Справа № 161/21165/23
Провадження № 3/161/393/24
22 лютого 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Грень А.В.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25 листопада 2023 року о 04 год. 12 хв. в м. Луцьку, по пр. Василя Мойсея, гр. ОСОБА_1 , здійснив злісну непокору працівника поліції Арсенюка В.Д., а саме порушив комендантську годину, заборону перебувати у певний період доби на вулицях та в громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень згідно п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та згідно встановленого часу тривалості комендантської години, Наказ ВОДА №1від 24.02.2022 року, Наказ №197 від 24.05.2022 року, Наказ №39 від 09.09.2022 рокую. Також на зауваження не реагував.
До судового засідання ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на його думку, підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки документів у поліцейських не було, не вірно кваліфіковано дане правопорушення та не надано доказів на підтвердження вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, просив суд справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В дане судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Так, про судове засідання, призначене на 22.02.2024 року, ОСОБА_1 був повідомлений смс-сповіщенням, сформованим у АСДС Луцького міськрайонного суду Волинської області (електронною судовою повісткою), яке було отримано останнім 06.02.2024 року, тобто не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що ОСОБА_1 належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього та наявності клопотання про закриття провадження.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно ст. 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз'яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора це пасивна поведінка.
З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Статтею 31 вищевказаного Закону визначено вичерпний перелік поліцейських заходів (законних розпоряджень), які можуть бути застосовані відносно особи, у разі наявності підстав вважати про її причетність до вчинення правопорушення та за невиконання яких (зокрема, шляхом ухилення, непокори, ігнорування) може наступати адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Обмеження пересування особи, у тому числі транспортним засобом, відноситься до превентивних заходів, які вправі застосовувати поліцейський під час виконання службових обов'язків.
Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії воєнного стану тимчасово можуть підпадати під обмеження конституційні права та свободи людини і громадянина, а також права та законні інтереси юридичних осіб.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05:30 год. 24.02.2022 року на всій території Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
Як було встановлено судом, та вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, оголошення законної вимоги припинити пересування в комендантську годину та прослідувати за місцем проживання впродовж 20 хв. працівником поліції здійснено 25.11.2024 року о 01:23, проте останній станом на 25.11.2024 року о 04:12, від виконання такої вимоги ухилився та не виконав. Із відео також вбачається, що ОСОБА_1 не заперечив вчинення ним вищезазначених дій та відмовився від правової допомоги адвоката.
Тобто, пересуваючись у комендантську годину ОСОБА_1 допустив порушення встановленні нормативно-правовими актами та фактично не виконав законне розпорядження (вимогу) поліцейського при виконанні ним службових обов'язків щодо припинення правомірного діяння.
Відтак, в судовому засіданні достеменно встановлено той факт, що ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейського та на прохання не перебувати у комендантську годину у заборонених місцях не відреагував, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю доведена в суді і підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №352586 від 25.11.2023 року, рапортом поліцейського роти №2 БУПП у Волинській області від 25.11.2023 року, відеозаписом з місця події.
Доводи ОСОБА_1 , що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, з підстав відсутності причини зупинки транспортного засобу та перевірки документів, відсутності доказів, що підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
При цьому суд враховує ту обставину, що в даному випадку, ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо припинити перебування у громадських місцях у комендантську годину без спеціальної перепустки, що само по собі утворює об'єктивну сторону правопорушення передбачену ст. 185 КУпАП.
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Обираючи стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ст. 185 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк