Справа № 357/13505/23
Провадження № 2/357/1082/24
20 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Узинської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та просив визначити йому додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді 1 / 4 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що після смерті брата спадкоємців першої черги не має, позивач та його рідна сестра ОСОБА_2 являються спадкоємцями другої черги. 13.10.2023 року позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, але отримав відмову, оскільки пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що з об'єктивних причин не міг раніше подати заяву про прийняття спадщини після смерті брата, оскільки він є інвалідом 2 групи, постійно хворіє, часто перебуває на лікуванні, крім того вважав, що прийняв спадщину, так як є вже власником 1 / 4 частини спадкового будинку, яке успадковав після смерті матері ОСОБА_4 , за заповітом. З наведених підстав, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 07.11.2023 року було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді від 10.01.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача адвокат Закаблук Л.О. подала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали.
Відповідач - Узинська міська рада не направила до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно, заяв, клопотань не подали.
Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, не заперечила, щоб позивачу визначили додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх брата ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть /серія НОМЕР_1 /, виданого 11.04.2012 року виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, який був зареєстрований та проживав за адресою: по АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджено матеріалами справи (а.с.9,13).
Встановленим є те, що позивач по справі є братом померлого ОСОБА_3 . Зазначене підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію про народження ОСОБА_3 , де їх батьками зазначені: батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_4 (а.с.6,7).
Позивач зазначає, що після смерті брата ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_3 до державного нотаріуса Узинської міської ради Малькевич Л.В. та отримав відмову в оформленні спадкових прав, оскільки ОСОБА_1 в установлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняв (а.с. 13).
Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 29.11.2023 року - спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с.35).
Зі змісту позовних вимог слідує, що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке позивач бажає успадкувати та інші спадкоємці не мають заперечень. Позивач є інвалідом 2 групи, та в зв'язку з незадовільним станом здоров'я, яке ускладнилося саме наприкінці шестимісячного терміну для прийняття спадщини, він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Білоцерківська центральна районна лікарня. Крім того, спору між спадкоємцями не має, та позивач вважав, що прийняв спадщину, так як в даному спадковому будинку є його власна 1 / 4 частка, яку він успадкував за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 . Крім того, позивач в даному будинку фактично проживав та доглядав за будинком і земельною ділянкою.
В підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку МСЕК сер.МСЕ №009579 від 19.01.1994 року, з якої вбачається, що позивачу встановлено, довічно, другу групу інвалідності (а.с.5).
Матеріали справи містять Виписку з медичної картки хворого ОСОБА_1 із зазначенням періоду лікування, 10.03.2013 року по 09.09.2013 року, з діагнозом гіпертонічна хвороба, ІІ стадія, 2-й ступінь.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В п.23 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
В даному випадку, вирішуючи спір, суд враховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, спору щодо майна спадкодавця не виявлено, відповідач, як орган місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов'язків ОСОБА_3 не здійснював, спадщина не визнана відумерлою, позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, вказані позивачем причини були пов'язані з об'єктивними труднощами на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. Зокрема, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, в період часу з 10.03.2013 р. по 09.09.2013 р., тобто, погіршення стану здоров'я позивача в часовому проміжку припало саме на кінець шестимісячного періоду коли слід було подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Суд оцінюючи докази та аналізуючи обставини справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
В даному випадку, з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини (2 місяці) з метою фактичної реалізації ним своїх спадкових прав.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216,1218, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 263,141, 259, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк, в два місяці, для подання до нотаріальної контри заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
З урахуванням ч. 3 ст. 124, ч. 6 ст. 259 ЦПК України, повний текст рішення виготовлений 26.02.2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола