Справа № 176/665/21
Номер провадження 2-др/404/39/23
26 лютого 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мотуз О.В., про ухвалення додаткового рішення суду (вх. № 37296 від 05.10.2023 року) у цивільній справі № 176/665/21, номер провадження 2/404/1127/21 за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 липня 2023 позов ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено повністю. Визнано виконавчий напис № 52569, вчинений 28.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 908,00 грн. за подання позову, та судовий збір в сумі 454,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову (а.с.150-153).
Через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Мотуз О.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду (вх. № 37296 від 25.10.2023 року) по вищевказаній цивільній справі, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. (а.с.162-169).
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 жовтня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мотуз О.В., про ухвалення додаткового рішення суду (вх. № 37296 від 05.10.2023 року) прийнято до розгляду, та призначено судове засідання (а.с. 171).
Через канцелярію суду представником відповідача подано додаткові пояснення у справі (вх. № 3728 від 31.01.2024 року), в яких останній зазначає, що вартість витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеними та неспівмірними фактично наданим послугам. Зокрема, складання позовної заяви (немайнового характеру), що містить в собі загальні норми права, складена адвокатом, який має вищу юридичну освіту, володіє спеціальними знаннями коштує 3000,00 грн. - значно завищені відносно складності справи № 176/665/21, яка не потребує спеціальних знань. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують витрати на правову допомогу, а саме: квитанція до прибуткового ордеру, касовий чек про сплату гонорару адвокату або інший документ, що свідчить про будь-які витрати пов'язані із наданням правової допомоги - це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат. Інші обставини викладені в поясненнях стосуються суті спору, який вже вирішено, водночас не стосуються заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с.191-203).
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавали.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив таке.
Судом розглядався позов ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За результатами розгляду цього позову ухвалено рішення, яким позов позов ОСОБА_1 , задоволено повністю. Визнано виконавчий напис № 52569, вчинений 28.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 908,00 грн. за подання позову, та судовий збір в сумі 454,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову.
Статтею 246 Цивільного процесуального кодексу України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
У відповідності до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.
Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Мотуз О.В., на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 12.04.2021 року (а.с.20), додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 року (а.с.21 на звороті), акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 року (а.с.22).
Однак, адвокатом Мотуз О.В. не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем ОСОБА_1 адвокату Мотуз О.В. коштів в розмірі 6000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку. Долучений акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 року не може бути належними та допустими доказом, понесення позивачем таких витрат, оскільки, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, повинні бути оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи в суді.
На підставі викладеного, керуючись статями 15, 81 137, 141, 246, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мотуз О.В., про ухвалення додаткового рішення суду (вх. № 37296 від 05.10.2023 року) у цивільній справі № 176/665/21, номер провадження 2/404/1127/21 за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 26.02.2024 року. .
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка