Справа № 368/1155/23
Провадження № 2/368/169/24
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"23" лютого 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він є особою, яка досягла пенсійного віку та батьком ОСОБА_2 .
Оскільки він Пенсію не отримує то вважає, що його дочка, яка є працездатною може його утримувати то просить суд стягнути з відповідачки аліменти на його утримання.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що пенсію він не отримує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, на сайті Кагарлицького районного суду Київської області було розміщено оголошення про виклик відповідачки в судове засідання, що відповідає вимогам ст. 128 ч.11 ЦПК України, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка досягла пенсійного віку та батьком ОСОБА_2 .
Ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Отже, відповідно до законодавства України ОСОБА_1 є непрацездатним громадянином. Хоча він досяг пенсійного віку, пенсію не отримує, оскільки органи Пенсійного фонду України відмовляють у
призначенні йому пенсії. Однак, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Так як ОСОБА_1 пенсію не отримує то у нього недостатньо коштів для забезпечення себе побутовими потребами.
Оскільки його дочка ОСОБА_2 є працездатною то вона може утримувати свого непрацездатного батька.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи. Позивач по справі досяг пенсійного віку. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні ПФУ та пенсію не отримує, що підтверджується довідкою Відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) від 12.02.2024 року та довідкою з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.02.2024
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Згідно ч. 1ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін
Згідно ч.2 ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст.204 СК України для звільнення відповідачки від сплати аліментів на утримання позивача.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище позивача, який не працює, пенсію не отримує, суд вважає необхідним стягнути аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1\4 частини її доходу, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, довічно.
Судові витрати в повному обсязі покласти на відповідачку.
Керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.202, 204, 205 СК України, суд, -
Позов задоволити .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , аліменти на користь та утримання непрацездатного батька ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26.02.2024 року.
Суддя: Т.Є. Іванюта