Справа № 450/5300/21 Провадження № 1-кс/450/138/24
26 лютого 2024 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю заступника начальника відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна,-
12 лютого 2024 року старший слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням, в якому просив накласти арешт на мобільні телефони марки «Samsung» ІМЕI1: НОМЕР_1 , IМЕІ2: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; марки «Huawei» ІМЕI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ; марки «Samsung» з чохлом ІМЕ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , S/N6: НОМЕР_8 ; сім-карту з мобільним номером НОМЕР_9 (з маркуванням НОМЕР_10 ); сім-карту з мобільним номером НОМЕР_11 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Мотивує клопотання тим, що 18 серпня 2021 року до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області надійшла ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про зобов'язання уповноважених осіб Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 170, ч. 2 ст. 171, ч. 1 ст. 345-1 КК України стосовно ОСОБА_6 , який 10 серпня 2021 року о 17 год. 20 хв. словесно погрожував, перешкоджав законній професійній журналістській та громадській діяльності ОСОБА_7 . Вказав, що з протоколу огляду додатку до висновку експерта № СЕ-19/114- 21/20503-КТ від 20 травня 2022 року вбачається, що на мобільному телефоні марки «Huawei» містяться зображення про перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, а згідно протоколу огляду інформації вилученої в операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ТОВ «лайфселл» вбачається, що абонентський номер телефону НОМЕР_9 , який містився у мобільному телефоні марки «Samsung» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , вставлялася в один і той самий мобільний термінал у якому використовувались сім-картки з номерами НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , з яких надходили смс-повідомлення з погрозами до потерпілого. Зазначає, що на даний час у даному кримінальному провадженні існує необхідність у накладенні арешту на вказане майно для всебічного, повного та об'єктивного розслідування даних кримінальних правопорушень, а тому необхідно обмежити ОСОБА_6 у користуванні, розпорядженні цим майном, так як у зворотному випадку незастосування арешту на вказане майно призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі майна, тобто буде втрачено речові докази, які у сукупності з іншими доказами дозволять проводити подальші слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою прийняття законного рішення. Враховуючи наведене, просив клопотання задовольнити.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 лютого 2024 року визначено слідчого суддю ОСОБА_8 .
Розпорядженням № 11 від 12 лютого 2024 року керівника апарату Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_9 призначено повторний автоматизований розподіл у зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_8 на навчанні.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 лютого 2024 року визначено слідчого суддю ОСОБА_1
15 лютого 2024 року від представника ОСОБА_6 . ОСОБА_10 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості для ознайомлення з матеріалами такої, з якими ознайомився про що розписався у такому.
19 лютого 2024 року від представника ОСОБА_6 . ОСОБА_10 надійшли заперечення на клопотання про арешт майна, згідно мотивів якого просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, а розгляд справи проводити за їх відсутністю. Вказав, що ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року у даному кримінальному провадженні скасовано арешт на вищевказане майно у якій зазначено, що усі необхідні слідчі дії з речами ОСОБА_6 органом досудового розслідування проведено, відтак потреби в їх подальшому арешті відсутні. Зазначив, що в судовому засіданні 25 січня 2024 року слідчий та прокурор не заперечували щодо скасування арешту, а нових обставин, які б давали підстави для накладення арешту на майно слідчим у клопотанні не наведено.
26 лютого 2024 року від потерпілого ОСОБА_7 надійшли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, мотивоване його значною територіальною віддаленістю від місця розгляду справи, заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та заява про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 26 лютого 2024 року заступник начальника відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та прокурор Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 клопотання про арешт майна підтримали з мотивів викладених у такому, просили його задовольнити. Заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 просили залишити без розгляду, оскільки потерпілий ОСОБА_7 зловживає своїми процесуальними правами, звертаючись до суду з аналогічними заявами про відвід, а також перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна. В задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та заяви про надання дистанційного ознайомлення з матеріалами справи просили відмовити.
Власник майна ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили, однак останнім 19 лютого 2024 року подано клопотання, згідно мотивів якого просив проводити розгляд справи у їх відсутності.
Розглянувши матеріали клопотання з доданими до нього письмовими доказами та процесуальними документами, приходжу до наступних висновків.
В силу вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
12 лютого 2024 року старший слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням про арешт майна.
13 лютого 2024 року, 15 лютого 2024 року, 19 лютого 2024 року та 21 лютого 2024 року потерпілим ОСОБА_7 подано заяви про відвід слідчого судді і судді, які розглянуті суддями Пустомитівського районного суду Львівської області, за результатами яких у задоволенні відводу слідчого судді відмовлено, а в задоволенні відводу судді залишено без розгляду.
26 лютого 2024 року потерпілим ОСОБА_7 подано заяву про відвід слідчого судді, яка у зв'язку з зловживанням ним процесуальними правами, а також перешкоджанням розгляду клопотання про арешт майна, ухвалою від 26 лютого 2024 року залишена без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Необхідність здійснення відеоконференції визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Протокольною ухвалою від 26 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв'язку з належним транспортним сполученням між м. Дрогобич та м. Пустомити Львівської області, а також відмовлено у задоволенні заяви про надання дистанційного ознайомлення з матеріалами справи, оскільки такі можуть бути надані потерпілому органом досудового розслідування лише у визначеному останнім обсязі.
Потерпілий ОСОБА_7 вправі ознайомлюватись в судовому засіданні з матеріалами справи лише в частині, що стосується заявлених ним відводів, а не з матеріалами кримінального провадження.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Згідно вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
За ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт, підстави застосування арешту майна, перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09 лютого 2024 року стверджується, що 19 серпня 2021 року, 12 жовтня 2021 року, 29 жовтня 2021 року в ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 170, ч. 1 ст. 345-1, ч. 2 ст. 171, ч. 2 ст. 314, ст. 348-1 КК України.
Постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 15 листопада 2021 року присвоєно номер кримінального провадження № 12021141110000778.
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2021 року надано дозвіл на проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 .
Протоколом обшуку від 23 жовтня (рік не вказано) будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , виявлено та вилучено вказане вище майно, на яке слідчий та прокурор просять накласти арешт, яке постановою від 23 жовтня 2021 року визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2021 року на вищевказане майно накладено арешт.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року клопотання представника ОСОБА_6 ОСОБА_10 задоволено, скасовано арешт майна, накладеного ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2021 року.
Вказаною ухвалою встановлено, що підставою для скасування арешту майна є проведення всіх необхідних комп'ютерно-технічних експертиз та слідчих дій, про що не заперечувалось присутніми в судовому засіданні прокурором і слідчим. Таким чином, в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
При цьому, для розгляду вказаного клопотання надавались матеріали кримінального провадження в 13-ти томах.
Слід зауважити, що з моменту внесення відомостей в ЄРДР 19 серпня 2021 року по даний час досудове розслідування триває період часу більше двох з половиною років, за який орган досудового розслідування мав можливість провести всі необхідні слідчі дії.
Таким чином, Глава 16 та Глава 17 КПК України не передбачають повторного накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене і особа позбавлена за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування таким, яке скасовано у встановленому цим Кодексом порядку ухвалою слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 26, 40, 100, 170-173, 175, 309, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 26 лютого 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1