Справа № 348/277/24
23 лютого 2024 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , одруженої, з вищою освітою, не працюючої, особи з інвалідністю 2-гої групи, раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, громадянки України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 586790 від 26.01.2024 вбачається, що 26.01.2024 близько 07 год. 30 хв. ОСОБА_1 в с. Стримба Надвірнянського району Івано-Франківської області, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зупинку по вул. В.Стуса, 5-А, та залишивши транспортний засіб не вжила всіх заходів на недопущення його самовільного руху, внаслідок чого транспортний засіб скоїв наїзд на водія, що призвело до пошкодження транспортного засобу та ушкоджень пішохода, чим порушила вимоги п.п. 18.1, 15.12 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, суду пояснила, що 26.01.2024 близько 07.30 год. вона на автомобілі «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , приїхала до свого жилового будинку, що в АДРЕСА_1 . Припаркувавши автомобіль на узбіччі дороги вона застосувала стоянкове гальмо, після чого вийшла з автомобіля. Однак через деякий час, коли вона знаходилась біля автомобіля, автомобіль несподівано з невідомих їй причин покотився, та наїхав на неї, придавивши її. При цьому зазначила, що своїми діями вона не порушувала правил дорожнього руху, а автомобіль самовільно покотився з невідомих їй причин. Крім того зазначила, інших транспортних засобів чи іншого майна, крім її автомобіля, внаслідок даної пригоди пошкоджено не було. Тому вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Просила провадження по справі щодо неї закрити.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог КУпАП розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ст. 124 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії ознаки саме такого правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ст. 124 КУпАП, яка ставиться у вину ОСОБА_1 , встановлює відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку), та спеціальний (водій транспортного засобу).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: а) наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди; б) немає наслідків діяння у вигляді спричинення або можливості спричинення аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей, або спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, або завдання великої матеріальної шкоди, чи настання інших тяжких наслідків.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 586790 від 26.01.2024, 26.01.2024 близько 07 год. 30 хв. ОСОБА_1 в с. Стримба Надвірнянського району Івано-Франківської області, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зупинку по вул. В.Стуса, 5-А, та залишивши транспортний засіб не вжила всіх заходів на недопущення його самовільного руху, внаслідок чого транспортний засіб скоїв наїзд на водія, що призвело до пошкодження транспортного засобу та ушкоджень пішохода, чим порушила вимоги п.п. 18.1, 15.12 ПДР України.
Відповідно до вимог п.п. 18.1, 15.12 ПДР України, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 , водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, крім автомобіля ОСОБА_1 , не було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Такі ж пояснення надала в судовому засіданні і ОСОБА_1 , підтвердивши, що при ДТП, крім її автомобіля, не було спричинено пошкодження інших транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Окрім цього відповідно до п. 6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Однак в порушення вимог даного пункту Інструкції, у протоколі суть правопорушення написана нерозбірливим почерком. Вказане порушення є суттєвим, оскільки порушує встановлене законом право особи на належний захист проти висунутого їй обвинувачення.
Долучені до матеріалів справи схема місця ДТП та фотоматеріали також не є належними доказами на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінового їй правопорушення, оскільки не містять даних щодо наявності причинного зв'язоку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Крім того долучена схема місця ДТП містить розбіжності з протоколом про адміністративне правопорушення щодо суті правопорушення. Зокрема в протоколі зазначено про наїзд автомобіля на пішохода та отримання пішоходом ушкоджень. Однак схема місця ДТП не містить жодної інформації щодо наїзду автомобіля на пішохода та отримання пішоходом ушкоджень.
Крім того допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що припаркувавши автомобіль вона застосувала стоянкове гальмо, після чого вийшла з автомобіля. Однак через деякий час автомобіль несподівано, з невідомих їй причин, самовільно покотився. При цьому матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , залишаючи транспортний засіб, не вжила всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху.
Таким чином дослідженими доказами належдним чином не доведено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась саме внаслідок дій (бездіяльності) ОСОБА_1 , та що вона порушила правила дорожнього руху.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Аналіз норм КУпАП дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд лише перевіряє чи є в діях або бездіяльності особи склад інкримінованого правопорушення чи ні. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки це становить порушення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 ), «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013).
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 26.01.2024 близько 07 год. 30 хв. ОСОБА_1 в с. Стримба Надвірнянського району Івано-Франківської області, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зупинку по вул. В.Стуса, 5-А, та залишивши транспортний засіб не вжила всіх заходів на недопущення його самовільного руху, внаслідок чого транспортний засіб скоїв наїзд на водія, що призвело до пошкодження транспортного засобу та ушкоджень пішохода, чим порушила вимоги п.п. 18.1, 15.12 ПДР України.
Отже в даному випадку дослідженню підлягає склад інкримінованого правопорушення, а саме чи порушено ОСОБА_1 п.п. 18.1 та 15.12 ПДР України, що призвело до спричинення майнової шкоди, і чи її вина підтверджена належними доказами.
Однак до матеріалів справи не надано достатніх належних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Усупереч приписів вказаної норми КУпАП складений відносно ОСОБА_1 протокол не підтверджений достатніми фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність в діях ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того Верховний суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а висловив правову позицію, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За змістом вище зазначених вимог закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Подані до суду матеріали не містять достатніх об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, дані протоколу є сумнівними.
Таким чином суд вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрити.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 9, 221, 247, 251, 252, 256, 266, 268, 277-2, 280, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.