Справа № 156/230/24
Провадження № 3/156/198/24
26 лютого 2024 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з'явився,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за таких обставин.
17.02.2024 року о 17:00 год. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могло бути завдано шкоди її психологічному здоров'ю.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Окрім того, 17.02.2024 року о 20:30 год. гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , порушив тимчасовий заборонний припис АА 329863 від 17.02.2024 року, а саме вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , чим завдав морального болю.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
На підставі положень ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (що зафіксовано у протоколах про адміністративне правопорушення) не з'явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі статтею 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби (ч. 2 ст. 277 КУпАП).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративних протоколів (що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення) і що відносно нього будуть слухатися справи в Іваничівському районному суді Волинської області 26.02.2024 року об 11:00 год., однак не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого з метою своєчасності розгляду справи.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, які передбачені у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується:
- протоколом серії ВАВ № 758823 від 17.02.2023 року у якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 та зміст правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
- електронним рапортом ЄО № 331 від 17.02.2024 року, в якому зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру;
- заявою ОСОБА_2 від 17.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності її сина ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 17.02.2024 року в якому остання зазначила, що 17.02.2024 року син прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння, просив гроші на сигарети, однак після відмови матері надати гроші почав ображати її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.
- постановою від 02.11.2023 року Іваничівського районного суду Волинської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу 170,00 грн.;
- постановою від 01.02.2024 року Іваничівського районного суду Волинської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу 340,00 грн.;
- постановою від 22.02.2024 року Іваничівського районного суду Волинської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу 510,00 грн.
- протоколом серії ГР № 006417 від 17.02.2023 року у якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 та зміст правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
- електронним рапортом ЄО № 334 від 17.02.2024 року, в якому зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру;
- заявою ОСОБА_2 від 17.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності її сина ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства психологічного характеру, тілесних ушкоджень не отримала, від проходження СМЕ відмовилася;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 17.02.2024 року в якому остання зазначила, що 17.02.2024 року об 20:20 год. син прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння та почав ображати матір, виражався нецензурною лайкою в її сторону.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
На підставі досліджених доказів суддя дійшов висновку про те, що в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, за скоєння діянь, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАВ № 758823), суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, дані про особу (не працює), повторно протягом останнього року притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та вважає необхідним застосувати до водія адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ГР № 006417), суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, дані про особу (не працює), повторно протягом останнього року притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та вважає необхідним застосувати до водія адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відтак, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
VІ. Судові витрати
Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 124, ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови.Рахунок для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/с.Литовеж/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313070106000003464.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови із ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 605(шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М. О. Федечко