Справа №760/2923/24
1-кс/760/1898/24
06 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Тернувате Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12024100090000349 від 03.02.2024, яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП в місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження №12024100090000349 від 03.02.2024, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У клопотанні слідчий вказує, що будучи раніше судимим, а саме: 11.03.2019 році Новоархангельським районним судом Кіровоградської області по ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 роки 1 місць позбавлення волі, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.10.2020 звільнений умовно достроково на 1 рік 5 місяців 25 днів, ОСОБА_5 , на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності на території Солом'янського району.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 затвердженим відповідно законом України №2402-ІХ від 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.
Як вказує у клопотанні слідчий, 02.02.2024 близько 21 години 05 хвилин ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_9 , що йшов попереду них, майно якого визнали об'єктом свого злочинного посягання та в ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел на повторне відкрите заволодіння майном за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану, де ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 мали подолати фізичний опір потерпілого, а ОСОБА_5 користуючись подоланим фізичним опором потерпілого відкрито заволодіти його майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, діючи заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 прискорили крок з метою наздогнати потерпілого ОСОБА_9 , при цьому залишивши позаду ОСОБА_5 , та підійшовши до потерпілого, ОСОБА_8 звернувся з проханням надати запалити, на що потерпілий відмовив, та ОСОБА_8 в свою чергу почав висловлювати вербальні погрози потерпілому ОСОБА_9 щодо надання ним грошових коштів або інших цінностей, а ОСОБА_7 в свою чергу залишався на місці вчинення злочину та здійснював контроль оточуючого середовища, з метою повідомлення ОСОБА_8 про можливу небезпеку, або викриття їх злочинних дій.
В подальшому ОСОБА_8 з метою уникнення опору потерпілого, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, нанісши йому удар рукою по голові в область правого ока, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_9 втратив пильність, а підійшовши ближче в той момент ОСОБА_5 , скориставшись тим що можливий фізичний опір потерпілого подолано відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Iphone 11 Pro Max» темно-зеленого кольору IMEI/ НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 вартістю 15000 гривень у чорному чохлі, який матеріальної цінності не становить з sim-картою ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_3 яка теж матеріальної цінності не становить.
Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, покинули місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 завдали потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 15000 гривень.
Слідчий у клопотанні стверджує, що ОСОБА_5 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого 4 ст. 186 КК України.
Крім цього, 02.02.2024 близько 21 години 10 хвилин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_10 , що стояв на зупинці громадського транспорту, майно якого визнали об'єктом свого злочинного посягання та в ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник повторний спільний злочинний умисел на відкрите викрадення майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану, де ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 мали подолати фізичний опір потерпілого, а ОСОБА_5 користуючись подоланим фізичним опором потерпілого відкрито заволодіти його майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на повторне відкрите заволодіння чужим майном, діючи заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_8 . ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали підходити до потерпілого ОСОБА_10 який в цей момент почав йти в протилежну їм сторону, на що ОСОБА_8 почав свистіти та кричати до потерпілого, який в свою чергу зупинився та перепитав, чи до нього вони звертаються, на що ОСОБА_8 висловив прохання потерпілому надати запалити, та потерпілий відмовив, та ОСОБА_8 в свою чергу почав висловлювати вербальні погрози потерпілому, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в свою чергу залишались на місці вчинення злочину та здійснювали контроль оточуючого середовища.
В подальшому ОСОБА_8 з метою уникнення опору потерпілого, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, нанісши йому удар рукою по голові в область обличчя та потерпілий, зрозумівши що його життю та здоров'ю може загрожувати небезпека здійснив спробу втекти, однак відбігши на відстань приблизно 7-10 метрів був наздогнаним ОСОБА_5 , який потягнув потерпілого за рюкзак і повалив на землю, почавши висловлювати погрози потерпілому, щоб той віддав свій мобільний телефон і в цей час до потерпілого підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та почали наносити удари по тілу, а ОСОБА_5 вихопив із рук потерпілого ОСОБА_10 мобільний телефон марки Xiaomi Mi A1 4GB/32GB, чорного кольору НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 вартістю 2000 гривень з sim-картою оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_6 , яка матеріальної цінності не становить.
Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, покинули місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 завдали потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 2000 гривень.
Таким чином слідчий у клопотанні стверджує, що ОСОБА_5 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінальних правопорушень (злочину), передбаченого 4 ст. 186 КК України.
04.02.2024 о 20 год. 34 хв. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне провадження.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.02.2024, копію проколу огляду місця події від 03.02.2024, копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 03.02.2024, копію протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.02.2024, копію протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.02.2024, копію протоколу пред'явлення особи для впізнання від 03.02.2024, копію протоколу огляду предмету від 04.02.2024, копію протоколу перегляду відеозапису від 04.02.2024, копію протоколу огляду від 04.02.2024, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 04.02.2024, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 04.02.2024, копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.02.2024, копію проколу огляду місця події від 03.02.2024, копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 04.02.2024, копію протоколу огляду предмету від 04.02.2024, копію протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.02.2024, копію протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2024, копію протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2024, копію протоколу перегляду відеозапису від 04.02.2024, копію протоколу перегляду відеозапису від 04.02.2024, копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.02.2024, копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 04.02.2024, копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 04.02.2024, копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 04.02.2024, копію вироку Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2019.
Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу.
Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеним існуванням ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний уже був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень проти власності.
При цьому, під час судового розгляду не було знайдено доказів існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не надано доказів вчинення підозрюваним таких дій.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому, слідчий суддя, вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину поєднаного із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 год. 03 хв. 04 лютого 2024 року.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 03 квітня 2024 року о 08 год. 03 хв.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1