Справа № 396/353/24
Провадження № 1-кс/396/76/24
про арешт майна
26.02.2024 року м. Новоукраїнка Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області в м. Новоукраїнка клопотання слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування зареєстрованого в ЄРДР за № 12024121080000090 від 22.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Слідчий СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурором Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_4 внесла до суду клопотання про арешт майна в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024121080000090 від 22.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що 22.02.2024 близько 1 години ночі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_1 рухаючись в напрямку с.Звірівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, здійснив наїзд на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті чого, останнього було госпіталізовано до КНП «Новоукраїнської міської лікарні».
22.02.2024 поруч з ТОВ «Ново-Український кар'єр», що розташований по вул. Панаса Мирного, 1, с. Новоолександрівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області на відрізку автомобільної дороги в напрямку населеного пункту Звірівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області навпроти бетонної опори ліній електропередач з маркуванням Л-10 КВ №9 Л-9 виявлено транспортний засіб, марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з наявними механічними пошкодженнями, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , жит. АДРЕСА_2 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
Під час огляду відрізку автомобільної дороги в напрямку населеного пункту Звірівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області навпроти бетонної опори ліній електропередач з маркуванням Л-10 КВ №9 Л-9, слідчим СВ Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 було прийнято рішення на вилучення транспортного засобу марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з наявними механічними пошкодженнями, яким на момент вчинення правопорушення керував ОСОБА_5 .
Відповідно до постанови слідчого Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 22.02.2024 року вказаний транспортний засіб марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 визнано речовим доказом.
Оскільки вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення їх зберігання та використання як речового доказу у справі, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою недопущення спотворення або пошкодження вилученого майна.
Прокурор ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_3 , на розгляд клопотання не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність.
Користувач майна ОСОБА_5 в судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, подав заяву відповідно до якої просить слідчого суддю проводити розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання для розгляду клопотання не з'явилась, про день та час розгляду повідомлена у встановленому законом порядку.
Суд ухвалив про розгляд клопотання у відсутність прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , так як неприбуття цих осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звукові відеозаписи, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилученні речі та документи які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносять до предметів, які вилучені законно з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом..
Згідно до п.п. 1-4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Відповідно до постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 22.02.2024 року транспортний засіб, марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , визнано та приєднано до кримінального пронадження № 12024121080000090 від 22.02.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якості речового доказу.
Транспортний засіб марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зберігати на подвір"ї Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: пров. Степана Бандери, 4, м. Новоукраїнка, Кіровоградської області.
Враховуючи вищезазначені положення КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході огляду місця події від 22.02.2024 року, а саме транспортний засіб марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з наявними механічними пошкодженнями, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , жит. АДРЕСА_2 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 із забороною користування та розпорядження ним до скасовування арешту у встановленому законом порядку з метою забезпечення повноти досудового розслідування у кримінальному провадженні, проведення експертиз і забезпечення доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з наявними механічними пошкодженнями, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , жит. АДРЕСА_2 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який вилучений під час огляду місця події 22.02.2024 поруч з ТОВ «Ново-Український кар'єр», що розташований по вул. Панаса Мирного, 1, с. Новоолександрівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області на відрізку автомобільної дороги з напрямком населеного пункта Звірівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області навпроти бетонної опори ліній електропередач з маркуванням Л-10 КВ №9 Л-9 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121080000090 від 22 лютого 2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України із забороною права користування та розпорядження до скасування арешту в установленому законом порядку.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1