83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.11.07 р. Справа № 29/310
Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод» м. Керч
до відповідачів: 1. Державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк
2. Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь
про стягнення 25754,23 грн.
за участю представників сторін:
від позивача- не з'явився
від відповідачів - 1. Цвітун М.М. - довір.
2.Риженіна Н.М. - довір.
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод», звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Державного підприємства “Донецька залізниця» та Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» про стягнення збитків від недостачі в розмірі 25754,23 грн., у тому числі вартість експертизи в сумі 504,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виявлену недостачу вантажу, що підтверджується актом від 01.05.2007р., складеним за участю представника Ясинуватського загону ВОХР, актом приймання продукції за кількістю № 2 від 02.05.2007 р., актом експертизи № ВК-34 Э від 02.05.2007 р.
Відповідач-1 надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на п. “а» ст. 111 Статуту залізниць України, оскільки вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, завантажений засобами відправника без участі залізниці.
Відповідач-2 також надав відзив, у якому проти позову заперечує і вважає, що в даному випадку відповідальність повинна нести залізниця, яка не забезпечила схоронність вантажу під час перевезення.
Ухвалою від 16.10.2007 р. суд викликав у судове засідання представника Ясинуватського загіну воєнізованої охорони Донецької залізниці, яким надані письмові пояснення від 01.11.2007 р. № НОР-2 1373 та вважає, що, недостача вантажу виникла не з вини загону.
Ухвалою від 01.11.2007 р. суд викликав представника Ясинуватського загіну воєнізованої охорони Донецької залізниці Гужвій А.А., який до судового засідання не з'явився. Довідкою від 13.11.2007 р. підтверджено, що Гужвій Андрій Анатолійович звільнений з посади стрілка Маріупольської стрілкової команди за згодою сторін наказом від 18.07.2007 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
Між позивачем (Замовник) та Державним підприємством “Донецька залізниця» (Виконавець) був укладений договір № 2148 від 11.01.2007р. предметом якого є здійснення охорони та супровід рейкових скріплень по маршрутам, які вказані замовником в межах залізничних доріг України нарядом воєнізованої охорони.
Відповідно до п. 2.1.2 цього договору позивач зобов'язаний передати Державному підприємству “Донецька залізниця» рейкові накладки за вагою, а рейкові підкладки за вагою та захисному вапняному маркіруванню або іншому захисту та рівню навантаження, у відповідності зі ст. 32 Статуту залізниці України для охорони та супроводу їх по маршруту від станції Сартана (завод “Азовсталь») до станції Керченський завод в адрес ТОВ “Керченський стрілочний завод» Придніпровська залізниця.
За залізничною накладною № 49267783 у вагоні № 68780022 з масою вантажу брутто - 83500 кг, тара - 19940 кг, нетто - 63560кг Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь» зі станції Сартана, Донецької залізниці було відвантажено позивачу накладки 1Р-50 та накладки 2Р-65.
Із залізничної накладної вбачається, що навантаження у п/вагон було здійснено засобами відправника на 150 тонних вагах без участі залізниці.
У графі 4 цієї накладної “заяви і відмітки відправника» міститься запис про те, що вантаж під охороною.
Представник Ясинуватського загону воєнізованої охорони Донецької залізниці у письмових поясненнях від 01.11.2007р. зазначив, що на виконання вимог договору № 2148 від 11.01.2007 р. вантаж у вагоні № 68780022 дійсно було прийнято для супроводу та охорони.
Згідно до п. 2.2.3 цього договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) передача вантажу (накладки та підкладки) замовником та приймання його стрілками здійснюється за вагою на вагах заводу “Азовсталь». При невідповідності вантажу в момент передачі вантажовідправником “Виконавцю» даним, які вказані в супровідних документах, “Виконавець» повертає вантаж вантажовідправнику для усунення невідповідності.
В книзі зважування та відправлення МПС та місцевих вагонів із ЦРС Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» вказані показники зважування вагону № 68780022 брутто - 835 тн, тара - 1994 тн, нетто - 6356 тн. Відповідач-1 не надав доказів повернення вантажу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь» для усунення невідповідності ваги вантажу.
На станції призначення “Керченський завод» Придніпровської залізниці вантаж за накладною № 49267783 був виданий залізницею 01.05.2007р. без перевірки маси вантажу у вагоні.
При прийманні вантажу на станції призначення “Керченський завод» Придніпровської залізниці 01.05.2007р. була виявлена недостача в кількості 6000 кг про, що складено акт від 01.05.2007р. за участю представників Ясинуватського загону ВОХР Коваленко А.П., Алексеевець В.Є.
У зв'язку із відмовою начальника станції від складання комерційного акта позивачем 01.05.2007р. згідно до вимог п. 16 Правил складання актів, затвер. наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р. N 334, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855, було подано відповідну скаргу начальнику Кримської дирекції Придніпровської залізниці, на яку останнім 02.05.2007 р. надано відповідь про те, що комерційний акт складатися не буде.
Згідно до п. 5 Інструкції “Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» № П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., приймання продукції було здійснено позивачем у порядку, передбаченому цією Інструкцією, за участю представника громадськості Риженкової І.В., який діяв на підставі посвідчення № 2 від 28.04.2007 р. про, що складено акт № 2 від 02.05.2007р. та акт про вагу тари від 02.05.2007 р.
За результатами перевірки було встановлено: у вагоні № 68780022 згідно накладної значиться брутто - 83500 кг, тара - 19940 кг, нетто - 63560 кг, маса тари п/вагона по маркіруванню - 21000 кг; у дійсності надійшло: брутто - 77500 кг, маса брутто після відвантаження накладок 2Р-65 - 57600 кг, нетто накладок 1Р-50 - 19900 кг, маса тари п/вагону - 20100 кг, нетто накладок 2Р-65 - 37500 кг, тобто недостача рейкових накладок 2Р-56 склала 5,72 т. та рейкових накладок 1Р-50 - 0,44т.
У судовому засіданні досліджені представлені позивачем акт приймання за кількістю № 2 від 02.05.2007 р., який судом визнаний таким, що відповідає вимогам Інструкції “Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» № П-6, та прийнятий в якості доказу наявності недостачі та її розміру.
Позивачем наданий акт експертизи № ВК-34Э від 02.05.2007 р., яким також встановлено, що недостача накладок 2Р-65 - 5720 кг, накладок 1Р-50 - 440 кг.
Рахунок № 704271 від 27.04.2007 р. на оплату поставленої продукції позивачем оплачений в повному обсязі платіжним дорученням № 1712 від 05.06.2007 р.
Вартість недостачі складає 25250,23 грн. (з урахуванням ПДВ), у тому числі накладка 1Р-50 - 1791,82 грн., накладка 2Р-65 - 23458,41 грн.
Статтею105 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці забезпечують схоронність вантажів у шляху сполучення та на залізничних станціях. Частиною 2 ст. 23 цього Закону встановлена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту залізниць України. Згідно до ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно до п. 4.3 договору № 2148 від 11.01.2007 р. у випадку недостачі ваги вантажу і явних слідів розкрадань, які виявлені по маршруту супроводу, “Виконавець» відшкодовує замовнику суму прямого збитку в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що винним у нестачі є відповідач-1, який не забезпечив схоронність вантажу у спірному вагоні під час його перевезення. За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню за рахунок Державного підприємства “Донецька залізниця» в розмірі 25250,23 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення вартості експертизи в розмірі 504,00 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Статтею 114 “а» Статуту залізниць України встановлено, що за втрату чи недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
За приписами ст. 623 цього кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позивач не довів наявності причинного зв'язку між виявленою недостачею вантажу та понесеними витратами у вигляді вартості експертизи. Позивач не довів обов'язковість проведення експертизи для встановлення розміру недостачі.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 23 Закону України “Про залізничний транспорт», ст.ст 110, 113 Статуту залізниць України, “Правил видачі вантажів», ст.ст. 43, 32 - 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод» до Державного підприємства “Донецька залізниця» та Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» про стягнення збитків від недостачі в розмірі 25754,23 грн. задовольнити частково за рахунок Державного підприємства “Донецька залізниця».
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 65, р/рахунок № 260000000019 в Донецькій філії АБ “Експрес-банк», МФО 335838, ЗКПО 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод» (98306, м. Керч, вул. В. Белик, 12, р/рахунок № 260096331 в “Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 31929136) збитки від недостачі в розмірі - 25250,23 грн., витрати по сплаченому держмиту у сумі 252,51 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 115 грн.69 коп.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод» до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» про стягнення збитків від недостачі в розмірі 25754,23 грн. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено в судовому засіданні.
Суддя Гаврищук Т.Г.