Дата документу 26.02.2024Справа № 554/12576/22
Провадження № 1-кп/554/38/2024
26 лютого 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022221170002444 від 04.08.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
01 серпня 2022 року приблизно о 19.40 год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку №39-Б по вул. Гвардійців. Широнинців у м. Харкові, побачив раніше знайомого йому ОСОБА_6 , з яким у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, після чого, даний словесний конфлікт переріс в бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
У цей час ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, несподівано для ОСОБА_6 , підняв із землі дерев'яну палицю та тримаючи її у правій руці наніс ОСОБА_6 , один удар нею в область обличчя, а саме під око у ліву скулу, внаслідок чого ОСОБА_6 , впав на коліна. Далі ОСОБА_4 , тримаючи дерев'яну палицю у правій руці, продовжив наносити потерпілому нею удари, а саме у тем'яну область голови, після чого потерпілий впав на сідниці а ОСОБА_4 , наніс ще один удар зазначеним вище предметом у область передпліччя правої руки, чим спричинив останньому, відповідно до висновку експерта тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правого передпліччя у вигляді перелому проксимального метаєпіфізу правої променевої кістки, яке за ступенем тяжкості відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості та спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3 тижнів; садна на голові, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримільного павопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій та вибачився перед потерпілим.
Захисник просила визначити ОСОБА_4 покарання з іспитовим строком.
Прокурор просила визнати ОСОБА_4 виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК Україниз іспитовим строком на 1 рік.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, при визначенні покарання покладався на розсуд суду.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.
Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до нетяжких злочинів.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Слід зазначити, що злочин вчинений обвинуваченим є нетяжким, однак, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, характеристику його особи, щире розкаяння у вчиненому, з урахуванням ставлення обвинуваченого до вчинення діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України із застосуванням ст. 75 та ст.76 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Витрати на залучення експертів відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме DVD-R диск білого кольору з відеофайлами - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1