Справа № 541/325/24
Провадження № 1-кп/541/105/2024
21 лютого 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні під час розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання захисника обвинуваченого про скасування запобіжного заходу, скасування арешту на майно, зупинення кримінального провадження,
встановив:
В Миргородському міськрайонному суді Полтавської області розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про скасування запобіжного заходу, скасування арешту на майно, зупинення кримінального провадження, мотивуючи свої вимоги наступним. 11 жовтня 2023 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно було визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 107 360 грн, яку 12 жовтня 2023 року в інтересах ОСОБА_5 було внесено. 07 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави у зв'язку із застосуванням щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 січня 2024 року. Обвинувачений не переховується від органів досудового розслідування та суду, не намагається негативно вплинути на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та не вчинив інших кримінальних правопорушень, виконує покладені на нього обов'язки. ОСОБА_5 раніше не судимий, характеризується позитивно. Наразі ОСОБА_5 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить військову службу за призовом в Збройних Силах України. На даний час не існує ризиків, які б давали підстави продовженню необхідності дії застави, тому вказаний запобіжний захід доцільно змінити на особисте зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків. Оскільки заставу було внесено не ОСОБА_5 , а іншою особою, звернення її на виконання вироку в частині майнових стягнень, якщо такі будуть застосовані судом, виключається, тому в разі зміни запобіжного заходу підлягає вирішенню питання про повернення застави заставодавцю. Під час досудового розслідування у ОСОБА_5 вилучено майно, на яке було накладено арешт, в тому числі - мобільні телефони, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, куртку. Відносно телефонів та куртки проведено експертні дослідження. Вказані в клопотанні речі не несуть матеріальної цінності, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, предметами, що були об'єктами кримінально-протиправних дій, не набуті кримінально-протиправним шляхом. Враховуючи зазначене, оскільки досудове розслідування вже закінчено, а обвинувальний акт передано до суду, захисник вважає, що в накладенні арешту на зазначене майно відпала потреба, тому арешт на вказані речі підлягає скасуванню. В зв'язку із тим, що ОСОБА_5 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить службу в Збройних Силах України, у відповідності до положень ч. 1 ст. 335 КПК України судове провадження повинно бути зупинено.
Під час судового розгляду захисник обвинуваченого підтримав вказане клопотання з викладених у ньому підстав.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання з огляду на наступне. Клопотання про зупинення провадження є передчасним, оскільки наразі достеменно не відомо, чи проходить обвинувачений військову службу та не має можливості з'явитися до суду для розгляду даного кримінального провадження. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зникли, заставу можливо в подальшому звернути на виконання вироку. Мобільні телефони при ухваленні обвинувального вироку підлягають конфіскації, куртка містить на собі сліди злочину, а з належного обвинуваченому автомобіля було вилучено грошові кошти, що є предметом злочину, тому підстави, для скасування арешту на майно відсутні.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 жовтня 2023 рокубуло застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 107 360 грн.
12 жовтня 2023 року заставу у вказаному розмірі в інтересах ОСОБА_5 було внесено, після чого вважається, що до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави з визначеними слідчим суддею обов'язками, строк дії яких 07 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави було продовжено до 10 січня 2024 року.
Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані слідчим суддею під час продовження строку дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків.
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не перешкоджає інтересам правосуддя.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про скасування запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2023 року було накладено арешт на вилучене у ОСОБА_5 майно, в тому числі - мобільні телефони, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, куртку, належні останньому.
Арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів.
Згідно зі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд зазначає, що заявником не надано доказів безпідставності накладення арешту на належне обвинуваченому майно, а також того, що необхідність в такому заході забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала, оскільки наразі судовий розгляд не розпочато, речові докази не досліджені. Отримання експертних висновків під час досудового розслідування не виключає можливого проведення додаткових експертиз під час судового розгляду.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого про скасування арешту на майно задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
У відповідності з наданими суду довідкою від 19 лютого 2024 року № 1654/574, витягом з наказу від 03 лютого 2024 року № 38 ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 з 03 лютого 2024 року по теперішній час.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 335 КПК України зупинити провадження до звільнення обвинуваченого з військової служби.
Керуючись ст.ст. 131, 170, 174, 182, 194, 314, 315, 335 КПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого в частині скасування запобіжного заходу, скасування арешту на майно відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого про зупинення кримінального провадження задовольнити.
Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зупинити до звільнення останнього з військової служби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1