Постанова від 23.02.2024 по справі 0907/7945/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0907/7945/2012

Провадження № 1/348/1/24

23 лютого 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши апеляцію потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2024,

встановив:

потерпілий та його представник подали апеляцію на вирок суду від 24.01.2024, яка надійшла до суду 20.02.2024 і здана для пересилання у відділення поштогового зв'язку 17.02.2024. У тексті апеляції зазначили, що вирок отримали не в день його проголошення, а 08.02.2024, у зв'язку з чим строк подачі апеляційної скарги не є пропущеним.

Відповідно до ст.353 КПК України (1960 року), у разі подання апеляції з пропуском встановленого статтею 349 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Згідно зі ст.349 КПК України (1960 року) апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Таким чином, КПК України (1960 року) встановлював єдиний виняток з загального правила щодо моменту початку відліку строку на апеляційне оскарження - для засудженого, який перебуває під вартою. Таким чином, твердження про те, що потерпілий та його представник не пропустили строк на подання апеляції суперечить вказаним положенням процесуального закону. Однак це може бути визнано поважною причиною пропуску такого строку при розгляді клопотання щодо відновлення строку на подання апеляції.

Слід зазначили, що потерпілий та його представник були належно повідомлені про час і місце проведення судового засідання, у якому було проголошено вирок, однак на проголошення вироку не з'явилися. Подали апеляцію з пропуском строку на апеляційне оскарження, клопотання про відновлення строку на подання апеляції не подали, а також не вказали цього у прохальній частині апеляції.

Сама лише вказівка на те, що строк не було пропущено не є підставою для призначення судового засідання з розгляду клопотання про відновлення строку для подання апеляції. Крім цьго, у повідомленні про надходження апеляції, суд роз'яснив потерпілому та його представнику положення ст. 353 КПК України (1960 року), однак клопотання про відновлення строку на подання апеляції вказані учасники не подали.

Керуючись ст. 353 КПК України (1960 року), суд,

постановив:

визнати апеляцію потерпілого ОСОБА_2 та його предстаника ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 такою, що не підлягає розгляду.

Протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу

Суддя ОСОБА_1 .