Справа № 161/10557/23
Провадження № 1-кп/161/143/24
м. Луцьк 26 лютого 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580001542 від 24.05.2023 року, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із вищою освітою, не одруженого, працюючого далекобійником, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 11.05.2023 отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошеними Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовженого Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022, №65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, продовженої Указом Президента України №342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17.05.2022, затвердженого Законом України №2264-ІХ від 22.05.2022 та явку на 16.05.2023 до пункту збору, розташованого у АДРЕСА_3 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
Проте, ОСОБА_5 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув 16.05.2023 до пункту збору за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у команді № НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби.
Таким чином, ОСОБА_5 інкримінується ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.336 КК України, визнав частково, показав, що він в травні 2023 року прийшов у військомат по АДРЕСА_3 , щоб зареєструвати своє місце проживання у м. Луцьку, оскільки два роки тому його батьки там придбали квартиру, перед тим проживав у Млинівському районі Рівненської області. В подальшому йому відразу дали направлення на проходження військово-лікарської комісії, яку він пройшов за 10-15 хв. в тому ж приміщенні. Він працівникам військомату повідомляв, що стоїть на військовому обліку у Млинівському районі Рівненської області, на даний час ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після отримання повістки на прибуття до пункту збору, йому телефонували працівники військомату із вимогою прибути в пункт збору, однак він повідомив, що стоїть на обліку в іншому районі та області та сказав, що дана повістка була незаконно оформлена і це була причина його неявки. В подальшому йому почали дзвонити працівники поліції та прокуратури, які повідомили про відкриття кримінального провадження.
Зазначив, що він закінчував академію внутрішніх військ МВС України і має офіцерське звання, відтак , на його переконання, працівники РТЦК мали б розуміти, що з такого учбового закладу випускаються особи із офіцерським званням .
Не знав про його обов'язок знятися із військового обліку у Млинівському районі, у зв'язку із зміною місця проживання.
Отримував повістку від 11.05.2023 року про явку у військомат на 16.05.2023 року та підписував у ІНФОРМАЦІЯ_9 документи, оскільки його не хотіли випускати із приміщення та залякували.
До Луцького ТКЦ він звернувся добровільно із наміром уточнити інформацію для зміни місця проживання і на той час він військово-облікового документи із собою не мав. Намірів ухилятись від служби він не мав, а тому просив суд суворо не карати.
Разом з тим суд критично відноситься до показань обвинуваченого, оскільки такі повністю спростовуються показаннями свідків.
Свідок ОСОБА_7 яка виконує обов'язки виконавця з мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомила, що обвинувачений з'явився до мобілізаційного відділення для прописки у м. Луцьку. Після чого вона направила його для проходження військово - лікарської комісії, як військовозобов'язаного.
Пройшовши ВЛК та будучи придатним по стану здоров'я для проходження військової служби, подав їй висновок. Вона розпочала опитувати про наявність документів, зокрема військово - облікових документів, яких у нього не було.
Після опитування , обвинувачений був поставлений на військовий облік і йому був виписаний військово - обліковий документ для прописки. Інформації про те, що він перебуває на обліку у іншому РТЦК він не повідомив, як і те, що він має офіцерське звання, натомість у відкритих реєстрах значився на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11. Підставою для видачі повістки було те, що обвинувачений проживає у м Луцьку, з його слів.
В цей же день вона повідомила його, що він буде призваний на військову службу по мобілізації , виписана та вручена повістка із зазначенням дати та команди прибуття його на службу. Отримавши повістку, обвинувачений не прибув на відправку у навчальний центр та не брав слухавку.
При цьому зазначила, що перебування обвинуваченого на обліку в іншому РТЦК не є перешкодою для вручення повістки , оскільки у триденний термін ІНФОРМАЦІЯ_12 мав бути повідомлений про те, що обвинувачений призваний на військову службу. Однак, наказ про призов не був скерований, оскільки обвинувачений ухилився від призову на військову службу.
Свідок ОСОБА_8 , яка є головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 в судовому засіданні повідомила, що в травні 2023 року ОСОБА_5 проходив військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 , де був визнаний придатним до військової служби і отримав повістку на призов по мобілізації на 16.05.2023 року та був попереджений про кримінальну відповідальність у випадку неявки. Також ОСОБА_5 особисто написав заяву про видачу військового квитка, у зв'язку із призовом по мобілізації. Однак, 16.05.2023 року ОСОБА_5 не з'явився та в телефонному режимі у грубій формі повідомив, що не буде свою неявку коментувати. В подальшому вона займалася із передачею документів по даному факту до ГУНП у Волинській області, що входить в її обов'язки, тобто документування злочинів по таких фактах.
Пакет документів про повідомлення про злочин формувався із довідки військово-лікарської комісії, довідки форми 4 про результати ВЛК, розписки підписаної ОСОБА_5 про отриманні повістки, військово-обліковий документи та копія його паспорту.
Будь яких законних підстав для неявки та відстрочки від військової служби, на підставі наданих документів, вона не бачила.
ОСОБА_5 не заявляв, що він перебуває на військовому обліку у іншому ТЦК, то відповідно такий запит не подавався, їй це не відомо та в її посадові обов'язки подавати такий запит не входить. Військовий призов щодо рядового та офіцерського складу не відрізняється.
Крім цього, винність ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні, а саме відповідно до довідки військово-лікарської комісії №26/2647 від 11 травня 2023 року, ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби.
Як вбачається з розписки, ОСОБА_5 11 травня 2023 року отримав повістку про прибуття на 16 травня 2023 року до пункту збору для відправлення у команді № НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби.
Згідно аркушу доведення від 11.05.2023 року, ОСОБА_5 під його особистий підпис, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 особисто було доведено про кримінальну відповідальність щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та роз'яснено міру покарання, передбачену ст.336 КК України.
Однак 16.05.2023 року ОСОБА_5 до пункту збору для відправлення у команді № НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби не прибув та в телефонному режимі відмовився коментувати причини своєї неявки, що вбачається із повідомлення про кримінальне правопорушення з ІНФОРМАЦІЯ_5 №2418 від 19.05.2023 року.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє по цей час.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Судом встановлено, та узгоджується із показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що обвинувачений під час проходження військово-лікарської комісії та уточнення особистих даних в ІНФОРМАЦІЯ_13, жодних відомостей про те що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 не надавав, аналогічно і про наявність офіцерського звання. Об'єктивних причин, які б перешкоджали обвинуваченому повідомити службовцю РТЦКСП про вказані обставини, в судовому засіданні не наведено та спростовується показаннями свідків.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_5 щодо відсутності його вини у вчинені вказаного кримінального правопорушення, оскільки йому незаконно вручили повістку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , так як на той час він перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме за попереднім місцем його проживання, так як згідно п.п.6, 7 ч.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», вбачається, що військовозобов'язаний повинен особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району, після чого особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, що ОСОБА_5 не було виконано.
Що стосується тверджень сторони захисту про те, що до обвинуваченого як до офіцера працівниками ТЦК повинен був застосуватися інший порядок його призову та вручення повістки слід зазначити, що військова служба за призовом осіб офіцерського складу є видом військової служби мирного часу, оскільки цю службу впроваджено з метою допідготовки та перепідготовки офіцерів запасу за визначеними військовими спеціальностями, набуття ними практичного досвіду. Суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України є як військовозобов'язані, що знаходяться в запасі, так і громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні повістки. Поділу на офіцерів та рядових військовослужбовців під час мобілізації на особливий період, встановлення особливого порядку мобілізації саме офіцерів законодавством не передбачено.
Окрім того, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 КК України, є кримінальним правопорушенням з формальним складом, тобто, є закінченим з моменту неявки ОСОБА_5 на збірний пункт по повістці за мобілізацією без поважних причин, з метою ухилення від мобілізації, при цьому мотиви ухилення особи від мобілізації можуть бути різними, спрямованими на досягнення мети - ухилення від призову за мобілізацією. Всі наступні його дії свідчать про його посткримінальну поведінку. Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 доведена поза розумним сумнівом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до не тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований.
Відповідно до ст.ст.66, 67 КК України обставинами, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено, з огляду на відсутність , як пом'якшуючих обставин, так і намірів обвинуваченого приступити до військової служби.
Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом, до набрання вироком законної сили, до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням на нього відповідних обов'язків..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
До вступу вироку у законну силу застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, тобто міста Луцьк, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Волинській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1