Справа № 372/447/24
Провадження 1-і/372/1/24
ухвала
Іменем України
20 лютого 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 25 квітня 2003 року про застосування затримання задля подальшого обрання запобіжного заходу,
24.01.2024 до суду із клопотанням звернувся захисник підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, зміст якого зводиться до необхідності поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 25 квітня 2003 року. Вказаною постановою судом надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 задля доставлення в суд під вартою для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Визначений строк оскарження у вигляді 3 днів.
Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Порядок ухвалення постанови суду за наслідками розгляду подання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, шляхом затримання підозрюваного чи обвинуваченого для доставки його в суд під вартою, передбачалося положеннями ст. 165-2 КПК України 1960 року.
Разом із тим, відповідно до положень ст. 349 КПК України 1960 року, зокрема ч. 5 цієї статті, передбачено, що апеляція на постанову чи ухвалу судді, винесену в порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК України, подається безпосередньо до апеляційного суду в строки, встановлені у цих статтях і розглядається за правилами ст. 382 цього кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 353 КПК 1960 року питання про відновлення апеляційного строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглянув справу.
Разом із тим, вказана стаття вимагає від особи, яка звертається із таким клопотанням, зазначити та довести поважність причин пропуску строку.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
ОСОБА_5 перебуває в розшуку, починаючи з 28.04.2003 року, тобто більше ніж 20 років. В даний час, обґрунтовуючи доцільність задоволення вказаного клопотання, захисник підозрюваного посилається на необхідність застосування до ОСОБА_5 ст. 49 КК України, якою передбачено звільнення від кримінального правопорушення через 15 років з дня вчинення кримінального правопорушення.
При чому з матеріалів поданих прокурором та захисником вбачається, що ОСОБА_5 був обізнаний про пред'явлення державою йому підозри за ч. 4 ст. 189 КК України в 2003 році і ініціатива оскарження постанови від 25.04.2003 року очевидно пов'язана виключно із бажанням закінчити кримінальне переслідування компетентними органами через закінчення строку давності.
Інших поважних причин, необхідність яких передбачена ст. 353 КПК України, стороною захисту суду не зазначено. Необізнаність із змістом постанови від 25.04.2003 року пов'язана виключно із свідомою позицією підозрюваного ОСОБА_5 ухилитися від кримінальної відповідальності, в зв'язку із чим держава в особі компетентних органів не повинна нести тягар неналежного виконання процесуальних обов'язків із боку ОСОБА_5 у вигляді апеляційного перегляду судового рішення через 20 років з дня його постановлення.
Окрім цього системний аналіз статей в розділі 29 КПК України 1960 року «Провадження по перевірці вироків, ухвал та постанов» вказує, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження подається разом із апеляційною скаргою.
На підставі викладеного, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 25 квітня 2003 року про застосування затримання задля подальшого обрання запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1