Справа № 199/1500/24
(1-кс/199/170/24)
іменем України
26 лютого 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, з не повною середньою освітою, не одруженого, не маючий на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
27.12.2022 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст.185 КК України,
до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК Україні від покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, -
якому 24 лютого 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Відповідно до клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 26.02.2024 року, погодженого з повноважним прокурором, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється в тому, що маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану
в Україні, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24.02.2024, о 12 години 08 хвилин, йшов по алеї, яка знаходиться неподалік магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни, 131-м, де поруч з лавкою побачив лежачого на землі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поруч з яким стояла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та намагалась підняти останнього.
Підійшовши до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 запропонував свою допомогу та разом вони почали підіймати з землі ОСОБА_7 . В цей час з правого карману куртки, одягненої на ОСОБА_7 , випав мобільний телефон марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», який з землі підняла ОСОБА_8 , та почала тримати у руці. Вказаний мобільний телефон ОСОБА_4 визначив предметом свого злочинного посягання, внаслідок чого у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме на викрадення мобільного телефону марки: марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», який належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 24.02.2024, о 12 години 09 хвилин, перебуваючи на алеї, яка знаходиться неподалік магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни, 131-м, діючи умисно, розуміючи, що його дії є очевидними для оточуючих, вчиняючи корисливий злочин повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, знаходячись в безпосередній близькості до ОСОБА_8 , своєю правою рукою, шляхом ривка вихопив з руки останньої мобільний телефон марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», який належить ОСОБА_7 .
Доводячи до кінця свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, діючи умисно, ОСОБА_4 , розуміючи, що його дії є очевидними для оточуючих та потерпілого, вчиняючи корисливий злочин повторно, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 753 від 24.02.2024, вартість мобільного телефону «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», станом на 24.02.2024, становить 5500 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 753 від 24.02.2024 спричинив потерпілому ОСОБА_7 , матеріальний збиток у розмірі 5500 гривень.
Умисні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
24.02.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України:
Причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-заяви потерпілого ОСОБА_7 , від 24.02.2024;
-протокол огляду місця події від 24.02.2024 року;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 24.02.202;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 24.02.2024;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_8 від 24.02.2024. протоколом допиту свідка;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_7 , від 24.02.2024. протоколом допиту свідка;
-протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , та свідка ОСОБА_8 від 24.02.2024.
-та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобого домашнього арешту.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності.
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану
в Україні, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24.02.2024, о 12 години 08 хвилин, ОСОБА_4 , йшов по алеї, яка знаходиться неподалік магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни, 131-м, де поруч з лавкою побачив лежачого на землі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поруч з яким стояла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та намагалась підняти останнього.
Підійшовши до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 запропонував свою допомогу та разом вони почали підіймати з землі ОСОБА_7 . В цей час з правого карману куртки, одягненої на ОСОБА_7 , випав мобільний телефон марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», який з землі підняла ОСОБА_8 , та почала тримати у руці. Вказаний мобільний телефон ОСОБА_4 визначив предметом свого злочинного посягання, внаслідок чого у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме на викрадення мобільного телефону марки: марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», який належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 24.02.2024, о 12 години 09 хвилин, перебуваючи на алеї, яка знаходиться неподалік магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни, 131-м, діючи умисно, розуміючи, що його дії є очевидними для оточуючих, вчиняючи корисливий злочин повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, знаходячись в безпосередній близькості до ОСОБА_8 , своєю правою рукою, шляхом ривка вихопив з руки останньої мобільний телефон марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», який належить ОСОБА_7 .
Доводячи до кінця свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, діючи умисно, ОСОБА_4 , розуміючи, що його дії є очевидними для оточуючих та потерпілого, вчиняючи корисливий злочин повторно, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 753 від 24.02.2024, вартість мобільного телефону «Tecno POVA-3 6/12 Gb NFC 2SIM», станом на 24.02.2024, становить 5500 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 753 від 24.02.2024 спричинив потерпілому ОСОБА_7 , матеріальний збиток у розмірі 5500 гривень.
Умисні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
За сукупністю скоєного, умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
24.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України:
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п. с ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному.
Так, обґрунтованість підозри висунутої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-заявою потерпілого ОСОБА_7 , від 24.02.2024;
-протоколом огляду місця події від 24.02.2024 року;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 24.02.202;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 24.02.2024;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_8 від 24.02.2024. протоколом допиту свідка;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_7 , від 24.02.2024. протоколом допиту свідка;
-протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , та свідка ОСОБА_8 від 24.02.2024.
-та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;.
А тому слідчий суддя погоджується з тим, що перелічені вище докази вказують на те, що підозрюваний міг вчините інкриміноване правопорушення, а отже підозра на даному етапі слідства є достатньо обґрунтованою.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. При цьому КПК України передбачає обрання запобіжного заходу по кожному провадження самостійно, незалежно від наявності такого у іншому провадженні.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється слідчими органами у вчиненні тяжкого злочину та до нього може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний зможе переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється належить до тяжких, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Слідчий суддя погоджується із доводами, що підозрюваний усвідомлюючи те, що у випадку доведеності винуватості у скоєному, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін. Вказане саме по собі свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Окрім цього, слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працює, не має джерело доходу, має не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий тяжкий умисний злочин. Отже, в слідства є підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчиняти нові, зокрема майнові кримінальні правопорушення, є засудженим за аналогічний злочин.
Обґрунтованим є також ризик того, що перебування на волі підозрюваного не виключає можливість впливати на свідків, залякувати їх, спонукаючи до зміни показів, а також схиляння їх до дачі завідомо неправдивих показань.
А тому є всі підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Окрім цього, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до положень ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави, - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 квітня 2024 року включно, обчислюючи строк запобіжного заходу з 26 лютого 2024 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будуть покладені наступні обов'язки:
?прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
?не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала набирає чинності негайно.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
26.02.2024