених вимог закону не долучено будь - яких документів, які містять інформацію про те, кому належить дана квартира (державна чи комунальна власність), та документи які на законних підставах надають позивачці право на проживання у даній квартирі.
Відтак, суд зобов"язує позивачку надати документи, які містять інформацію про те, кому належить дана квартира (державна чи комунальна власність), та документи які на законних підставах надають позивачці право на проживання у даній квартирі.
Відповідно до змісту п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Ч.5 цієї статті визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Даний обов"язок передбачений, зокрема п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, відповідно до якого позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що даних вимог закону щодо порядку подання письмових доказів, позивачкою не виконано.
Крім того, в порушення вимог п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Статтею 177 ЦПК України визначено перелік документів, які додаться до позовної заяви.
Зокрема, ч.1 цієї статті визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до акту, складеного 19.02.2024р. працівниками Франківського районного суду м. Львова, позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту з майна надійшла з відсутніми документами.
Зокрема, до примірнику позовної заяви для суду не долучено довідки ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 24.07.2019р. та інформації по ВП 44603101, однак такі вказані як додатки.
Крім того, позивачкою подано лише один екземпляр позовної заяви без додатків, одночасно вказуючи у позові двох відповідач.
Відтак, суд зобов"язує позивачку надати копії довідки ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 24.07.2019р. та інформації по ВП 44603101, які вказані як додатки до позовної заяви.
Крім того, суд зобов"язує позивачку надати два примірники позовної заяви з додатками, зазначеними у позовній заяві, для скерування відповідачам у справі.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
При цьому суд зважає також на практику Європейського Суду з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, згідно якої, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні. Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов'язок та право головуючого у процесі.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-
постановив:
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь