Справа №463/2060/23
Провадження №1-кс/463/1778/24
26 лютого 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12017140050003042 від 14 липня 2017 року про арешт майна,
слідчий як сторона кримінального провадження звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна під літ. «Б-1», що за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження №12017140050003042 від 14 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365-2, ч.4 ст.197-1 КК України, щодо будівництва, державної реєстрації речових прав та відчуження незаконного збудованого об'єкту нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Лазнева. Постановою слідчого визнано нежитлової будівлі під літ. «Б-1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , речовим доказом у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги, що нежитлова будівля має суттєве значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення, при співставленні з іншими доказами у кримінальному провадженні може мати істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що надасть можливість отримати інформацію, яка має значення у розслідуванні кримінального провадження та має у провадженні статус речового доказу, просить накласти на такий арешт.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, а тому вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання без його участі.
В судове засідання власник майна не викликалось у відповідності до положень ч.2 ст.172 КПК України.
Оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12017140050003042 від 14 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365-2, ч.4 ст.197-1 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що незважаючи на вимоги вищевказаних положень чинного законодавства у сфері земельних відносин, ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 03.04.2017, діючи умисно, з корисливих мотивів розробив злочинний план з метою будівництва, державної реєстрації речових прав та відчуження незаконного збудованого об'єкту нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, яка відповідно до рішення Львівської міської ради №1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» знаходиться в межах історичного ареалу та відноситься до особливо цінних земель, за наступних обставин.
Так, з метою приховування своїх злочинних дій та уникнення у подальшому кримінальної відповідальності, 03.04.2017 приватне підприємство «ТИСА 2011» (далі - ПП «ТИСА 2011») в особі директора ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. ст. 203, 875 Цивільного кодексу України, ст. 317 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», усвідомлюючи відсутність будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0, 084 га, яка знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова, уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕЩИЦЯ» (далі - ТОВ «ВЕРЕЩИЦЯ») в особі ОСОБА_6 договір на виконання юридичних та фактичних дій пов'язаних із будівництвом (створенням) об'єкта нерухомості (нежитлової будівлі), загальною площею 80, 5 м', що за адресою: м. Львів, вул. Лазнева, За (далі - Договір).
Відповідно до п.3.1.2. Договору ТОВ «ВЕРЕЩИЦЯ» зобов'язується вчинити в інтересах ПП «ТИСА 2011» усі необхідні дії спрямовані на погодження та одержання документів дозвільного характеру для будівництва (створення) об'єкта нерухомості.
Так, за результатами виконання умов Договору, 12.06.2017 між ПП «ТИСА 2011» в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ВЕРЕЩИЦЯ» в особі ОСОБА_6 укладено акт приймання-передачі завершеного будівництвом об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі під літ. «Б-1», загальною площею 80, 5 м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазнева, 3а, однак обумовлені договором дії спрямовані на погодження та одержання документів дозвільного характеру для будівництва (створення) об'єкта нерухомості ТОВ «ВЕРЕЩИЦЯ» в особі ОСОБА_6 виконані не були.
Достовірно знаючи про факт відсутності документів дозвільного характеру для будівництва (створення) об'єкта нерухомості, правовстановлюючих документів щодо користування та/або права власності на вказану земельну ділянку, маючи на меті проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 забезпечив виготовлення технічного паспорта на вказаний об'єкт нерухомості та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.06.2017, надав документи директору Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА 2017» (далі - ТОВ «ТИСА 2017»), одноосібним засновником якого являється ПП «ТИСА 2011», ОСОБА_7 для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрацію якого всупереч вимогам ст.ст. 3, 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 40, 48 Постанови КМУ N?1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провів державний реєстратор Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8 .
Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел в частині відчуження вищезгаданого самовільно збудованого об'єкту нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, ОСОБА_5 будучи одноосібним засновником ПП «ТИСА 2011» в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.07.2017 прийняв рішення про відчуження вказаного об'єкту нерухомого майна.
З метою приховування своїх злочинних дій та уникнення відповідальності, ОСОБА_5 доручив укласти договір купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомого майна директору ТОВ «ТИСА 2017» (засновником якого являється ПІП «ТИСА 2011») ОСОБА_7 , який в свою чергу 20.07.2017 перебуваючи у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , уклав із ОСОБА_10 договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 80,5 м2, таким чином відчуживши самовільно збудовану будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель.
29.08.2017 старшим слідчим групи слідчих винесено постанову про визнання нежитлової будівлі під літ. «Б-1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , За речовим доказом у кримінальному провадженні.
12.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, тобто у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного рестру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження ОНМ, об'єкт нерухомого майна під літ. «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В розумінні ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
В частині 3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
З врахуванням положень ч.2 ст.173 КПК України, приходжу до переконання, що наявні правові підстави для арешту майна; таке майно може бути використано як доказу у кримінальному провадженні; на даній стадії слідства є достатні підстави вважати, що вчинене кримінальне правопорушення; скоєнням злочину може бути заподіяна значна шкода територіальній громаді м. Львова; арешт майна є розумним та співрозмірним обмеження права власності у вказаному кримінальному провадженні та відповідає його завданням, а тому слід клопотання задоволити та накласти арешт на об'єкта нерухомого майна.
Керуючись вимогами ст.ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -
клопотання задоволити.
Накласти у кримінальному провадженні №12017140050003042 від 14 липня 2017 року арешт із забороною відчуження на об'єкта нерухомого майна під літ. «Б-1», що за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно положень ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає оприлюдненню не раніше дня її звернення до виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1