Справа № 331/4034/23
Провадження № 3/331/3/2024
18 січня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №409460 від 12 червня 2023 року, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до опису протоколу серії ААД №409460 від 12.06.2023 - 12 червня 2023 року о 13 годині 10 хвилин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Запорізька буд. 1В водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом ЗАЗ- DAEWOO LANOS державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці та у лікаря нарколога відмовився у присутності лікаря, що підтверджується висновком лікаря №4363 від 12.06.2023 року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Автомобіль залишено на місці зупинки транспортного засобу без порушень ПДР України та не створює перешкод для інших учасників дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду провадження та бажання надати пояснення особисто суду не надав.
Адвокат Мельніков Віталій Євгенович, який діє в інтересах ОСОБА_1 у судовому засідання заявив усне клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 має декілька системних захворювань, а саме бронхіальну астму 3 ступеня та хронічний простатит, камені передміхурової залози та дизурію, які не дали можливості особі пройти огляд з метою виявлення сп'яніння. Звернув увагу на той факт, що ОСОБА_1 повідомляв співробітникам поліції та лікарю-наркологу про свої системні захворювання, а тому не зміг пройти огляд за допомогою газоаналізатору та здати біологічний матеріал (сечу), від проходження огляду не відмовився. Особа не може нести відповідальність за те, що відсутні умови для проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння для осіб, що мають певні захворювання.
За клопотанням захисника у судове засідання для надання пояснень викликався співробітник патрульної поліції, яким був складений адміністративний матеріал. Однак у судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення адвоката Мельнікова В.Є., дослідивши матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд приходить до наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стосовно заперечень адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, серед іншого:
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже Правилами дорожнього руху на особу, які є водієм покладаються додаткові обов'язки та обмеження, яких вона повинна дотримуватися у зв'язку із тим, що експлуатує об'єкт підвищеної небезпеки.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є керування транспортним засобом та відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Виконання вищевказаного пункту 2.5. Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Як вище зазначив суд, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.9 Розділу ІІ,п.17Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів, наявних в матеріалах адміністративної справи, вбачається, що ОСОБА_1 , намагався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, разом із поліцейськими проїхав до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, однак лікарю наркологу правопорушник пояснив, що в нього порушення сечовипускання, та порушення дихання.
У судовому засіданні досліджені надані стороною захисту медичні документи, а саме:
Медична картка стаціонарного хворого №2823 пульмонологічного відділення КНП «Міска лікарня №1» ЗОР. Відповідно до якої ОСОБА_1 був виписаний з поліпшенням, діагноз бронхіальна астма 3 ступеню, персистуючий перебіг, середньої тяжкості, счатсково контрольована ЛН 1, поліноз, хронічний алергічний риніт. Також містить ся вказівка на те, що бронхіальна астма діагностовано із 1992 року.
Консультаційний висновок спеціаліста - уролога КНП «Запорізька обласна клінічні лікарня» ЗОР, відповідно до якого ОСОБА_1 має наступні захворювання: хронічний простатит, камені передміхурової залози, біль у ділянці таза та дизурія.
Консультаційний висновок лікаря пульмонолога КНП «Міська лікарня №1» ЗОР, у якому також зазначено, що у разі нервового напруження може виникати напад задухи, який супроводжується розвитком бронхоспазму, що тягне за собою значене порушення дихання, яке не дає можливості зробити повноцінний форсований видих. Лікар зазначив, що саме так могло відбутися під час того, як ОСОБА_1 намагався пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до наступного, що за станом здоров'я ОСОБА_1 дійсно не міг здати відповідні аналізи на виявлення стану сп'яніння, про що він зазначав співробітникам поліції та лікарю (що зафіксовано на відеозаписі із нагрудної камери співробітників патрульної поліції), що не може судом розцінюватись як відмова від проходження медичного огляду, більш того ОСОБА_1 проїхав разом із поліцейськими до медичного закладу, пив воду, та вчиняв дії для проведення лабораторного аналізу.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява F 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, які безпосередньо надають суду можливість встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Д.М. Кольц