Справа № 539/692/24
Провадження № 1-кс/539/181/2024
26 лютого 2024 року м. Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 26.12.2023, -
В провадження слідчого судді надійшла скарга представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 26.12.2023, про закриття кримінального провадження №12023175570000216 від 11.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Скарга мотивована тим, що 29.07.2023 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи поряд із будинком по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження у вигляді поверхневих травм голови, шиї та обличчя.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 батьками був того ж дня доставлений до КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» м.Лубни із скаргами на стан здоров'я і після обстеження направлений на стаціонарне лікування де перебував з 29.07.2023 року по 07.08.2023 року.
Не дивлячись на те, що в день заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому його батьки звернулись з заявою до поліції про вчинення злочину, а також на отриману інформацію з лікарняного закладу про госпіталізацію хворого неповнолітнього з отриманими травмами, лише 11.08.2023 року по даному факту СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023175570000216 за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Майже 4 місяці по даному провадженню проводилось досудове розслідування, яке завершилось 26 грудня 2023 року винесенням постанови про закриття кримінального провадження з формулюванням - у зв'язку з відсутностю складу кримінального правопорушення.
Досудове розслідування, незважаючи на покази потерпілого ОСОБА_4 , який підтвердив, що його побив дорослий сусід ОСОБА_6 , наявність тілесних ушкоджень після отримання яких прийшлось лікуватись в умовах стаціонару 9 днів, проводилось неналежним чином.
По даному кримінальному провадженню не залучено запис з відеокамери поліцейського, який прибув на виклик і якою було зафіксовано наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 ; не допитаний неповнолітній ОСОБА_7 , який був поряд з потерпілим і бачив як ОСОБА_4 наносились ОСОБА_8 тілесні ушкодження; не допитана дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , яка виходила за ним слідом на вулицю і відтягувала свого чоловіка, щоб він більше не завдавав тілесних ушкоджень неповнолітньому; не допитані в достатньому форматі батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які вискочили з двору на вулицю коли почули крик своєї дитини і бачили ОСОБА_9 поряд із своїм сином; не допитані медичні працівники які спілкувались з неповнолітнім в лікарні з приводу отримання ним тілесних ушкоджень; не проводився слідчий експеримент із потерпілим; не проведені в повному обсязі судово-медичні експертизи на предмет фіксації тілесних ушкоджень, їх механізму отримання та встановлення ступеня тяжкості та спроможності показів самого неповнолітнього потерпілого.
Не маючи достатнього обсягу фактичних даних, отримати які у дізнання перешкод не було, воно прийшло до хибної думки про відсутній склад кримінального правопорушення - і це при наявних тілесних ушкодженнях у неповнолітнього ОСОБА_4 .
В разі відсутності в діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення дізнання повинне було прийняти всі міри під час досудового розслідування для встановлення іншої особи, яка могла спричинити неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні ушкодження, або довести, що він отримав їх самостійно, що зроблено не було.
Це свідчить про те, що дізнавач не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи та прийняття законного рішення.
У зв'язку з цим вважає зазначену постанову незаконною і передчасною.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, звернувся із заявою про розгляд скарги за його відсутності, просив її задовольнити.
Дізнавач, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду скарги та про обов'язок надати матеріали кримінального провадження, в судове засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження не надав.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із вимогами ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Встановлено, що в провадженні дізнавача Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження № №12023175570000216 від 11.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 26.12.2023 вищевказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Підставою для закриття вищезазначеного кримінального провадження, згідно постанови, стала відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи на предмет законності вказаної постанови, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
За змістом ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Оскаржувана постанова не містить фактичних обставин, встановлених матеріалами справи, з її змісту вбачається лише те, що дізнавачем було допитано малолітнього потерпілого ОСОБА_4 .
З постанови неможливо встановити який комплекс слідчих(розшукових) та ряд оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення свідків та очевидців події проводилось дізнавачем.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що дізнавач сектору дізнання Лубенського РВП прийняв рішення про закриття кримінального провадження передчасно, без проведення всіх необхідних слідчих дій, а тому постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.94, 220, 223, 303-308 КПК України, суд -
Скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження від 26.12.2023 - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження від 26.12.2023, про закриття кримінального провадження №12023175570000216 від 11.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1