Справа № 462/9705/23
23 лютого 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,
при секретарі судового засідання: Каралюс Т.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Моршинської міської ради Львівської області в особі Служби у справах дітей Управління соціально-гуманітарної політики про позбавлення батьківських прав,
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Моршинської міської ради Львівської області в особі Служби у справах дітей Управління соціально-гуманітарної політики про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2023 року провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.01.2024 року.
Ухвалу суду від 28.12.2023 року скеровано сторонам та третій особі, поштовий конверт скерований позивачу повернуто суду відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання, а також виклик позивача здійснено шляхом скерування SMS-повідомлення на вказаний у позові номер телефону.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Згідно постанови ВС від 30.11.2022 року у справі №759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Зі огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Згідно відповіді №226860 представник позивача - адвокат Конюшко Д.Б. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
30.01.2024 року представник позивача - адвокат Конюшко Д.Б. подав суду клопотання про відкладення судового засідання/проведення судового засідання без участі сторони позивача, у якому вказує, що у разі неотримання судом висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав, то засідання призначене на 30.01.2024 року слід відкласти, а у разі отримання такого судом такого висновку, засідання слід провести за відсутності сторони позивача.
Водночас, матеріали справи не містять доказів, що сторона позивача зверталася до третьої особи щодо отримання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав відповідача, або подавала відповідне клопотання про витребування доказів судом.
Крім цього, на електронну адресу Залізничного районного суду м. Львова 08.02.2024 року надійшло клопотання третьої особи Управління соціально-гуманітарної політики Служби у справах дітей Моршинської міської ради Львівської області про розгляд справи без участі представника третьої особи.
У зв'язку із першою неявкою у підготовче засідання позивача та його представника підготовче засідання було відкладено на 23 лютого 2024 року.
Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 10 липня 2017 року у справі «Гінчо проти Португалії» Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Частиною 1 ст. 197 ЦПК України визначено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Згідно п.1 ч.2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Із змісту ч.2 ст. 223 ЦПК України вбачається, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно ч.3 вказаної статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судом встановлено, що справа № 462/9705/23 перебуває у провадженні Залізничного районного суду м. Львова з грудня 2023 року, підготовче засідання у справі відкладалося у зв'язку із неявкою сторони позивача за клопотанням представника позивача.
Так, як вбачається з матеріалів справи, про підготовчі засідання, що були призначені на 30.01.2024 року та 23.02.2024 року, суд повідомляв позивача ОСОБА_1 шляхом скерування поштової кореспонденції на адресу, вказану у позовній заяві, а також шляхом доставки повідомлення у додатку «Viber» на номер мобільного телефону вказаного у позовній заяві, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справах № 911/3142/19 та №759/14068/19.
Представник позивача має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, де отримує усю інформацію щодо розгляду справи, а також повідомлявся судом шляхом доставки повідомлення у додатку «Viber» на номер мобільного телефону вказаного у позовній заяві.
У підготовче засідання 23.02.2024 року повторно не з'явилися ні позивач особисто, ні представник позивача, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, як і клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Із аналізу ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019).
Так, позивач та його представник у підготовчі засідання, призначені на 30.01.2024 р. та 23.02.2024 р, повторно не з'явилися, заяви про розгляд справи у їхню відсутність не подали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведене, зокрема, строки розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами, повторні неявки позивача та її представника у підготовче засідання, неподання стороною позивача заяви про розгляд справи у їхню відсутність, суд приходить до висновку, що підготовче провадження у справі та розгляд за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Моршинської міської ради Львівської області в особі Служби у справах дітей Управління соціально-гуманітарної політики про позбавлення батьківських прав, не може бути проведено за відсутності позивача та/або її представника із врахуванням заявленого позову, а тому, враховуючи положення ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 44, 198, 223, п.3 ч.1 ст. 257, 259, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Моршинської міської ради Львівської області в особі Служби у справах дітей Управління соціально-гуманітарної політики про позбавлення батьківських прав - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, або у строки та порядку визначені ст. 354, 355 ЦПК України.
Повний текст ухвали складний 26 лютого 2024 року.
Суддя: Бориславський Ю. Л.