1Справа № 335/1239/24 2-а/335/38/2024
26 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Федоренко Христини Вікторівни, Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
01.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративний позовом. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 грудня 2023 року поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Федоренко Х.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою.Зазначена Постанова є протиправною, винесена з порушенням норм процесуального та адміністративного права і підлягає скасуванню. 18 грудня 2023 року, приблизно об 11 годині 20 хвилин Позивач, прямуючи до свого місця проживання та керуючи автомобілем «Honda X-NV », реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив маневр повороту ліворуч, а саме покинув вул. Прибережна магістраль, по якій рухався та здійснив заїзд на вул. Українську у м. Запоріжжя, попередньо, перед початком руху подавши сигнал світловим покажчиком правого повороту відповідно напрямку руху автомобіля. Після чого був зупинений співробітниками поліції, один з яких повідомив, що відносно нього буде винесено "постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.9.2.а. ПДР, а саме: порушення попереджувальних сигналів перед початком руху та зупинкою по вул. Українській 2Д. Вказано, що до Постанови додається відеофіксація порушення з нагрудного реєстратора, однак ні фото, ні відео до Постанови додано не було, спосіб, в який можливо ознайомитись з доказами, також не вказано. Оскільки він завчасно попередив та увімкнув попереджувальний сигнал перед початком руху при заїзді на вул. Українську у м Запоріжжі, притягнення Позивача до відповідальності за порушення п.9.2.а. ПДР є неправомірним.
Просить скасувати як незаконну постанову серії ЕНА № 1118263 від 18.12.2023, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Федоренко Х.В., якою на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 02.02.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.02.2024 року надійшов відзив Управління патрульної поліції, у якому, не погоджуючись із адміністративним позовом, представник відповідача зазначає, що 18.12.2023 року під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. Оскільки правопорушення мало місце, а відповідно до ст. 19 Конституції України - Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив вимоги п. 9.2.а ПДР України. В ході розгляду справи, поліцейськім УПП в Запорізькій області ДПП було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач, будь яких клопотань не заявляв.
При цьому доводи Позивача про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1118263 від 18.12.2023 року внаслідок грубого порушення норм матеріального та процесуального права належним чином спростовуються відеозаписом з портативних відеореєстраторів інспекторів УПП в Запорізькій області ДПП та відеозаписом з відеореєстратора. який встановлений в службовому транспортному засобі.
Отже, доводи Позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не дотримання законності поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, шо є неприпустимим. Таким чином обставини, на які вказує Позивач, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог із таких підстав.
Із постанови серії ЕНА № 1118263 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної 18.12.2023, встановлюється, що 18.12.2023 року о 11-28 в м.Запоріжжя, вул. Українська 2Д, водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2 «а» ПДР України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1.3.ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9 цих правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
За положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами п. 9.2 «а» ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 18.12.2023 року о 11-28 год. в м.Запоріжжя, вул. Українська 2Д водій, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2 «а» ПДР України, у підтвердження доведеності факту чого у матеріалах справи міститься відеозапис із службового відеореєстратора, який додано до відзиву відповідачем. Крім того ідентичний відеозапис долучено до позову і самим позивачем.
Посилання позивача на не доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовується відеозаписом з камери інспектора патрульної поліції.
Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій наданий запис події 18.12.2023.
Із зазначеного запису, випливає, що автомобіль Honda X-NV в м.Запоріжжя рухається по Прибережній магістралі в напрямку гіпермаркету Епіцентр, показує світловий покажчик повороту ліворуч, здійснює маневр повороту ліворуч по смузі розвороту та зупиняється на світлофорі на червоне світло перед виїздом на Прибережну магістраль у зворотному напрямку руху та вимикає світловий покажчик повороту стоїть на світлофорі без увімкненого світлового покажчика повороту 20 секунд. Коли вмикається зелене світло автомобіль починає рух без увімкненого світлового повороту ліворуч, у подальшому при перестроюванні вмикається світловий покажчик повороту праворуч та повертає праворуч на вул. Українська, у подальшому його зупиняє працівники поліції. Отже з вказаного відео чітко видно, що позивач керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За положеннями ст. 31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема і ч. 2 ст. 122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За положеннями ч. ч. 1,2 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейські відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме від імені Національної поліції України і її територіальних органів. Відтак, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення. За таких підстав, відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, що кореспондується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
Отже відповідачем належним чином спростовані доводи позивача та надано беззаперечний доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 статті 122 КУпАП, а саме: відеозапис з підтвердженням факту вчинення правопорушення.
Відеозапис проведено посадової особою відповідача у відповідності до положень ст..40 Закону України «Про Національну поліцію», за якими поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про наявність належних і допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, проведення розгляду справи у відповідності до вимог чинного законодавства, права особи, що притягується до адміністративної відповідальності не порушені.
Інспектор Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції при винесені оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описано правопорушення, яке було скоєно, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права.
Відеоматеріали з місця події, що були долучені відповідачем до матеріалів справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сукупності є доказами в адміністративній справі які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 діяння.
Посилання позивача зазначені в позові не може бути прийняті судом як докази відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки з письмових пояснень відповідача, матеріалів адміністративної справи та оглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце.
Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивач не надав, всі його позовні вимоги зводяться до висвітлення порушень норм процесуального права з боку інспектора, що в судовому засіданні не було встановлено.
З огляду на наведені обставини та інформацію яка міститься на відеозапису, доводи позивача про те, що він здійснив маневр повороту ліворуч, а саме покинув вул. Прибережна магістраль, по якій рухався та здійснив заїзд на вул. Українську у м. Запоріжжя, попередньо, перед початком руху подавши сигнал світловим покажчиком правого повороту відповідно напрямку руху автомобіля спростовуються відеозаписом, з якого видно, що перед початком руху на світлофорі водій не увімкнув світловий покажчик руху.
По суті, позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на не представлення позивачем доказів, які спростовують обставини, викладені поліцейським в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, судом розцінюються не обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
З'ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх здобутими по справі доказами, суд вважає, що дії посадових осіб відповідача по винесенню спірної постанови були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено законом, а відтак не знаходить підстав для висновку про незаконність постанови та її скасування, а тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 244, 246, 255, 272, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейського 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Федоренко Христини Вікторівни, Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 26.02.2024 року.
Суддя Ю.В. Апаллонова