Справа 524/6181/23
Провадження № 2-а/524/6/24
12 лютого 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 1-ї роти батальйону УПП у м. Кременчуці Ярового Віктора Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7573748 від 21.08.2023 та закриття провадження по справі, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 21.08.2023 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7573748 за ч.2 ст.122 КУпАП за те що він, керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд на забороняючий сигнал на заборонений червоний сигнал світлофора. З постановою він не згоден та вважає, що вона має бути скасована, оскільки ПДР України він не порушував та здійснив проїзд, відповідно до вимог п. 8.11 ПДР України. Просив врахувати, що застосування екстреного гальмування могло спричинити психологічну травму для його малолітнього сина, який перебував в автомобілі. Вказав, що постанова не містить технічного запису фіксації правопорушення. Також у постанові неправильно зазначено адресу вчинення порушення. Вказав, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він заявляв про своє бажання скористатись правничою допомогою та перенести розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак інспектором не було вжито жодних дій для надання йому можливості реалізувати свої права.
В судовому засіданні позивач зазначив, що рухався зі швидкістю 40 км/год. При наближенні до світлофора зелений миготливий сигнал світлофора змінився на жовтий сигнал світлофора. Підтвердив, що він не вживав заходів для зменшення швидкості руху та зупинення транспортного засобу. На запитання суду повідомив, що адвокату він не телефонував, оскільки вважав, що інспектор має відкласти розгляд справи.
В своєму відзиві відповідач зазначив, що під час патрулювання в місці, час та дату, вказані в постанові, був виявлений транспортний засіб під керуванням позивача, який здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофора. Позивачу повідомлено спеціальне звання, посаду та прізвище інспектора, причину зупинки та про адміністративну відповідальність за вчинене порушення, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови і сплати адміністративного штрафу. Вважає, що пояснення водія не відповідали дійсним обставинам та не спростовували факт порушення позивачем ПДР України.
Представник Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зазначила, що позивачем порушено правила проїзду, а тому інспектором було правильно кваліфіковано дії позивача. Вказала, що відеозаписом, здійсненим відеореєстратором, зафіксовано порушення позивачем ПДР України. Звертав увагу на те, що оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб здійснення фіксації. Просила врахувати, що на місці зупинки позивач не вчиняв дії щодо виклику адвоката.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
21.08.2023 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В постанові серії ЕАТ №7573748 зазначено, що 21.08.2023 о 17:12 м.Кременчук, просп. Свободи 4Б, водій керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем надано суду відеозапис, здійснений, бодікамерою.
Суд наголошує на тому, що оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фіксацію адміністративного правопорушення.
Суд відзначає, що за змістом п.8.7.3 е червоний сигнал світлофора забороняє рух транспортних засобів.
В своєму позові ОСОБА_1 посилається на п. 8.11 ПДР України в якому зазначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Разом із тим з дослідженого відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням позивача перетнув стоп-лінію не на жовтий сигнал світлофора, а на червоний(00:02 сек. відеозапису)
Довжина гальмівного шляху розраховується за формулою S=Kе*V*V/(254*Фc), де Ке-гальмівний коефіцієнт (для легкового автомобіля = 1), V - швидкість км/год на початку гальмування, Фc - коефіцієнт зчеплення з дорогою (=0.7 сухий асфальт)
Із розрахунку швидкості руху транспортного засобу - 40 км/год(як повідомив позивач), з урахуванням стану дорожнього покриття(сухий асфальт) - коефіцієнт 0.7 та враховуючи тип транспортного засобу - легковий автомобіль - довжина гальмівного шляхом становить 9 м.
При цьому жовтий сигнал світлофора був увімкнений більше ніж за 10 метрів(з урахуванням розміщення двох транспортних засобів перед стоп-лінією) від стоп-лінії до транспортного засобу позивача.
Вказана обставина, на переконання суду, свідчить про те, що позивач мав можливість зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України без застосування екстреного гальмування.
Отже, викладені вище обставини свідчать про порушення позивачем п. 8.7.3 е ПДР України.
На переконання суду, доводи позивача щодо неточності в зазначенні адреси місця вчинення порушення не впливають
Оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб, яким проведено фіксацію правопорушення у зв'язку із чим, суд вважає надані відповідачем відеозаписи належними доказами.
Суд вважає, що допущення описки в оскаржуваній постанові в частині номеру будинку не спростовує факту порушення позивачем вимог підпункту 8.7.3. е ПДР України та не свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Разом із тим, суд враховує доводи позивача про порушення інспектором процедури розгляду справи в частині не забезпечення права на правничу допомогу.
Так, з усних пояснень позивача, наданих в судовому засіданні 29.01.2024, вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він бажав скористатись правничою допомогою та просив відкласти розгляд справи для збирання доказів. На запитання представника відповідача ОСОБА_1 повідомив, що адвокату він не телефонував, оскільки у його адвоката закінчився робочий день, а безоплатним адвокатом його також не забезпечили.
На переконання суду, викладені доводи не свідчать про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Суд враховує, що вказана категорія справ передбачає спрощену процедуру та її розгляд відбувається на місці вчинення адміністративного правопорушення. Тобто, перенесення розгляду справи на інший день та час для даної категорії справ не передбачено нормами КУпАП. Також, вказана категорія справ не передбачає обов'язкового залучення захисника, а тому обов'язок залучення захисника покладається на особу, яка заявила відповідне клопотання.
В свою чергу позивач не скористався таким правом, що не оспорювалось ним в судовому засіданні.
З цих підстав, суд вважає, що позивач не довів неправомірність оскаржуваної постанови, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Поліцейського 1-ї роти батальйону УПП у м. Кременчуці Ярового Віктора Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ