Справа №333/10025/23
Провадження № 2/333/1362/24
13 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, -
09.11.2023 р. позивач КОНЦЕРН «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, який обґрунтовує наступним.
Відповідачі є власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 , їх місце проживання зареєстроване за цією адресою.
Позивач, в період з 01.10.2017 р. по 31.08.2023 р., надав відповідачам послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 .
З 01.11.2021 р. укладений типовий індивідуальний договір №602400990 про надання послуг з теплової енергії, послуги гарячої води.
Відповідно до діючого законодавства та умов вищевказаного договору, споживачі зазначених послуг мають вчасно оплачувати отримані послуги.
Відповідачі не оплатили дані послуги у встановлені законодавством строки, в зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 67705,23 грн., яка не погашена станом на день пред'явлення позову.
Позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідачів, в солідарному порядку, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2684,00 гривень.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2023 р. відкрито провадження у цій справі, встановлений її розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам визначений строк для надання заяв по суті спору.
Відповідач ОСОБА_1 надав заяву про застосування строків позовної давності до пред'явлених вимог, також зазначив, що позов не відповідає вимогам ст.175-177 ЦПК України.
Представник позивача в додаткових поясненнях зазначив, посилання відповідача на ст.ст. 175-177 ЦПК України, не конкретизовані, оскільки не зазначено в чому полягає невідповідність позову зазначеним вище правовим нормам. Також вважає, що позов поданий в межах строку позовної давності, оскільки під час дії карантину строк позовної давності призупинився.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися. З урахуванням положень п.4 ч. 4 ст. 128 ЦПК України, про час, дату та місце слухання справи повідомлені. Відповідачем ОСОБА_1 в окремій процесуальній заяві викладена позиція з приводу заявлених позовних вимог.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи, а саме, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідки позивача про заборгованість, розрахунку заборгованості, в заявлений позивачем період надання комунальних послуг, вбачається, що відповідачі були співвласниками житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачами послуг з централізованого опалення в період з 01.10.2017 р. по 31.08.2023 р. та постачання гарячої води - в період з 01.10.2017 р. по 31.05.2022 р, що надавалися Концерном «Міські теплові мережі» за вищевказаною адресою. Особовий рахунок споживача цих послуг № НОМЕР_1 .
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), Законом України «Про теплопостачання», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, які діяли до 01.05.2022 р., Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1022), типовими індивідуальними договорами на надання вищевказаних послуг, які є публічними і викладені на офіційному сайті позивача,
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. (стаття 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, що діяла в період існування спірних відносин). Споживачем послуг є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 цього Закону)
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги).
Споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ст. 7 цього Закону).
Згідно з ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
На підставі п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за №630, які діяли до 01.05.2022 р., плата за надані послуги вноситься щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця за розрахунковим.
Відповідно п. 37Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85), оплата послуг з постачання гарячої води здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Згідно з п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідач ОСОБА_1 в своїй заяві про застосування строку позовної давності не заперечував з приводу заявлених позивачем обставин щодо надання в належну відповідачам квартиру вищевказаних послуг.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що у сторін спору до 02.11.2021 р. були фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, і відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов'язку оплати за надані такі послуги. З 02.11.2021 р. відносини з приводу надання вищевказаних послуг регулюються типовим індивідуальним договором, який є публічним, та вищевказаними нормативно-правовими актами.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З розрахунку заборгованості, вбачається, що позивачем здійснено нарахування по оплаті за надані відповідачам послуги з центрального опалення в період з 01.10.2017 р. по 31.08.2023 р., в тому числі і за послуги абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку, які передбачені п. 35 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, та які вноситься споживачем виконавцю щомісяця. Також здійснені нарахування за надані послуги з постачання гарячої води в період з 01.10.2017 р. по 31.05.2022 р. Оплата за дані послуги відповідачами не здійснювалась належним чином, внаслідок чого заборгованість за цей період складає у загальному розмірі 67705,23 грн., в тому числі: заборгованість за опалення - 47239,55 грн., заборгованість та теплову енергію - 17280,29 грн., постачання гарячої води - 2355,87 грн., функціонування ГВП - 257,52 грн., абонплата по тепловій енергії - 438,00 грн., абонплата по гарячому водопостачанню - 110,00 грн., яка добровільно відповідачами не сплачена. Наявність вищевказаної заборгованості відповідачами належними доказами не спростована.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що право позивача на належну оплату наданих ним відповідачам, у вищевказаний період зазначених вище послуг порушене.
Відповідачем під час розгляду справи було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Вирішуючи дану заявлену вимогу відповідача, суд враховує наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (дані правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).
Позивачем заявлені вимоги за період з 01.10.2017 р. по 31.08.2023 р., з якими він звернувся до суду 09.11.2023 р.
30 березня 2020 року Верховна Рада прийняла закон № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину, який закінчився в липні 2023 р. З урахуванням зазначеного, застосуванню підлягає строк позовної давності, щодо платежів, які мали бути сплачені до 2 квітня 2017 року. Дана правова позиція міститься і в постанові Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2022 р. по справі № 336/686/21.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач із заявленими вимогами звернувся в межах строку позовної давності, відтак заявлені відповідачем вимоги про застосування наслідків пропуску строку позовної давності необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
В силу вимог ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Встановлено, що по даній квартирі відкритий лише один особовий рахунок по оплаті послуг, відповідачі є споживачами вищевказаних послуг, наданих позивачем в дану квартиру, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється повністю на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів, а саме, по 1342,00 грн., з кожного.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, - задовольнити повністю.
Стягнути, в солідарному порядку, із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458), заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, у розмірі 67705,23 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот п'ять гривень 23 копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі по 1342,00 грн., з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й.Наумова