Справа № 161/259/24
Провадження № 2/161/1315/24
(заочне)
20 лютого 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нессо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
05 січня 2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Нессо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтовано тим, що 30 жовтня 2023 року позивач отримала відповідь на адвокатський запит та копію постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 17 лютого 2021 року з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 16533, виданого 29 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. Таким чином, з'ясовано, що 29 січня 2021 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Нессо» заборгованості в розмірі 13 000,00 гривень. Зі змісту спірного виконавчого напису слідує, що заборгованість виникла з кредитного договору № 190413-5785-1 від 13 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова інновація», правонаступником якого є ТзОВ «Нессо». Позивач звернулась до ТзОВ «Нессо» з письмовим запитом, в якому просила надати належним чином завірену копію кредитного договору. Однак, у встановлений законом строк відповідач не надав відповіді на вищевказаний запит.
Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою Постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Таким чином, наразі редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16533 від 29 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., а також стягнути з ТзОВ «Нессо» у користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.
Крім того, ухвалою судді від 08 січня 2024 року вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменком Д. О. на підставі виконавчого напису, вчиненого 29 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. та зареєстрованим в реєстрі за № 16533 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості.
Станом на день ухвалення рішення в цій справі від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник позивача адвокат Ляшук М. В. подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ТзОВ «Нессо» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками надіслані відповідача за адресою місцезнаходження, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, потове відправлення повернуте на адресу суду з відміткою поштаря «адреса відсутній».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд встановив, що 29 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16533, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором № 190413-5785-1 від 13 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова інновація». Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 13 000,00 гривень. Період стягнення: з 13 травня 2019 року по 25 січня 2021 року (а. с. 13).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова інновація» змінило назву на ТзОВ «Нессо» (а. с. 11-12).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Д. О. від 17 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання спірного виконавчого напису нотаріуса (а. с. 14).
Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Суд встановив, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (а. с. 13).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, відповідно до якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Такий висновок викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17.
Крім того, суд враховує ту обставину, що виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за відсутності спору між сторонами щодо заборгованості, в іншому випадку спір підлягає вирішенню судом.
Розмір боргових зобов'язань позивача, який визначений у спірному виконавчому написі нотаріуса не відповідає критерію безспірності, оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Вказане також зазначено у постанові Верховного суду від 10 листопада 2021 року справа №758/14854/20.
Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.
При вирішенні цього спору суд виходить з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст.80 ЦПК України.
Підсумовуючи наведене, визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надані такі документи: копія договору № 60 про надання правничої (правової) допомоги від 26 жовтня 2023 року; копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 26 грудня 2023 року, якою підтверджується, що ОСОБА_1 сплатила гонорар адвокату Ляшуку М. В. в розмірі 5 000 гривень; ордер серії ВК №1113099 від 27 грудня 2023 року про надання адвокатом Ляшуком М. В. правової допомоги ОСОБА_1 .
Наведене дає підстави для висновку, що витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень є доведеними, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд також враховує, що відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1610,40 гривень, сплачений за позовну заяву та за заяву про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16533 від 29 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нессо» в користь ОСОБА_1 1 610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок судового збору, а також 5 000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нессо» (місцезнаходження: 03110, місто Київ, вул. Пироговського Олександра, 19, корпус 6; код в ЄДРПОУ 41146462);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, Код ЄДРПОУ 3089721891).
Дата складення повного рішення суду 23 лютого 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь