Дата документу 23.02.2024Справа № 554/8400/22
Провадження № 1-кп/554/96/2024
23 лютого 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022221170002020 від 26.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.4 ст.296 КК України,-
У провадженні Октябрського районного суду м.Полтави перебувають матеріали кримінального провадження №12022221170002020 від 26.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.4 ст.296 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення обвинуваченому судово-психологічної експертизи та поставити на вирішення експертів наступні питання: 1.Чи міг ОСОБА_4 , перебуваючи в певному психологічному стані внаслідок впливу певних обставин, а саме: тяжка образа ОСОБА_4 з боку потерпілого ОСОБА_6 та спричинення тілесних ушкоджень, передбачати наслідки своїх дій? 2.Чи міг обвинувачуваний, за станом його психіки в момент скоєння інкримінованого, діяння, усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними? 3.Чи були викликані суспільне небезпечні дії обвинувачуваного станом сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту)? 4.Які психологічні причини обумовили настання цього стану? 5.У якій формі протікав афект, якщо він мав місце бути? 6.Чи міг обвинувачуваний у такому стані передбачати наслідки своїх дій? 7.Чи виник фізіологічний афект обвинувачуваного в силу його індивідуальних властивостей через деякий час після протизаконного насильства щодо нього або його тяжкої образи з боку потерпілого? 8.Якою мірою встановлені дії потерпілого могли вплинути на психічний стан обвинувачуваного і якою мірою вони стали причиною його послідучої поведінки? 9.Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан ОСОБА_4 на його поведінку під час вчинення інкримінованого йому правопорушення? Якщо мали, то яким саме був цей вплив? 11.Чи перебував ОСОБА_4 на момент скоєння інкримінованого йому правопорушення в емоційному стані? Якщо перебував, то в якому саме емоційному стані він перебував і що стало причиною виникнення цьому стану? 12.Чи перебував ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому правопорушення у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
Клопотання вмотивовано тим, що після дій потерпілого, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, у стані фізіологічного афекту спричинив ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження. Всі ці обставини мають важливе значення для справи, але не встановлені під час досудового розслідування..
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечувала, вважала дане клопотання затягуванням розгляду справи по суті.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Так, основними завданнями психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Об'єктом судово-психологічної експертизи (СПЕ) є психічно здорові особи.
Разом із тим, поставлені захисником питання, зокрема, щодо усвідомлення обвинуваченим своїх дій і можливості керувати ними та можливість передбачати наслідки своїх дій є завданням судово-психіатричної експертизи.
Також захисником не зазначена установа, якій він просить доручити проведення вищевказаної експертизи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Зважаючи, що в судовому засіданні не доведено наявність підстав, передбачених ч.1 ст. 332 КПК України, то у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 110, 242-243, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про призначення судово-психологічної експертизи - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 26.02.2024 року о 17.00 год.
Суддя Октябрського районного
суду м.Полтави ОСОБА_1