21.02.2024
ЄУН 337/3565/22
Провадження №2/337/13/2024
21 лютого 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
представника позивача Ременюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2022 року до суду надійшов позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008 року в загальній сумі 19967,21 доларів США.
Позов мотивує тим, що 16.05.2008р. між ВАТ «Сведбанк» (правонаступником є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0703/0508/71-090 за умовами якого позичальник ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти у розмірі 18 000 доларів США та зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та Додатком №1 до нього - Графіком погашення кредиту. 25.05.2012р. ПАТ «Сведбанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за цим кредитним договором, яке у свою чергу 15.06.2012р. відступило його ПАТ «Альфа-Банк». Свої зобов'язання за вказаним вище кредитним договором відповідач належним чином не виконав, в результаті чого станом на 12.01.2022р. має заборгованість у розмірі 19967,21 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом - 12344,85 доларів США, заборгованості за відсотками - 7622,36 доларів США.
Ухвалою суду від 31.10.2022р. за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12.12.2022р. змінено найменування позивача з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».
У відзиві на позовну заяву, який надійшов 27.12.2022р. на електронну адресу суду, а 29.12.2022р. поштовим зв'язком, відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав в повному обсязі та зазначив, що останні платежі за кредитним договором були здійснені ним у листопаді 2016 року. Строк на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплинув. Подав заяву, в якій просить застосувати строк позовної давності та відмовити у позові. Також зазначив, що у додаткових угодах про внесення змін і доповнень до кредитного договору, а саме від 04.02.2015р., 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р, 26.11.2015р., 02.12.2015р., копії яких були додані до позову, не було пункту 7 у такій редакції, в якій вони були подані до матеріалів цієї справи. Він свою згоду на збільшення строку позовної давності не надавав.
У письмових поясненнях представника позивача АТ «СЕНС БАНК» Ременюк Т.О., які надійшли до суду 11.01.2023р., крім іншого зазначено, що факт укладання як основного договору, так і договорів про внесення змін і доповнень, вже встановлено та перевірено рішенням Верховного Суду від 16.09.2022р. у справі №337/144/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання договорів недійсними. Зокрема, пунктом 7 договору від 03.07.2015р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., сторони погодили, що строк позовної давності за кредитним договором становить 50 років. В подальшому, у договорах про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., які були укладені 29.10.2015р., 26.11.2015р., 02.12.2015р. сторони також погодили збільшення строку позовної давності до 50 років.
09.02.2023р. від представника позивача АТ «СЕНС БАНК» Ременюк Т.О. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів договорів від 04.02.2015р., 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р., 26.11.2015р., 02.12.2015р. про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р.
06.03.2023р. від представника позивача АТ «СЕНС БАНК» Ременюк Т.О. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Ухвалою суду від 19.04.2023р. у справі за клопотанням відповідача, з метою з'ясування питання належності відповідачу ОСОБА_1 підпису на договорах від 04.02.2015р., 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р, 26.11.2015р., 02.12.2015р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі було зупинено.
Ухвалою суду від 19.05.2023р. у зв'язку з надходженням клопотання експерта №СЕ-19/108-23/6985-ПЧ від 12.05.2023р. про надання додаткових матеріалів та зазначення інформації щодо порівняльного матеріалу, у справі було поновлено провадження.
Ухвалою суду від 14.06.2023р. клопотання судового експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було задоволено, в розпорядження експерта надано додаткові експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 та в ухвалі зазначені документи з вільними зразками підпису ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах цивільної справи. Провадження у цивільній справі на час проведення експертизи було зупинено.
01.08.2023р. до суду з Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС надійшли матеріали цивільної справи та повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 27.07.2023р. №СЕ-19/108-23/6985-ПЧ у зв'язку з відсутністю підтвердження оплати вартості експертизи.
Ухвалою від 08.08.2023р. у справі було поновлено провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
26.09.2023р. від відповідача ОСОБА_1 на електронну пошту суду, а 27.09.2023р. через канцелярію суду надійшла заява, в якій він просив повторно постановити ухвалу про проведення судової почеркознавчої експертизи, зобов'язався вчасно оплатити рахунок експертної установи.
Ухвалою суду від 27.09.2023р. було повторно направлено до Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали справи для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 19.04.2023 року, з урахуванням ухвали суду від 14.06.2023 року у цій же справі, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.
09.11.2023р. до суду надійшло клопотання судового експерта щодо оплати вартості експертизи з розрахунком, про що в той же день повідомлено відповідача ОСОБА_1
24.11.2023р. від відповідача ОСОБА_1 на електронну пошту суду надійшла заява про неможливість оплати проведення експертизи.
05.12.2023р. до суду з Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС надійшли матеріали цивільної справи та надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/108-23/17122-ПЧ від 29.11.2023р. у зв'язку з відсутністю підтвердження оплати вартості експертизи.
Ухвалою від 06.12.2023р. у справі було поновлено провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 18.12.2023р. підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача - Ременюк Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки про виклик до суду у додаток «Viber» та на електронну адресу відповідача. Крім того, судова повістка відповідачу була також надіслана за зареєстрованим місцем його проживання, проте поштове відправлення було повернуто з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки не подав. Тому суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутність відповідача.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини:
16.05.2008р. ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0703/0508/71-090, за умовами якого позичальник ОСОБА_1 отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 18 000 доларів США на строк з 16 травня 2008 року по 16 травня 2038 року зі сплатою 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (т.1 арк.6-12).
Відповідно до п. 1.2. договору, кредит надається у готівковій формі через касу банку або у безготівковій формі на підставі заяви позичальника з метою подальшої конвертації суми отриманого кредиту у національну валюту України та внесення коштів в національній валюті України на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в оплату за договором купівлі-продажу.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору, кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу з метою придбання квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з п.3.1 договору, позичальник зобов'язався здійснювати погашення заборгованості за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця, через касу банку згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.10.11 договору, сторони домовились, що строк позовної давності за будь-якими вимогами Банку, що випливають з цього договору, встановлюються тривалістю десять років.
У пунктах 10.10, 10.13 договору, сторони погодили, що з укладанням договору досягли згоди з усіх його істотних умов. Позичальник підтвердив, що перед укладенням кредитного договору банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також при укладенні кредитного договору йому була надана вся необхідна інформація передбачена Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 в повному обсязі.
Додатком №1 до кредитного договору є Графік погашення кредиту.
Факт видачі і отримання грошових коштів підтверджується заявою про видачу готівки №1 від 16.05.2008р. на суму 18 000 доларів США (еквівалент у гривнях 90 900 грн.) за договором № 0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., яка підписана позивачем ОСОБА_1 (т.1 арк.14).
25.05.2012р. між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. (т.1 арк.32-50).
15.06.2012р. між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. (т.1 арк.51-61).
В подальшому, у 2015 році між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено ряд договорів про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., а саме 04.02.2015р. (т.1 арк. 12 зворот-13, 175-177), 20.04.2015р. (т.1 арк.30-31, 178-180), 25.05.2015р. (т.1 арк. 28 зворот-29, 181-183), 03.07.2015р. (т.1 арк.27-28, 184-186), 29.10.2015р. (т.1 арк.23-24, 187-189), 26.11.2015р (т.1 арк.25-26, 190-192), 02.12.2015р. (т.1 арк.16-17, 193-195), в яких був встановлений порядок погашення заборгованості по сплаті процентів та боргу за кредитним договором.
Крім того, згідно з п.7 договору про внесення змін і доповнень від 04.02.2015р., незалежно від умов кредитного договору цим договором про внесення змін і доповнень сторони реалізуючи свої права, що встановлені статтею 259 Цивільного кодексу України, домовились, що позовна давність за спорами, що випливають із кредитного договору, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів, пені) тощо, становить 50 (п'ятдесят) років. Сторонами встановлено, що вказане застереження є договором про збільшення позовної давності.
Аналогічні умови містить п.7 договорів про внесення змін і доповнень від 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р., 26.11.2015р. та 02.12.2015р.
Окрім того, ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» був підписаний розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг станом на 02.12.2015р. як додаток № 1 до кредитного договору № 0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. (т.1 арк.17 зворот -19, 196-198).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.01.2022р. становить 19967,21 доларів США та складається з заборгованості за кредитом - 12344,85 доларів США (за курсом НБУ еквівалентно 339598,18 грн.), заборгованості за відсотками в розмірі 7622,36 доларів США (за курсом НБУ еквівалентно 209685,79 грн.) (т.1 арк.15).
Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022р., вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (т.1 арк105-110).
01.12.2022р. Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (т.1 арк.103).
Також судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15.06.2020р. у справі ЄУН 337/144/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк», ПАТ «Альфа-Банк», третя особи: ПАТ «Дельта Банк», Головне управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області, про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26.01.2021р. рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2020р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.09.2022р. рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2020р. та постанову Запорізького апеляційного суду від 26.01.2021р. залишено без змін.
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Крім того, згідно п.1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає позов АТ «Сенс Банк» таким, що підлягає задоволенню.
Так, суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.
Так, суд вважає встановленим та доведеним, що ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк»), діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. Цей договір оформлений письмовим документом, підписаний сторонами, як того вимагають ст.207, 1055 ЦК України. Зі змісту кредитного договору вбачається, що сторонами обумовлена сума кредитних коштів, розмір відсотків за користування ними, порядок їх надання Банком позичальнику, а також строк, порядок та умови повернення кредиту позичальником, тобто усі істотні умови кредитного договору.
Також встановлено, що кредитний договір між сторонами було укладено в іноземній валюті - доларах США. Його правомірність відповідачем у даній справі не оспорюється.
Таким чином, укладений між вказаними сторонами 16.05.2008р. кредитний договір №0703/0508/71-090 є чинним і обов'язковим для виконання.
Також судом встановлено, що кредитні кошти в сумі 18000,00 доларів США були видані відповідачу, факт їх видачі відповідачу підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 16.05.2008р., яка надана суду позивачем в копії, та вказаний факт відповідачем не спростований.
Надалі, 25.05.2012р. право вимоги за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. було відступлено ПАТ «Сведбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», яким, в свою чергу, 15.06.2012р. відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором на користь позивача АТ «СЕНС БАНК» (змінена назва АТ «Альфа-Банк») і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконував свого зобов'язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Так, звернувшись до суду, позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла станом на 12.01.2022р. і становить загалом 19967,21 доларів США та складається з заборгованості по кредиту - 12344,85 доларів США, заборгованості по відсотках - 7622,36 доларів США.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, наданими позивачем, який суд вважає належним та допустимим доказом і приймає до уваги при ухваленні цього рішення.
Правильність наданого розрахунку розміру заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідачем не спростована і фактично ним у відзиві не оспорюється, розрахунок відповідає умовам кредитного договору, відображає прийняті платежі, нарахування процентів за договором і не дає підстав ставити його під сумнів.
При цьому суд враховує, що оскільки кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повертати позику частинами, а ОСОБА_1 допущено неналежне виконання зобов'язань, то банк, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, набув права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Крім того, суд вважає, що вимога банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача в доларах США відповідає змісту ч. 3 ст. 533 ЦК України, якою встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
В даному випадку суд враховує, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитор (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення має зазначити про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини 3 ст. 533 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні кредитного №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., сторони погодили надання кредитних коштів у розмірі 18000,00 доларів США, тобто у валюті відмінній від національної валюти України, зазначивши про здійснення погашення кредиту та відсотків за його користування щомісячно частинами, відповідно до Графіку платежів, в якому вказані суми платежу у доларах США, що свідчить про узгодження сторонами повернення позики саме в іноземній валюті.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. станом на 12.01.2022р. у загальній сумі 19967,21 доларів США, яка складається з заборгованості по кредиту - 12344,85 доларів США, заборгованості по відсотках - 7622,36 доларів США.
Доводи відповідача ОСОБА_1 про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним та необґрунтованим.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України визначений загальний термін позовної давності три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253, 255 цього Кодексу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
При цьому, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Ухвалюючи рішення у даній справі суд враховує, що сторони кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. домовились, що строк позовної давності за будь-якими вимогами Банку, що випливають з цього договору, встановлюються тривалістю десять років (п.10.11 договору).
В подальшому, відповідно до п.7 договору від 04.02.2015р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., який укладений сторонами, реалізуючи свої права, що встановлені ст.259 ЦК України, сторони домовились, що позовна давність за спорами, що випливають із кредитного договору, становить 50 років. Сторонами також встановлено, що вказане застереження є договором про збільшення позовної давності.
Аналогічні умови містить п.7 договорів від 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р., 26.11.2015р. та 02.12.2015р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р.
Таким чином сторони збільшили строк позовної давності до 50 років, і відповідач, підписавши такі умови, погодився з ними.
Відповідно до розрахунку заборгованості, останні платежі за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., здійснені ОСОБА_1 у жовтні 2016 року, що свідчить про те, що строк позовної давності позивачем не пропущений.
Заперечуючи проти цього позову відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що укладені між ним та АТ «Альфа-Банк» договори про внесення змін і доповнень до кредитного договору, а саме договори від 04.02.2015р., 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р, 26.11.2015р., 02.12.2015р., не містили пункту 7 у такій редакції, в якій вони були подані до матеріалів цієї справи і він свою згоду на збільшення строку позовної давності не надавав.
Однак, в порушення ст.12, 13, 81 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень суду не подав.
Під час підготовчого провадження по справі відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою з'ясування питання належності йому підпису на договорах від 04.02.2015р., 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р, 26.11.2015р., 02.12.2015р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., яке було задоволено судом ухвалою від 19.04.2023р.
Разом з тим, на виконання зазначеної ухвали суду відповідач ОСОБА_1 оплату за проведення експертизи не здійснив, у зв'язку з чим 27.07.2023р. експертом складено повідомлення про неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи і ухвала суду повернута без виконання.
В подальшому, за клопотанням відповідача ухвалою суду від 27.09.2023р. матеріали справи повторно були направлені експерту для проведення почеркознавчої експертизи, проте справа 05.12.2023р. повернута до суду з повідомленням експерта від 29.11.2023р. про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку з відсутністю підтвердження оплати вартості експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи вищевказані обставини, а також безпосередньо дослідивши в судовому засіданні надані представником позивача оригінали договорів від 04.02.2015р., 20.04.2015р., 25.05.2015р., 03.07.2015р., 29.10.2015р, 26.11.2015р., 02.12.2015р. про внесення змін і доповнень до кредитного договору №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р., які є належними та допустимими доказами, суд вважає доведеним факт особистого підписання відповідачем ОСОБА_1 вказаних документів, що, в свою чергу, і є свідченням укладання відповідного договору.
Отже, як вже зазначалось, строк позовної давності позивачем не пропущений.
На підставі всього вищевикладеного суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Крім того, згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 10952,59 грн.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 109, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»(код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) заборгованість за кредитним договором №0703/0508/71-090 від 16.05.2008р. в загальній сумі 19967,21 доларів США (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім доларів США 21 цент), яка складається з заборгованості по кредиту - 12344,85 доларів США, заборгованості по відсотках - 7622,36 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»(код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) судові витрати по сплаті судового збору 10952 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 59 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 лютого 2024 року.
Суддя М.В.Сидорова