Справа № 932/9519/23
Провадження № 1-кс/932/3809/23
28 листопада 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023041030003897 від 07.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023041030003897 від 07.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на автомобіль «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який направлено для зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового тримання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22к, з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування свого клопотання зазначає, в провадженні слідчого відділу Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12023041030003897 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 06.10.2023 о 11:30 годині в Соборному районі міста Дніпра водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_3 рухаючись по вулиці Космічній в районі будівлі № 19д виконуючи маневр повороту ліворуч допустив зіткнення з автомобілем «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 який рухався у зустрічному напрямку, після зіткнення автомобіль «Volkswagen Passat» продовжив некерований рух прямо та допустив наїзд на автомобіль «Seat Arosa» р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 . Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження.
06.10.2023 було проведено огляд транспортного засобу «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 .
07.10.2023 слідчим Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено згідно ст. ст. 98, 100 КПК України, постанову про визнання речовим доказом автомобіля «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 .
Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на азтомобілі «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , виявлено пошкодження кришки капоту, переднього бамперу, решітки радіатора, правого та лівого переднього крила, розбиття правої передньої фари, що має суттєве значення для встановлення обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди* та проведення судово-автотехнічної експертизи, судової транспортного асологічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного і зобу у кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий не з'явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, в своєму клопотанні просить розглянути клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України за відсутності сторін.
Власник майна в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просить клопотання задовольнити частково та повернути транспортний засіб у користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, 07.10.2023 року Дніпровським РУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041030003897 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України .
Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 07.10.2023 року транспортний засіб автомобіль «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023041030003897.
Слідчий суддя враховує наявність правових підстав для накладання арешту, можливість використання вказаного речового доказу у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги, що вищевказаний транспортний засіб - автомобіль «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 може бути використаний, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тому з метою збереження цього речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання, тому воно підлягає задоволенню.
Частиною 3 ст. 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Із системного аналізу наведених норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна, та при розгляді його скасування, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати або залишати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оскільки позбавлення прав володіння та користування транспортним засобом автомобілем «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 надмірно обмежує його можливості пересування та використання для особистих потреб, та тривале його зберігання на відкритому майданчику може призвести до його пошкодження, та з урахуванням необхідності збереження даного транспортного засобу як речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість передачі арештованого автомобіля його законному власнику на відповідальне зберігання та користування без права відчуження та розпорядження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023041030003897 від 07.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб, який є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023041030003897 від 07.10.2023 року, а саме автомобіль «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 - шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження.
Повернути речовий доказ - «Ford Focus» р.н. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 його законному власнику на відповідальне зберігання та користування.
Копію ухвали направити прокурору, власнику майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ