Справа № 932/9779/23
Провадження № 1-кс/932/3942/23
22 листопада 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна -
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому останній просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська по справі №932/5353/20 (провадження №1- кс/932/2835/20) в рамках кримінального провадження внесеного 11.05.2020 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040030000961 від 11.05.2020 року на автомобіль «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання вказує, процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020040030000961 здійснював прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 . 14.05.2020 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська по справі №932/5353/20 (провадження №1-кс/932/2835/20) в рамках кримінального провадження внесеного 11.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040030000961 було накладено арешт на належний мені автомобіль «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Метою накладення арешту було збереження автомобілю «Mitsubishi Galant» як речового доказу, відповідно до п.1 ч.2 ст.179 КПК України.
Вказаний автомобіль «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 належить мені на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . 05.07.2023 року ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по справі №932/4322/20 (Провадження № 1-кп/932/66/21) кримінальне провадження №12020040030000961 відносно мене за ч.1 ст.286 КК України було закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Але при закритті кримінального провадження №12020040030000961 судом не був
скасований арешт на автомобіль «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14.05.2020 по справі №932/5353/20 (провадження №1- кс/932/2835/20).
Відповідно, станом на сьогоднішній день, вказаний арешт на належне мені майно - автомобіль «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишається нескасованим, при тому, що потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала.
Таким чином, оскільки кримінальне провадження № 12020040030000961 закрито 05.07.2023 року, та оскільки арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, яке закрито судом на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, а потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала, то вказаний арешт підлягає скасуванню.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію суду заявник надав заяву про розгляд справи за відсутності та просив клопотання задовольнити.
Дніпровське РУП ГУ НП в Дніпропетровській області явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка подала клопотання, будучи обізнаним про наявність в провадженні суду справи, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справ, заявник не вжив заходів для явки до суду, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка подала клопотання.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаних осіб.
У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтями 8,9 КПК України передбачено -кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В силу вимог ч. 1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, до повноважень слідчого судді віднесено вирішення питання про скасування арешту майна під час досудового розслідування.
З матеріалів клопотання вбачається, що 14 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 у справі № 932/5353/20 (провадження № 1-кс/932/2835/20) в рамках кримінального провадження № 12020040030000961 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на автомобіль «Mitsubishi Galant» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_3 .
05 липня 2023 року ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 розглянуто обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та звільнено останнього від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12020040030000961 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
На підставі наведеного, слідчий суддя зазначає, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки досудове розслідування закінчено, обвинувальний акт передано до суду розгляд зазначеного питання не входить до повноважень слідчого судді.
Слідчий суддя відзначає, що арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої статті 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов'язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.
Після припинення кримінального провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами.
Таким чином, оскільки слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав та інтересів всіх осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, проте після закриття кримінального провадження втрачається сам предмет такого контролю, що зумовлює неможливість вирішення питання про скасування арешту, вважаю необхідним відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 170, 174, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ