Справа № 347/429/24
26 лютого 2024 року м. Косів
Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., з участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працює
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли адмінматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 580082 від 23.02.2024 року, згідно з яким, 12.02.2024 року близько 08:00 год. в с. Тюдів Кутської ТГ мати - ОСОБА_1 умисно вдарила різкою своїх малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з нею, чим вчинила домашнє насильство фізичного характеру.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечила, та ствердила, що про нібито факт побиття нею дітей повідомив її колишній чоловік, з яким перебували діти, та з яким у неї неприязні відносини. ОСОБА_1 ствердила, що дітей вона не била. Також дітей не бив її співмешканець. Навпаки, її колишній чоловік, весь час провокує скандали в сім'ї, та налаштовує дітей проти її співмешканця. Ствердила, що в матеріалах справи немає жодних доказів того, що дійте було побито, чи завдано ударів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 580082 від 23.02.2024 року (а.с.1), ставиться у вину вчинення домашнього насильства фізичного характеру.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Так, відповідно до п. 3 ч. 1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 зазначено, що вона вчинила фізичне домашнє насильство відносно своїх неповнолітніх дітей, умисно вдарила різкою своїх малолітніх дітей.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані наступні докази:
- копія протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.2);
- копія письмового пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3);
- копія письмового пояснення ОСОБА_4 (колишній чоловік ОСОБА_1 ) (а.с.4);
- копія письмового пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5);
- копія письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.6-7).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 580082 від 23.02.2024 року вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП ставиться у вину саме матері неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , разом з тим, у письмових поясненнях дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказано, що 12.02.2024 року близько 08:00 вони прокинулися вранці в себе вдома та почали голосно сміятися, чим розбудили вітчима - ОСОБА_5 . Останній же почав бити неповнолітніх дітей дерев'яною різкою по ногах, сідницях та плечах. Крім того, вчинення фізичного насильства саме вітчимом - ОСОБА_5 підтверджується протоколом прийняття заяви про правопорушення від батька неповнолітніх - ОСОБА_4 та його письмовими поясненнями.
Крім того, у письмові протокол заяві про кримінальне правопорушення зазначено, що ОСОБА_4 вказував саме на те, що ударів неповнолітнім дітям завдавав ОСОБА_5 , а не мати дітей.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 580082 від 23.02.2024 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях матері ОСОБА_1 - складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Ю. С. Кіцула