Справа № 455/455/24
Провадження № 1-кс/455/80/2024
22 лютого 2024 року м. Старий Самбір
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши подане у кримінальному провадженні №12024141320000096 від 21.02.2024 року старшим слідчим СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, інвалід ІІІ групи,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, -
Сторона обвинувачення звернулась до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в обґрунтування якого, вказує, що ОСОБА_4 , 21.02.2024, приблизно о 08 год. 00 хв., знаходячись в приміщення літньої кухні, що розташована в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із своїм рідним братом - ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар ножем в ділянку грудної клітки зліва, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани нижньої половини лівої передньо-бокової стінки грудної клітки, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження і являються небезпечними для життя в момент заподіяння.
За результатами проведених слідчих дій, 21.02.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вказуючи на обґрунтованість повідомленої підозри, а також на наявність ризиків здійснення підозрюваним дій, запобігання спробам яких є метою застосування запобіжних заходів у кримінальному проваджені, сторона обвинувачення звернулась до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні кримінального правопоршення визнає, однак проти клопотання прокурора заперечив, та пояснив, що у зв'язку із тим, що в нього на утриманні перебуває його мати похилого віку, за якою він здійснює догляд, а брат знаходиться в лікарні на амбулаторному лікуванні, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що підозра недостатньо обґрунтована, а також звертав увагу на те, що підозрюваний є інвалідом, здійснює догляд за матір'ю, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою позбавить підозрюваного можливості здійснювати догляд за матір'ю та отримувати кошти для існування.
Крім того, захисник просила взяти до уваги, що підозрюваний співпрацює з органами досудового розслідування, виконує свої процесуальні обов'язки належним чином, на місце події викликав швидку допомогу, спроб переховуватись не здійснював.
Тримання під вартою - це один із передбачених статтею 176 КПК України запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина 1 статті 183, з урахуванням частини 1 статті 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки та інші обставини (частина 1 статті 178 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).
Обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення
Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення, при цьому, факти, які викликають підозру не повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень (пункти 126-127 Рішення ЄСПЛ від 10.12.2019 року у справі «Кавала проти Туреччини»).
Виступаючи в ролі такого об'єктивного спостерігача, суд, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, повинен переконатися в існуванні обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення особою, а матеріали надані стороною обвинувачення в обґрунтування відповідного клопотання чітко визначають діяння, яке підозрюваний, нібито, вчинив, і доказово пояснюють зв'язок між підозрюваним та цим діянням.
Результати вивчення та аналізу матеріалів клопотання, а також доводів прокурора на його обґрунтування, дозволяють стверджувати про належний, для поточного етапу досудового розслідування, рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що кримінальне правопорушення дійсно мало місце і це правопорушення вчинено підозрюваним.
Обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, копії яких стороною обвинувачення долучено до клопотання про застосування запобіжного заходу.
Мета застосування запобіжного заходу, ризики перешкоди кримінальному провадженню
Метою застосування запобіжного заходу прокурор вказує забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність міцних соціальних зв'язків, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний проживає разом із матір'ю, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягався.
В судовому засіданні також встановлено, що підозрюваний, будучи особою 52-річного віку, раніше до кримінальної відповідальності або адміністративної відповідальності не притягався, що, враховується судом як обставини, які вказують на відсутність ризику вчиненя підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
В той же час, беручи до уваги наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, є обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання, оскільки достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки, буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених статтею 177 КПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що клопотання про застосування запобіжного заходу подано стороною обвинувачення на передбачених кримінальним процесуальним законом підставах та для досягнення легітимної мети, яка може бути досягнута шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що у даному випадку дозволить підозрюваному здійснювати догляд за матір'ю та буде розумним та співрозмірним обмеженням права підозрюваного з огляду на завдання кримінального провадження та суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Керуючись статтями ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
На строк дії ухвали, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом та покладених на підозрюваного обов'язків - до 22.04.2024 року включно. По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання до ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 26.02.2024 о 15:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1